справа № 0670/464/12
категорія 10.4.1
27 лютого 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвин О. Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Червоноармійського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення 5462,38 грн.,-
встановив:
Червоноармійський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом в якому зазначає, що при проведенні перевірки було виявлено, що перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітний, ОСОБА_1, з 07 грудня 2007 року по 15 січня 2009 року не мав права на отримання допомоги по безробіттю, оскільки з 16 березня 2006 року був зареєстрований як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, а тому належав до зайнятого населення і не міг бути визнаний безробітним та отримувати допомогу по безробіттю. Позивач просить стягнути з відповідача кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 5462,38 грн., оскільки добровільно він їх не повернув.
Представник позивача в судове засідання не прибув, в заяві, адресованій суду, просив розгляд справи проводити у його відсутність в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не прибув, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки (а.с.31), про причини неприбуття до суду не повідомив. Суд вважає, що позивач не прибув до суду без поважної причини.
Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебував на обліку в Червоноармійськоиу районному центрі зайнятості як безробітний з 07 грудня 2007 року по 15 січня 2009 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно п.1.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, допомога по безробіттю надається застрахованим і незастрахованим особам, визнаним в установленому порядку безробітними.
Статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення", визначено, що безробітними визнаються громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Громадяни, які забезпечують себе роботою самостійно, у тому числі підприємці, належать до зайнятого населення.
Якщо особа зареєстрована як приватний підприємець (незалежно від того, сплачує вона єдиний податок чи перебуває на загальній системі оподаткування), вона не може бути визнана безробітною і не має права на виплату допомоги по безробіттю.
Після того як фізична особа-підприємець припинить підприємницьку діяльність, вона може стати на облік у центрі зайнятості і матиме право на отримання допомоги по безробіттю, за умови сплати страхових внесків під час здійснення підприємницької діяльності
При проведенні центром зайнятості перевірки виявлено, що ОСОБА_1, відповідач по справі, зареєструвався 16 березня 2006 року як суб'єкт підприємницької діяльності, про що свідчить довідка ЄДРПОУ (а.с.21-22)
Під час взяття на облік в якості безробітного, у відповідності до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення", відповідач заповнив бланк заяви на ім'я керівника позивача про надання йому статусу безробітного. При цьому у заяві зазначив, що на момент її заповнення, він не зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с.15). Вказані обставини підтверджується актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 89 від 25 серпня 2010 року. (а.с.4)
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", громадяни, які звернулися до служби зайнятості зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ч.3 ст.36 вищезазначеного Закону сума виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Юридичний факт припинення підприємницької діяльності, згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", потребує підтвердження шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідного запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.
Відповідно до ч.3 ст.46 вказаного Закону фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем. Лише після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа матиме право набути в установленому порядку статусу безробітного та отримувати допомогу по безробіттю.
За таких обставин, суд вважає, що оскільки підприємницька діяльність відповідача не була припинена на момент звернення із заявою про виплату допомоги по безробіттю 14 грудня 2007 року, то виплачені центром зайнятості кошти за період з 14 грудня 2007 року по 15 січня 2009 року, як допомога по безробіттю у розмірі 5462,38 грн. підлягають поверненню відповідно до п.6-7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення.
Відповідач добровільно вказані кошти не сплатив, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись Законами України "Про зайнятість населення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Червоноармійського районного центру зайнятості 5462,38 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: О.Т. Літвин