справа № 0670/11436/11
категорія 8.2.1
15 лютого 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черняхович І.Е. ,
при секретарі - Карасюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "Спайк-Плюс" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001282301, № 0001292301, № 0001302301 від 14.112011 р.,-
встановив:
Приватне підприємство "Спайк-Плюс" звернулося до суду з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001282301, № 0001292301, № 0001302301 від 14.112011 р. Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став факт порушення підприємством вимог п. 198.1 та 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 200.4 ст. 200 ПК України, встановлений перевіркою ДПІ. Позивач зазначає, що податковий орган безпідставно прийшов до висновку про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2011р. на суму 16556,00 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту в липні 2011р. у сумі 7584,00 грн. та в серпні 2011р в сумі 2595,00 грн. за операціями з ТОВ "Бересток М" через відсутність товарно-транспортних накладних. Позов мотивує тим, що наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, а не підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з мотивів, зазначених в письмових запереченнях (а.с. 47-49).
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що працівниками Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Спайк- Плюс" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунках платника у банку за серпень 2011р. Перевіркою встановлено: порушення п. 198.2, 198.3 ст. 198 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України ПП "Спайк - Плюс " в липні 2011р., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 16556 грн. та донараховано податок на додану вартість в сумі 7584 грн.; в серпні 2011р. завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 9572 та донараховано податок на додану вартість в сумі 2595 грн.; на порушення п. 198.2, 198.3 ст.198, п. 201.1 ст. 201, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ПП "Спайк - Плюс " завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2011р. на 16556, 00 грн. За результатами перевірки складено акт № 4069/2301/31191428 від 25.10.2011р. (а.с. 11-18). На підставі вказаного акту Бердичівською ОДПІ винесено податкові повідомлення - рішення форми "В1" № 0001282301 від 14.11.2011р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16556, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові санкції) у сумі 4139, 00 грн. (а.с. 24), форми "В4" № 0001292301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень, серпень 2011р. у сумі 26128,00 грн. (а.с. 26), форми "Р" № 0001302301 від 14.11.2011р., яким нараховано грошове зобов'язання за липень - серпень 2011р. за основним платежем 10179,00 грн. та застосовано фінансові санкції у сумі 2545,00 грн. (а.с.28).
Суд не погоджується з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями Бердичівської ОДПІ, виходячи з наступного.
Зокрема, відповідач зазначає, що на порушення п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України ПП «Спайк-Плюс» завищено суму податкового кредиту в липні 2011 р. в розмірі 7473,00 грн., в зв'язку з тим, що до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ у розмірі 7473, 00 грн. по податковим накладним за попередні звітні періоди, по яких товари отримані у попередніх періодах, оскільки на податкових накладних відсутні поштові відмітки, що повинні підтверджувати отримання податкових накладних із запізненням. Проте відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку не включив у відповідному звітному податковому періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Враховуючи викладене, висновок податкового органу суперечить вищевказаній нормі законодавства.
Працівниками податкового органу зазначено, що на порушення п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України ПП «Спайк-Плюс» завищено суму податкового кредиту в липні 2011 року в розмірі 16666,67грн., в серпні 2011 року - 12166,67 грн., в зв'язку з тим, що до податкового кредиту в зазначені періоди було включено податкову накладну № 1 від 05.07.11 на загальну суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн., та податкову накладну № 4 від 23.08.11 на загальну суму 73000,00 грн., в т.ч. ПДВ 12166,67 грн.
Дані накладні, за твердженням відповідача, виписані на плитки гранітної та бордюру гранітного, отриманий не з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності ПП «Спайк-Плюс», так як не підтверджено факт транспортування і отримання вказаного товару.
Суд не погоджується з даним висновком податкового органу, оскільки в судовому засіданні безспірно встановлено, що між позивачем та ТОВ "Бересток М" укладений договір № 6/2-11 від 04.07.2011 р. на закупівлю плитки гранітної та бордюру гранітного (а.с.38-39). На підтвердження передачі та отримання товару підписано видаткові накладні (№ 28 від 25.07.11 на загальну суму 79200,00 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн.; № 34 від 23.08.11 на загальну суму 83740,00 грн., в т.ч. ЦДВ 13956,67 грн.), а факт оплати підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 31-37). Крім того подальша реалізація вищевказаного товару підтверджується договором купівлі - продажу № 5/1-11, укладеного позивачем з ТОВ "Енергоремстрой"( а.с. 50-54), специфікації (а.с. 55-57) та митні декларації (а.с. 59-60).
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
П. 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Згідно п. 201.4. ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару в липні - серпні 2011 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкова накладна оформлена належним чином та відповідає встановленим вимогам.
Суд зазначає, що правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р. передбачено обов'язковість товарно-транспортних накладних та подорожніх листів для перевізників, вантажовідправників та вантажоодержувачів, які є замовниками послуг з перевезень. Тобто норма вказаного положення Правил не поширюється на позивача. Крім того, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, а не підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 16556 грн. , застосовано фінансову санкцію в розмірі 4139,00 грн. за серпень 2011р., зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26128 грн. за липень - серпень 2011р., донараховано суму ПДВ в розмірі 10179,00 грн., та нараховано фінансові санкції у сумі 2545,00 грн. за липень - серпень 2011р.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Слід також зазначити, що згідно з п.п. 1, 9 ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо незаконності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідача, та вважає їх такими, що підлягають скасуванню.
Керуючись ч.3 ст.2, ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції від 14 листопада 2011 року:
- № 0001282301, яким Приватному підприємству "Спайк-Плюс" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16556,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 4139,00 грн.;
- № 0001292301, яким Приватному підприємству "Спайк-Плюс" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26128,00 грн.;
- № 0001302301, відповідно до якого Приватному підприємству "Спайк-Плюс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 10179,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 2545,00 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: І.Е.Черняхович
Повний текст постанови виготовлено: 20 лютого 2012 р.