"07" лютого 2012 р. м. Київ К-22391/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Гончар Л.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Жданівка на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2010 року у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Жданівка до Міністерства охорони здоров'я України, третя особа -ОСОБА_4 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії ,-
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2010 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Жданівка просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 первинно було встановлено хронічний бронхіт професійної етіології у 2005 році згідно повідомлення про профзахворювання за ф. П-3, наданого клінікою професійних захворювань Інституту медицини праці АМН України від 26.11.2003р. При проведені розслідування профзахворювання були виявлені обставини, які вимагали перевірки. Згідно службового розслідування, проведеного відділом охорони здоров'я Єнакіївської міської Ради, було з'ясовано, що записи в амбулаторній карті з приводу бронхо-легеневої патології у грудні 1993 року - липні 1995 року, травні 1997р., грудні 1998р., січні 1999р., листопаді 2000р. були сфальсифіковані лікарем-терапевтом міської лікарні. Крім того, потерпілий надав до клініки професійних захворювань інституту медицини праці довідку з Донецької обласної лікарні профзахворювань про те, що раніше з приводу профзахворювання він не обстежувався.
На підставі заяви відділення Клінікою прийнято рішення про перегляд раніше прийнято рішення ЦВЕК від 25.11.2003р.
Протоколом № 45/2635 від 30.10.2007р. ЦВЕК підтвердила своє рішення.
Підприємство своїм наказом від 20.12.2007р. призначило комісію розслідування, у склад якої був включений страховий експерт відділення Фонду Васющенко В.В.
Розглянувши протокол ЦВК від 30.10.2007р. комісія прийняла рішення направити відповідні документи до Міністерства охорони здоров'я України для розгляду обґрунтованості прийнятого рішення клінікою.
Листами від 25.01.2008р., 16.05.2008р. та 03.09.2008р., 26.06.2009р. позивач звертався до Міністерства охорони здоров'я з проханням розглянути питання обґрунтованості встановлення професійного захворювання ОСОБА_4
Відповідно до Інструкції про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. N 1542 Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 4 цієї Інструкції Міністерство охорони здоров'я України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема забезпечує в межах своєї компетенції додержання закладами охорони здоров'я, установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства, іншими підприємствами, установами та організаціями права громадян на охорону здоров'я.
Відповідно до п. 11 Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Академії медичних наук України, Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2000 р. № 374/68/338, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.01.2001р. за № 68/5259 контроль за обґрунтованістю професійного захворювання покладено на Міністерство охорони здоров'я та Академію медичних наук.
Що стосується вимог позивача щодо визнання бездіяльності Міністерства охорони здоров'я України неправомірною щодо ігнорування їх звернень, то ці вимоги не є обґрунтованими з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством охорони здоров'я України було направлено лист від 31 липня 2009р. № 3.17-55/478 головному позаштатному спеціалісту Міністерства охорони здоров'я України за спеціальністю «Професійна патологія»ОСОБА_6 щодо розгляду порушених у листі питань та надання відповіді відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка, про що позивач повідомлений.
Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, що ні вищенаведеними Інструкціями, ні іншими законодавчими актами не встановлений обов'язок здійснення контролю в будь-якій конкретній формі шляхом прийняття конкретних заходів.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Жданівка залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Харченко