"07" лютого 2012 р. м. Київ К-41596/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Гончар Л.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2010 року у справі за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Новопразької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів про стягнення заборгованості,-
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Новопразької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів на користь позивача заборгованість в сумі 8789,31грн., в тому числі -за внесками в сумі 329,91грн. та штрафу за неповне нарахування внесків в сумі 8459,40грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2010 року апеляційну скаргу Новопразької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Новопразької спеціальної загальноосвітньої школи -інтернат І -П ступенів Олександрійського району Кіровоградської області на користь позивача заборгованість за внесками в сумі 329,91грн.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, при цьому посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Ново празька спеціальна загальноосвітня школа -інтернат І -П ступенів є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням.
30 травня 2006 року відповідачем здійснене погашення заборгованості Державного бюджету України працівникам надбавки за вислугу років і допомоги на оздоровлення в сумі 8 459, 40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 372 від 30.05.2006 року. При чому внески до Фонду з даної суми в розмірі 329,91 грн., в тому числі 2,9% -245,32 грн., 1% - 84,59 грн. нараховано та сплачено не було.
Посадовими особами Виконавчої дирекції Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 10 серпня 2006 р. було проведено документальну ревізію з питань надходження, обліку та витрачання коштів Фонду Ново празької спеціальної загальноосвітньої школи -інтернату 1 -II ступенів та встановлено, що відповідачем у травні 2006 року не проведено нарахування страхових внесків до Фонду на виплати із заборгованості за надбавки за вислугу років і допомоги на оздоровлення на суму 8 459,40 грн., внаслідок чого не донараховано страхових внесків в розмірі 329,91 грн., в тому числі -2,9% - 245,32 грн., та 1% - 84,59 грн., про що складено Акт №772 від 10.08.2006 р. Даний акт було отримано представниками відповідача, а саме -колишнім директором ОСОБА_5 та головним бухгалтером ОСОБА_6, про що містяться їх підписи на самому акті, які скріплено печаткою Ново празької спеціальної загальноосвітньої школи -інтернат І -II ступенів.
Однак, Новопразька спеціальна загальноосвітня школа -інтернат І -II ступенів даних нарахувань в подальшому в звіті про нараховані внески, перерахування та витрати пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2006 рік не відобразила.
Виконавчою дирекцією Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в ході перевірки було повідомлено відповідача про необхідність самостійно здійснити донарахування та утримання страхових внесків. Як видно зі змісту звіту про нараховані внески, перерахування та витрати пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку тимчасовою втратою працездатності за 2006 рік дана пропозиція залишилась відповідачем невиконаною.
В зв'язку з цим Виконавчою дирекцією Кіровоградського обласного відділення Фонду було складено 20 листопада 2006 р. додаток №1069 до акту перевірки надходження, обліку та витрачання коштів Фонду по Новопразькій спеціальній загальноосвітній школі-інтернату від 10.08.2006 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Однак відповідач нараховані фінансові (штрафні) санкції на загальну суму 8789,31грн. не відобразив у звіті Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та не погасив заборгованість, що підтверджується копією звіту Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за 2006 рік.
29 грудня 2006 року Ново празькою спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом направлено заступнику директора Виконавчої дирекції Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_7 лист № 1273, в якому відповідач не погодився із сумою донарахування аргументуючи свою позицію тим, що дане питання висвітлено в листі Виконавчої дирекції Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 01-16-1750 від 21.08.2006 року.
Згідно п.2 ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»від 18.01.2001 р. № 2240 страхувальник зобов'язаний нараховувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно ст.57 Закону України «Про освіту»від 23.12.1991 р. № 1060, держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам ряд гарантій, в тому числі надбавку за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 3 роки -10 відсотків, і понад 10 років -20 відсотків, понад 20 років -30 відсотків, та допомогу на оздоровлення.
Відповідно до статті 22 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР порядок здійснення платежів і резервування коштів, строки сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Законом № 1994-ІV заборгованість із виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту", які за змістом статті 21 Закону № 2240-ІІІ є базою нарахування страхових внесків, визнана кредиторською заборгованістю Державного бюджету України.
Механізм погашення такої заборгованості визначено Порядком, згідно з пунктом 4 якого відрахування, передбачені законодавством, з виплат науково-педагогічним працівникам здійснюються в установленому порядку.
Порядок і строки сплати страхових внесків на час виникнення спірних відносин були встановлені статтею 23 Закону № 2240-ІІІ.
Відповідно до частини 2 статті 27 цього Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.
За правилами статті 30 Закону № 2240-ІІІ страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду зі страхувальника у безспірному порядку.
Пункт 3-2 Порядку, відповідно до якого страхові внески на виплати науково-педагогічним працівникам не нараховуються, набрав чинності лише з 2 червня 2006 року.
Що стосується висновку суду апеляційної інстанції в частині застосування санкцій позивачем необґрунтованим, колегія судді зазначає наступне.
У відповідності з абз. 4 п. 1 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», яка стала підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій, за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що фактів приховування або заниження суми заробітної плати відповідач не допускав, а лише неналежним чином визначав базу нарахування страхових внесків.
Відтак, не можуть бути застосовані ні штрафні (фінансові) санкції до особи, яка діяла у відповідності із роз'ясненнями, що містяться у спільному листі Міністерства освіти і науки України та Міністерства фінансів України від 30.11.2005р. №1/9-681 та № 31-17000-025/25800, де, зокрема і було рекомендовано закладам освіти не нараховувати страхові внески до Фонду на суми погашення кредиторської заборгованості педагогічним і науково-педагогічним працівникам із виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
Касаційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Харченко