"07" лютого 2012 р. м. Київ К-42412/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Гончар Л.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Фірма Авіаінвест" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Фірма Авіаінвест" до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про визнання дій протиправними ,-
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Закрите акціонерне товариство "Фірма Авіаінвест" просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві в період з 10 серпня 2009 року по 26 вересня 2009 року проведено планову перевірку дотримання позивачем державної дисципліни цін на житлово-комунальні послуги за період з 01 серпня 2008 року по 31 липня 2009 року, за результатами якої складено акт від 26 серпня 2009 року №188 (далі по тексту -Акт перевірки).
Відповідно до висновків Акту перевірки ЗАТ “Фірма “Авіаінвест” порушено державну дисципліну цін в частині застосування вільних тарифів на житлово-комунальні послуги для населення при нарахуванні плати за проживання в гуртожитку, за умови запровадження на них режиму державного регулювання, а саме: пункту 38 Типового положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 03 червня 1986 року №208; постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19 грудня 2006 року №1672 “Про роздрібні ціни на газ природний, що використовується для потреб населення”; постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 07 серпня 2008 року №934 “Про затвердження роздрібних цін на газ природний, що використовується для потреб населення”; постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25 жовтня 2008 року №1239 “Про затвердження роздрібних цін на газ природний, що використовується для потреб населення”; постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19 березня 2009 року №311 “Про зміну тарифів на електричну енергію, що відпускаються населенню і населеним пунктам, та затвердження змін до порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню та населеним пунктам”; пункту 1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19 травня 2000 року №748 “Про встановлення розмірів квартирної плати (для приватних квартир) та плати за утримання будинків та прибудинкових територій в місті Києві” (в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30 травня 2007 року №641 “Про впорядкування розмірів тарифів за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження від 19 червня 2000 року №748”); пункту 1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30 липня 2007 року №978 “Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води”; пункту 1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28 серпня 2007 року №1127 “Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води”; пункту 3 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29 квітня 2009 року №516 “Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної і водовідведення холодної та гарячої води”; пункту 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29 квітня 2009 року №520 “Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення”, в наслідок чого необґрунтовано отримало виручку в період з 01 вересня 2008 року по 31 липня 2009 року у розмірі 15 978,14 грн.
Обставини встановлені Актом перевірки щодо порушення ЗАТ “Фірма “Авіаінвест” державної дисципліни цін в частині застосування вільних тарифів на житлово-комунальні послуги для населення при нарахуванні плати за проживання в гуртожитку, за умови запровадження на них режиму державного регулювання, визнаються сторонами, не є предметом спору у даній справі і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
28 серпня 2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві прийнято припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін №94, в якому вимагається в місячний термін усунути встановлені Актом перевірки порушення державної дисципліни цін в частині застосування вільних тарифів на житлово-комунальні послуги для населення при нарахуванні плати за проживання в гуртожитку, за умови запровадження на них режиму державного регулювання.
В матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем в судовому порядку припису Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін 28 серпня 2009 року №94.
01 вересня 2009 року ЗАТ “Фірма “Авіаінвест” наказом №24-П “Про виконання припису Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві” виконано вимоги припису Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві від 28 серпня 2009 року №94, про що листом від 29 вересня 2009 року №290 повідомлено Державну інспекцію з контролю за цінами в місті Києві.
Крім того, 28 серпня 2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №80, яким на підставі частини першої статті 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” вилучено у ЗАТ “Фірма “Авіаінвест” суму у розмірі 15 978,14 грн. та стягнуто штраф у розмірі 31 956,28 грн.
ЗАТ “Фірма “Авіаінвест” не погоджується з правомірністю винесення Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 28 серпня 2009 року №80 з посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. №502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року”
Статтею 4 Закону України “Про ціни і ціноутворення” визначено повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, зокрема встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Частиною другою статті 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення” передбачено, що контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Таким органом, відповідно до Положення про Державну інспекцією з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року №1819 (далі по тексту - Положення) є Державна інспекція з контролю за цінами, яка є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства економіки України і підпорядковується йому.
Згідно з пунктом 11 Положення Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 4 та 5 Положення.
За змістом абзацу 2 пункту 4 Положення Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Згідно ст.6 Житлового кодексу України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Відповідно пункту 38 розділу VI Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів України від 03.06.1986 № 208 плата за користування жилою площею в гуртожитку і за комунальні послуги, плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується. Відповідно абз. 1 пункту 1 статті 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 № 1875-ІУ житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Враховуючи наведене плата за проживання в гуртожитку -плата за житлово-комунальні послуги, як результат господарської діяльності власника гуртожитку, спрямованої на забезпечення умов проживання в гуртожитку. Згідно ст.7 Закону України від 24.06.2004 № 1875-1V до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону. Відповідно частин 2, 3 статті 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку; органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Виходячи з наведеного законодавчими нормами прямо передбачено затвердження органами місцевого самоврядування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Фірма Авіаінвест" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Харченко