"02" лютого 2012 р. м. Київ К-21691/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року у справі за позовом Комунального підприємства «Теплогорець»до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання незаконними та скасування рішень,-
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Скасовано припис Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області за №229 від 26.08.2009 року та рішення №195 від 25.08.2009 року про застосування економічних санкцій до Комунального підприємства «Теплогорець». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга, у якій Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області просить ухвалене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області було проведено планову перевірку комунального підприємства «Теплогорець», відповідно до якої було складено акт перевірки за №391 від 19.08.2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту перевірки від 19.08.2009 року, що позивачем - КП «Теплогорець»порушено порядок формування, встановлення та застосування цін, а саме: у період з 01.09.2008 по 31.07.2009 при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, затверджених рішенням Теплогірської міської ради від 30.05.2008 №27/2, було завищено вартість послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для населення за рахунок необґрунтованого нарахування та стягнення вартості послуги «Обслуговування вентиляційних каналів»при її фактичному ненаданні. Внаслідок цього підприємством необґрунтовано одержана виручка.
25.08.2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області було винесено рішення №195 за вказане порушення на підставі статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»застосовані економічні санкції у розмірі 33349,26 грн., які складаються з штрафу в сумі 22232,84 грн. і вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 11116,42 грн.
26.08.09 року підприємством отримано припис про усунення порушень державної дисципліни цін та рішення про застосування економічних санкцій від 26.08.09 року та претензія від 26.08.09 року про сплату в 10-ти денний строк суму нарахованих економічних санкцій.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Відповідно до пункту 5 частини 3 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2008 №483 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів)»позивача віднесено до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, оскільки він порушує державну дисципліну цін.
Відповідно до пункту 5 постанови КМУ №483 планові заходи, пов'язані з державним наглядом (контролем) за додержанням суб'єктами господарювання порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), здійснюються з такою періодичністю: з високим ступенем ризику - один раз на рік.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 № 502, що набрала чинності 29 травня 2009 року, введено тимчасові обмеження здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 року.
Відповідно до зазначеної постанови КМУ №502 Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області має право здійснювати планові заходи, пов'язані з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику за критеріями, які визначені постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2008 року №483 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів)».
Згідно з п.п. 5 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2008 року №483 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів)»до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику можуть бути віднесені ті, що порушують державну дисципліну цін.
Відповідно до ст. 10 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:
вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;
перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;
не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
- він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;
- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб'єкта господарювання;
одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю);
надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю);
оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач КП „Теплогорець” не використав наданий йому законом, допустивши до здійснення перевірки відповідачем. Даний факт, як підтверджується матеріалами справ, був підтверджений представником позивача.
З аналізу статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вбачається, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Рішення складається за формою згідно з додатком 1 у трьох примірниках, які підписуються начальником відповідної державної інспекції з контролю за цінами або його заступниками.
Відповідно до п.п. 3.5. Інструкції один примірник рішення, а також претензія направляються для виконання суб'єкту господарювання -порушнику. Одночасно керівництву суб'єкта господарювання - порушника направляються приписи (вимоги) щодо усунення виявлених порушень законодавства про порядок установлення і застосування цін.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про ціни і ціноутворення»підставою для здійснення позапланового заходу є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
З аналізу вищевикладеного законодавства вбачається, що припис та рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є окремими документами.
Позивач невірно застосовує дію абз. 4, 5 п.п. 1 п. 1 Постанови КМУ № 502 від 21.05.2009 року щодо застосування рішень до суб'єктів господарювання фінансових та адміністративних санкцій у разі невиконання приписів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 26.08.2009 року було винесено припис щодо усунення порушень державної дисципліни цін. Рішення № 195 від 25.08.2009 року про застосування економічних санкцій про порушення державної дисципліни цін не є рішенням про застосування адміністративних санкцій у разі невиконання приписів, а є окремим документом, тому суд не приймає до уваги посилання позивача на необхідність застосування п.п.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009 року щодо застосування рішень до суб'єктів господарювання фінансових та адміністративних санкцій.
Крім того, позивач просив скасувати акт перевірки № 391 від 19.08.2009 року.
Аналізуючи поняття акту перевірки -службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскаржуваний акт перевірки від 19.08.2009 року не є рішенням суб'єкта владних повноважень, тому вимоги позивача в частині скасування акту перевірки № 391 від 19.08.2009 року не підлягає задоволенню.
За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про застосування штрафних фінансових санкцій за №195 від 25.08.2009 року, яке було прийнято на підставі акту перевірки за №391 від 19 серпня 2008 року, винесено правомірно, відповідачем правомірно було направлено позивачу припис та претензію, тому не має підстав для задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Теплогорець».
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції було ухвалено відповідно до закону та скасоване судом апеляційної інстанції помилково, що, відповідно до вимог статті 226 КАС України, є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 210, 221, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року -скасувати, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2009 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.