"02" лютого 2012 р. м. Київ К-22048/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2010 року у справі за позовом Міського комунального підприємства "Покоління" до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту перевірки від 07.07.2009 року №336 та відмови у видачі рішення ,-
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2010 року апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Покоління" задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області щодо не прийняття рішення по акту перевірки № 336 від 07.07.2009 року. Зобов'язано державну інспекцію з контролю за цінами в Луганській області прийняти рішення по акту перевірки № 336 від 07.07.2009 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, що міське комунальне підприємство «Покоління»перереєстровано відділом ліцензування державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 06.06.2001 року згідно запису у журналі обліку реєстраційних справ за № 25370169Ю0021376 та свідоцтва про державну перереєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.
07.07.2009 року головним державним інспектором відділу контролю цін на ринках продовольства державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області на підставі звернення управління Служби безпеки України в Луганській області від 06.05.2009 року за № 63/25/3491, проведено позапланову перевірку МКП «Покоління» з питань дотримання діючого порядку формування та застосування цін на окремі види продовольчих товарів відповідно до вимог розпоряджень голови облдержадміністрації від 09.07.2003р. № 381 «Про тимчасове державне регулювання цін на окремі види продовольчих товарів»із змінами, внесеними розпорядженням голови облдержадміністрації від 19.09.2003р. № 577; розпорядженням голови облдержадміністрації від 02.11.2004р. № 828 із змінами, внесеними розпорядженням голови облдержадміністрації від 08.11.2007р. № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів»із змінами, внесеними розпорядженням голови облдержадміністрації від 21.11.2007р. № 1469, прийнятих на виконання пункту 12 абзацу 29 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. № 1548, за результатами якої складено акт № 336 від 07.07.2009 року.
З акту перевірки вбачається, що у період з 01.01.2007 року по 29.02.2008 року внаслідок застосування торгівельних надбавок понад затверджений граничний розмір, при реалізації окремих видів продовольчих товарів дошкільним закладам м. Луганська, міським комунальним підприємством «Покоління»необґрунтовано одержана виручка на суму 206216 грн.
Відповідальність за вказане порушення передбачена частиною 1 статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», згідно якої, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Обов'язок щодо прийняття рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін покладено на державну інспекція по контролю за цінами.
Пунктом 5 Положення про інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2000 року № 1819 передбачено, що державна інспекція по контролю за цінами має право приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області рішення про застосування економічних санкцій до позивача за порушення державної дисципліни цін не приймалось у зв'язку з тим, що згідно ст.250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Однак, колегія суддів погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції, зазначає, що якщо відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем державної дисципліни цін, то він на підставі акту перевірки № 336 від 07.07.2009 року був зобов'язаний прийняти рішення, яким, в даному випадку, встановити факт виявлених порушень, але відмовити в застосуванні економічних санкцій у зв'язку із закінченням строків застосування таких санкцій.
З огляду на наведене і у зв'язку з тим, що відповідач не приймав відповідне рішення по акту перевірки, суд апеляційної інстанції на підставі ч.2 ст.11 КАС України правомірно вийшов за межі позовних вимог в частині позову про визнання дій відповідача протиправними щодо відмови у видачі рішення та задовольнив в цій частині позов, а саме: визнав протиправними дії відповідача щодо неприйняття рішення на підставі акту перевірки № 336 від 07.07.2009 року та зобов'язав відповідача прийняти вказане рішення.
Що стосується позовних вимог позивача про визнання дій протиправними щодо укладання акту перевірки № 336 від 07.07.09 року, то суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, відмовивши в задоволенні позовних вимог.
За своїм змістом слово «укладення»передбачає укладення між сторонами угоди, договору, правочину, а в даному випадку сторони ці дії не здійснювали і, крім того, укладення акту не є рішенням суб'єкта владних повноважень і не тягне по відношенню до позивача ніяких юридичних наслідків.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Харченко