Копія
Іменем України
Справа № 2а-12665/10/7/0170
19.09.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Кучерука О.В. , Привалової А.В.
секретар судового засідання Равза Р.Р.
за участю сторін:
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбункер - Керч"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 08.11.10
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбункер - Керч"- ОСОБА_3, довіреність № б/н від 16.09.11
представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим- ОСОБА_4, довіреність № 22937/10/10-0 від 08.11.10
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 30.11.10 у справі № 2а-12665/10/7/0170
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбункер - Керч" (вул. Козлова, 6 корп.1 офіс 29, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)
до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)
про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансбункер - Керч" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим, в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м Керчі АР Крим: №0002241502/1 від 21.09.10р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодуванні з ПДВ у сумі 606524,00грн.; №0002431502/1 від 21.09.10р.; №0002231502/1 від 21.09.10р.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.11.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбункер - Керч" до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Скасовано податкові повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі:
- №0002241502/1 від 21.09.10р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 606524,00 грн.;
- №0002431502/1 від 21.09.10р.;
- №0002231502/1 від 21.09.10р.
Стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбункер - Керч" 3,40 грн. судового збору.
На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, якім у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами ДПІ у м. Керчі була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
За результатом проведеної перевірки був складений акт №1140/15-2/35526409 від 17.08.2010р.
На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення:
- від 25.08.2010 року №0002241502/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 628 729,00 грн.
-від 25.08.2010 року №0002231502/0, яким збільшено податкове зобов'язання по сплаті ПДВ на 1 860,00 грн.
За результатом розгляду скарги позивача на вказані податкові повідомлення - рішення, відповідач прийняв рішення, яким залишив без змін вказані податкові повідомлення рішення та збільшив на 93,00 грн. суму податкового зобов'язання з ПДВ визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 25.08.2010 року №0002231502/0 у частині штрафних (фінансових) санкцій, а скаргу ТОВ "Трансбункер - Керч" залишив без задоволення.
На підставі зазначеного рішення про результати розгляду первинної скарги ДПІ в м.Керчі прийняла податкові повідомлення-рішення.
- від 21.09 2010 року №0002241502/1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 628 729,00 грн.;
- від 21 09.2010 року №0002431502/1, яким збільшено податкове зобов'язання по сплаті ПДВ на І 860,00 грн.;
- від 21 09.2010 року №002231502/1, яким збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ у частині штрафних (фінансових) санкцій на 93,00 грн.;
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
З акту перевірки вбачається, що відповідачем за наслідком проведення перевірки були встановлені порушення:
- п.п. 7 7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, у зв'язку з чим задекларована сума бюджетного відшкодування до зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів зменшується на суму 628729,00 грн.,
- порушення п.п. 5.10. п.п. 5.11 п. 5 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим збільшується сума, що за результатами 5вітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у розмірі 1860,00 грн.
Відповідно до рішення від 21.09.2010р. №19438/10/25-0 про розгляд скарги позивача, відповідач дійшов висновку про необхідність збільшення на 93,00 грн. суми податкового зобов'язання з ПДВ (1 860,00 грн.) у частині штрафних (фінансових) санкцій, з тих підстав, що під час нарахування податкового зобов'язання не були прийняті штрафні санкції у розмірі її п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання.
З акту вбачається, що у декларації за червень 2010 року, платником задекларовано значення рядку 23 на загальну суму 641324 грн., у тому числі:
- сума по рядку 23.1 склала 10735грн., за результатами перевірки порушень не встановлено, задекларовані дані відповідають значенню рядка 22.2. декларації з ПДВ за травень 2010р.
- сума по рядку 23.2 задекларована у розмірі 130589грн , що не відповідає результатам перевірки, відхилення (завищення) склало 130589грн. Підприємством порушено підпункт «б»підпункту 7 7.2 пункту 7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, у тому числі внесеними Законом України від 20.05.2010р. № 2275-У1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
ТОВ "Трансбункер-Керч" зареєстровано платником податку на додану вартість 06.06.2008р.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що за періоди у яких проведена сплата задекларованого від'ємного значення постачальникам та по якім надані платіжні документи по сплаті ПДВ постачальникам до перевірки, підприємство не мало право на декларування бюджетного відшкодування, оскільки було зареєстровано платником ПДВ менш ніж 12 послідовних календарних періодів, одночасно правомірність не декларування бюджетного відшкодування підтверджено результатами планової документальної перевірки платника за період з 12.12.2007 по 31.12.2009р. Результати акту на поточну дату підприємством не оскаржуються та є узгодженими. Таким чином підприємство не мало права відображати суми по рядку 23.2 у розмірі 130589грн. у декларації з ПДВ за червень 2010р.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума по рядку 23.3 задекларована у розмірі 500000грн., що не відповідає результатам перевірки, відхилення (завищення) склало 500000грн. Підприємством відображена сума самостійно встановленої помилки по результатам надання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 12.05.2010р. № 16340, згідно якому підприємством встановлена сума заниження суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ за березень 2010р.(рядок 26).
За результатами перевірки встановлено завищення значення по рядку 23 декларації з ПДВ за червень 2010р. ТОВ "Трансбункер-Керч" у розмірі 630589грн. Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок податкової декларації звітного податкового періоду) задекларовано підприємством у сумі 628729 гри., за результатами перевірки 0 грн.
Судом першої інстанції вірно визначена необґрунтованість висновків відповідача щодо порушення Закону України «Про податок на додану вартість»виходячи з того, що позивач задекларував до рядку 23 декларації з ПДВ за червень 2010р. суми податкового кредиту, що були сплачені ним контрагентам під час періоду коли позивач був зареєстрований платником податку менш ніж 12 послідовних календарних періодів, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем задекларована у рядку 23 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 23 1 + рядок 23.2 + рядок 23.3 + рядок 23.4)»суму у розмірі 641324грн , при цьому у рядку 23.1 зазначена сума 10735грн . у рядку 23 2 сума 130589грн., у рядку 23.3 сума 500000грн., у рядку 25.2 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів»позивачем задекларована сума 628729грн.
Відповідно до п.п.7.4 1 п.7 4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»7.4.1. податковій кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін. у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку,
-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Факт сплати позивачем сум податку на додану вартість постачальникам у період вересень, жовтень, листопад, грудень 2008р. та лютий 2009р. підтверджується матеріалами справи.
Згідно до положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків, використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
У матеріалах справи наявні податкові накладні виписані у зазначені періоди ТОВ «ЛенморнІіпроект-Україна».
судом першої інстанції вірно визначено, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ за наслідком здійснення розрахунків та сплати сум ПДВ ТОВ «Ленморнііпроект-Україна».
Згідно до положень п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Підпунктом 7.7.1 п. 7.1. ст.7 зазначеного Закону встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до положень п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
-бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
-залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;
-залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;
-залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
Згідно до положень п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з нього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Законом України «Про податок на додану вартість»передбачені обмеження щодо отримання бюджетного відшкодування.
Так згідно до положень п.п. «а»п.п. 7.7.1 1 п. 7 7. ст,7 Закону України «Про податок на додану вартість», не мас права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України).
Судом першої інстанції вірно визначено, що законодавець вказує на відсутність в особи, яка зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування податку права саме на отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ
При цьому Закон України «Про податок на додану вартість»не встановлює відсутність у платника права на отримання бюджетного відшкодування після спливу цього строку, у тому числі за сумами ПДВ сплаченими платником податку постачальникам, у період, коли не сплив встановлений п. п. «а»п п. 7.7.11 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»12-ти місячний строк.
Отже безперечним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач по закінченню 12-ти перших податкових періодів з моменту реєстрації його платником податку на додану вартість, враховуючи підтверджений матеріалами справи факт сплати придбаних товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальнику, має право на декларування бюджетного відшкодування і подачу бюджетного розрахунку.
Матеріалами справи підтверджується, позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість 06.06.2008р. отже право на отримання бюджетного відшкодування виникло у позивача у липні 2009р.
Враховуючи встановлені судом факти, у тому числі проведення розрахунків з постачальниками, а також правомірність зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту у наслідок проведення розрахунків з ТОВ «Ленморнііпроект-Україна», судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що така помилка позивача не може бути підставою для зменшення суми, що задекларована позивачем у рядку 25.2 «у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів»
Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішення прийнято відповідачем непропорційно, оскільки з встановлених обставин фактичного недекларування у податковій декларації з ПДВ у липні 2009р. у рядку 25 суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, з урахуванням встановлення фактичної сплати ПДВ при проведенні розрахунків з контрагентом, не може бути підставою для висновків про відсутність права на отримання позивачем бюджетного відшкодування ПДВ у наступному податковому періоді.
Правомірність формування податкового кредиту позивачем та наявність права на зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів не завдає шкоди Державі внаслідок недекларування у податковій декларації з ПДВ у липні 2009р. у рядку 25 суми від'ємного значення ПДВ. Рішення відповідача є таким, що прийнято без дотримання принципу пропорційності, що є підставою для його скасування.
Згідно до п.п. «а»п.п. 7.7.7 п.7 ст 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної - невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.
Добровільна відмова платника податку від отримання суми бюджетного відшкодування має місце лише тоді, коли платником податку була заявлена сума бюджетного відшкодування, що є меншою ніж сума бюджетного відшкодування визначена при проведенні перевірки податковим органом. У такому випадку різниця такої суми (тобто не заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування) підлягає віднесенню у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.
Законом України «Про податок на додану вартість»не встановлені інші положення стосовно відмови платника податку від отримання сум бюджетного відшкодування.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції вірно встановлена безпідставність висновків відповідача про порушення позивачем п.п.7.7.2 п,7 7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в зв'язку з чим прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 606524,00грн.
Щодо висновків відповідача про порушення позивачем п. п. 5.10, 5.11 п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.97р. суд першої інстанції вірно визначив наступне.
Відповідно до положень п.п. 5.10 п.5 вказаного порядку, сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного знамення попереднього звітного періоду. вказується в рядку 27 декларації.
Підпунктом 5.11. пункту 5 вказаного порядку встановлено, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року різниця між рядком 20 та 23 є негативна (12 595,00 грн. -641 524,00 грн). Таким чином, висновки ДПІ в м. Керчі про завищення бюджетного відшкодування і донарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сум: 1 860,00 грн , та штрафу у сумі 93,00 грн. є безпідставними
З матеріалів справи, а саме з акту перевірки вбачається, що відомості про порушення позивачем п п. 5 10, 5.1 1 п 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.97р. вказані відповідачем лише у висновку акту.
Поряд з цим акт перевірки не містить аналізу та обґрунтування такого порушення в описовій частині акту з урахуванням вимог Порядку, оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, виїзних планових і позапланових перевірок по питаннях дотримання податкового, валютного і іншого законодавства.
Вказане свідчить про те, що відповідач зробив висновки про допущені позивачем порушення без фактичного дослідження всіх обставин.
Суд першої інстанції оцінюючи правомірність (протиправність) прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення вірно керувався актом перевірки, як носієм доказової інформації, відсутність в акті перевірки обґрунтування вказаного порушення, вказує, що з акту перевірки не вбачається чим керувався відповідач та з чого виходив встановивши порушення, отже висновки про встановлене порушення зроблені відповідачем необґрунтовано, а прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню
Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для задоволення апеляційної скарги судовою колегією не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 30.11.10 у справі № 2а-12665/10/7/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбункер - Керч" до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 26 вересня 2011 р.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис О.В.Кучерук підпис А.В.Привалова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.Р.Лядова