Копія
Іменем України
Справа № 2а-6267/11/0170/12
01.11.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Кучерука О.В. , Омельченка В. А.
секретар судового засідання Романенко Г.О.
за участю сторін:
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "КП РЕМСТРОЙ 2" - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 18.07.11 у справі № 2а-6267/11/0170/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КП РЕМСТРОЙ 2" (вул.Київська,буд.69, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95017)
до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул.Мате Залки буд.1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.07.11 у справі № 2а-6267/11/0170/12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КП РЕМСТРОЙ 2" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0005442301 від 27.05.11 на загальну суму 53375 грн., з яких 42700 грн. за основним платежем та 10675 грн. зі штрафних санкцій.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн.
Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання 01 листопада 2011 року сторони не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «КП РЕМСТРОЙ 2»звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005442301 від 27.05.11.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань перевірки взаємовідносин з ПП «Комманд»за грудень 2010 року, за результатами якої 27.05.11 було складено акт №5898/23-7/36275524. Відповідно до висновків акту було зафіксовано порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2010 року у сумі 42700,00грн.
Під час перевірки було встановлено: згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»визначено те, що ПП «Комманд»має стан 0, та відповідно до висновків акту перевірки з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за грудень 2010 року №3448/23-7/37081766 від 28.03.11, у нього відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, згідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, а отже зазначені угоди мають ознаки нікчемності.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення №0005442301 від 27.05.11, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42700,00грн. та штрафних санкцій у сумі 10675,00грн.
Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).
Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.
В акті перевірки №5898/23-7/36275524 зафіксовано, що у контрагента позивача -ПП «Комманд»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, а отже угоди, укладені позивачем із ним у грудні 2010 року мають ознаки нікчемності.
На підставі чого, відповідач зробив висновок, що ТОВ «КП РЕМСТРОЙ 2»необґрунтовано до складу податкового кредиту були включені податкові накладні на суму ПДВ 42700,00грн. за грудень 2010 року.
Підпунктами 4.5.1., 4.5.2, пунктом 4.5 ст. 4 Закону встановлено, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем разом із податковими деклараціями з податку на додану вартість за грудень 2010 року були надані розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2010 року, відповідно до яких загальна сума ПДВ по угодам із зазначеним контрагентом склала 145114,00грн.
Суд зазначив, що вказані висновки відповідача є безпідставними та не ґрунтуються на положеннях Закону України «Про податок на додану вартість», з огляду на наступне.
Відповідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.97, з наступними змінами і доповненнями, зазначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.
Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (ч.5 п.п.7.2.3 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість».
Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Суд зазначив, що не може бути підставою для сплати нарахованої відповідачем суми податкового кредиту акт перевірки ПП «Комманд»№3448/23-7/37081766 від 28.03.11, оскільки ані в ньому, ані в акті перевірки позивача №5898/23-7/36275524 від 27.05.11. не аналізувались господарські операції ПП «Комманд»та ТОВ «КП РЕМСТРОЙ 2», а тільки дані автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту.
Судом також встановлено, що спірні суми ПДВ включені за фактом отримання від постачальника податкових накладних на загальну суму 725568,00грн., у тому числі ПДВ 145114,00грн., які є належним чином оформленими.
Таким чином, висновки відповідача не відповідають зазначеним приписам Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
У суді першої інстанції встановлено, що товар від ПП «Комманд» позивач отримав, що підтверджується видатковими накладними (а.с.27-31), сплатив вартість товару, втому числі ПДВ в сумі 42699,92 грн., що підтверджується платіжним дорученнями та використав придбаний товар в свої й господарській діяльності при проведенні будівельних робіт на об'єктах ТНУ ім. Вернадського, що підтверджується актами виконаних робіт форми № 2 та підсумковими відомостями ресурсів.
Матеріалами справи встановлено, що перевірка позивача проводилась на підставі Наказу «Про ведення документальної позапланової невиїзної перевірки»від 29.04.11 №1485.
Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Але в матеріалах відсутні докази направлення позивачу Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим запиту про надання пояснень щодо результатів перевірки ПП «Комманд». В зв'язку з чим, суд приходить до висновку про невідповідність Наказу «Про ведення документальної позапланової невиїзної перевірки»від 29.04.11р. №1485 вимогам Податкового кодексу України, а саме п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78.
Крім того, матеріалами справи встановлено та відображено в акті перевірки, в даному випадку спірна сума податкового кредиту в розмірі 42700,00грн. підтверджується належним чином оформленими та складеними платником ПДВ податковими накладними, платіжними дорученнями, актами приймання виконаних робіт.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду про відсутність законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника ПДВ права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, у зв'язку з чим у відповідача не було правових підстав для зменшення податкового кредиту за грудень 2010 року та донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 42700,00грн.
Відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, до платника податків застосовуються штрафні (фінансові) санкції.
Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність нарахування податковим органом податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 42700,00 грн., судова колегія погоджується з висновком про необґрунтованість застосування й відповідно штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 10675,00грн. Крім того, реалізація позивачем отриманої від контрагента продукції, у своїй господарській діяльності, підтверджується видатковими накладними.
Таким чином суд дійшов до правомірного висновку щодо неправомірного визначеного податкового зобов'язання відповідачем в податковому повідомленні-рішенні №0005442301 від 27.05.11 ДПІ в м. Сімферополі АР Крим на загальну суму 53375,00грн.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позивних вимог позивача.
Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.07.11 у справі № 2а-6267/11/0170/12 - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.07.11 у справі № 2а-6267/11/0170/12 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко
Судді підпис О.В.Кучерук підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Н.П.Горошко