Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-1832/11/0170
26.10.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Іщенко Г.М. , Кучерука О.В.
секретар судового засідання Міщенко М.М.
за участю сторін:
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М.) від 23.03.2011 у справі № 2а-1832/11/0170
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, 10, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)
до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. 60 років Жовтня, 21, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95024)
про визнання дій незаконними,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.03.2011 у справі № 2а-1832/11/0170 у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим - відмовлено.
Не погодившись із зазначеною постановою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.03.2011 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Сторони явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 26.10.2011 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, позивач до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, відповідач про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.
Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, звернувся до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про визнання дій незаконними.
Позов мотивовано тим, що Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим було отримано від відповідача постанову від 28.01.2011 про накладання штрафу в розмірі 510 грн. за невиконання без поважних причин рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 01.07.2010 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 як учаснику бойових дій на 150 відсотків, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком на відповідний період часу та виплатити призначену пенсію за період з 01.06.2004 по 31.12.2005 з урахуванням підвищення його пенсії як інваліда 2 групи на 350 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але на думку позивача постанову від 28.01.2011 неможливо виконати, так як пенсіонер ОСОБА_2 був знятий з обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим 01.06.2010. Його пенсійну справу було направлено за місцем проживання -до Управління Пенсійного фонду в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим. Тому Управляння Пенсійного фонду в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим є неналежною стороною у виконавчому проваджені.
Суд першої інстанції у задоволені позову відмовив.
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, постановою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 01.07.2010 (а.с.6,7) Управляння Пенсійного фонду в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 за періоди з 05.12.2001 по 31.05.2004 та з 01.06.2004 по 31.12.2005. В зазначені періоди і до 31.05.2010 ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував пенсію в Управлінні Пенсійного фонду в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, що підтверджується довідками Управляння Пенсійного фонду в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23.03.2011 та особовим рахунком№203093 (а. с. 40-42).
Державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим в межах відкритого виконавчого провадження по виконавчому документу -виконавчому листу №2а-179/10, виданому 22.07.2010 Центральним районним судом м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на підставі постанови суду від 01.07.2010, яка набрала чинності (а.с. 12), після невиконання вимог щодо добровільного виконання рішення, за невиконання його без поважних причин, було винесено постанову про накладення штрафу.
Ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 (далі по тексту - Закон № 606) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Права та обов'язки державних виконавців встановлені ст. 5 Закону № 606, відповідно до якої державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 5 Закону № 606 вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначені ст. 75 Закону № 606.
Згідно зі ст. 75 Закону № 606 Після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Відповідно до ст. 89 Закону № 606 у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Зі змісту наведених норм слідує, що підставою для накладення штрафу є невиконання боржником рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин, тобто державний виконавець має перед застосуванням штрафних санкцій з'ясувати, зокрема, наявність або відсутність поважних причин невиконання судового рішення і обов'язку виконати певні дії лише боржником, а також чи сплинув строк, який був встановлений державним виконавцем боржнику для виконання рішення суду.
З матеріалі справи вбачається, що на момент прийняття постанови Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 01.07.2010 ОСОБА_2 перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим з 01.06.2010. Отже Управляння Пенсійного фонду в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим є неналежною стороною у виконавчому провадженні.
Отже, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового в порядку статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим - задовольнити.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.03.2011 у справі № 2а-1832/11/0170 - скасувати.
3. Прийняти нову постанову:
"Позов Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про визнання дій незаконними задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про накладення штрафу від 28.01.2011".
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 31 жовтня 2011 р.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська