Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-1070/11/2702
07.11.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Іщенко Г.М. , Кучерука О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя (суддя Євдокімова І.А.) від 21.01.2011 у справі № 2а-1070/11/2702
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя (пр. Гер. Сталінграду, 56, м. Севастополь, 99059)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни",
Постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 21.01.2011 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя нарахувати і виплатити ОСОБА_2 недоплачене підвищення до пенсії за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року включно у розмірі 1476,00грн.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Гагарінського районного суду м. Севастополя від 21.01.2011, прийняти нову постанову.
Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія розглядає справу в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно з якою дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945) Другої світової війни було менше 18 років, у зв'язку з чим має право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі право на отримання підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
За даними позивача відповідачем позивачу підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виплачувалось не в повному обсязі.
Право на отримання підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004, не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком і невизначеність на законодавчому рівні іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови у реалізації конституційної гарантії.
Неврегулювання на законодавчому рівні порядку здійснення підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії особам, які мають статус дітей війни, відсутність коштів для забезпечення виплат підвищення до пенсії, не може бути підставою для невиконання відповідачем завдань, покладених на нього Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судовою колегією не приймається до уваги.
Враховуючи те, що позивач є дитиною війни та наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання зазначеного підвищення.
Головним розпорядником коштів для виплати підвищення, передбаченого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є Пенсійний фонд України.
Стосовно посилання відповідача на Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік, судова колегія зауважує, що Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях №6-рп/2007 від 09.07.2007, №10-рп/2008 від 22.05.2008, №26-рп/2008 від 27.11.2008 встановив, що Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік має чітко визначену сферу регулювання, та ним не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, встановлювати інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Щодо посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 № 530, яка встановлює, що з 2008 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 грн., як на чинну, судова колегія зауважує, що враховуючи пріоритетність законів над підзаконними актами, підлягає застосуванню саме норма статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Однак судова колегія зазначає, що суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, ухвалив рішення, у якому обчислив та визначив конкретний розмір підвищення як дитині війни, чим фактично виконав повноваження, покладені на відповідача, що є неправомірним.
Відповідно до статті 163 КАС України однією зі складових постанови є зазначення висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково. Резолютивна частина постанови від 21.01.2011 такого висновку суду не містить.
Крім того, судові витрати позивача у справі підлягають розподілу відповідно до частини першої статті 94 КАС України.
Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення її резолютивної частини в іншій редакції.
Керуючись статтями 195, 197, пунктом 2 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя - залишити без задоволення.
2. Постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя від 21.01.2011 у справі № 2а-1070/11/2702 змінити, виклавши резолютивну частину постанови в такій редакції:
"Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачене підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з квітня по грудень (включно) 2010 року з урахуванням виплаченого.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовій збір в розмірі 03,40грн."
3. В решті постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя від 21.01.2011 у справі № 2а-1070/11/2702 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова може бути оскаржена в порядку статті 212 КАС України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська