Копія
Іменем України
Справа № 2а-3724/11/0170/4
02.11.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Іщенко Г.М. , Кучерука О.В.
секретар судового засідання Міщенко М.М.
за участю сторін:
представника позивача, Відкритого акціонерного товариства "Кримхліб"- Карпушенка Ігоря Валерійовича,
представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим- не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 02.06.2011 у справі № 2а-3724/11/0170/4
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримхліб" (вул. Севастопольська, 51А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
до Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (вул. Північна, 2, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2011 у справі № 2а-3724/11/0170/4 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Кримхліб" до Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим - задоволено.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 02.07.2003 №0000162301/0 про визначення Відкритому акціонерному товариству "Кримхліб" податкового зобов'язання на суму 389423,15 грн.
Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанов Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2011 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 02.11.2011, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.
Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Кримхліб", звернувся до суду з позовом до Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про визнання недійсними податкового повідомленя-рішення від 02.07.2003 №0000162301/0 в частині донарахування штрафних санкцій у розмірі 389423,15.
Позов мотивовано тим, що позивач згідно довідки про включення в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України №09/2-6/01/1079 (т.1, а.с.14) є юридичною особою та у період з 25.04.2003 по 13.06.2003 співробітниками контрольне-ревізійного відділу м.Армянська на підставі доручення Прокуратури м.Армянська було проведено перевірку Армянського хлібокомбінату, який є структурним підрозділом позивача. По результатам перевірки було складено акт №34-21/45 від 13.06.2003, на підставі якого 02.07.2003 Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим було прийнято оскаржуване повідомленя-рішення №0000162301/0.
Рішенням Господарського суду Автономної республіки Крим від 04.09.2003 у справі №2-23/12302-2003 позов задоволено, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2005 рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2007 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2005 скасовано, матеріали справи направлено для розгляду до Севастопольського апеляційного господарського суду за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 рішення Господарського суду Автономної республіки Крим від 04.09.2003 залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.03.2011 рішення Господарського суду Автономної республіки Крим та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2011 позовні вимоги задоволено.
Судова колегія, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Контрольно-ревізійним відділом в м. Красноперекопськ та Красноперекопському районі Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим, за дорученням прокуратури м. Армянська, у зв'язку з порушенням кримінальної справи, проведена документальна перевірка Армянського хлібокомбінату, який є структурним підрозділом позивача, за період з 01.06.2001 року по 01.01.2003 року, за результатами якого складено акт від 13.06.2003 року №34-21/45 (т. 1, а.с. 9-13).
Згідно із висновками акту перевірки до каси позивача не надійшла готівка на загальну суму 58802,48 грн. на яку касові ордери відсутні, а також не оприбутковані касові ордери на суму 19082,15 грн. Таким чином встановлено не оприбуткування в касі готівки на загальну суму 77884,64 грн.
На підставі подання Контрольно-ревізійного відділу в м. Красноперекопськ та Красноперекопському районі Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим від 19.06.2003 №34-21/45-4, відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95-ВР (тут і далі нормативно-правові акти у редакції, чинній час виникнення спірних відносин), Красноперекопською ОДПІ АРК прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2003 №0000162301/0 про визначення суми податкового зобов'язання на суму 389423,15 грн.
Згідно із п.1,2 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Пунктом 7 ст. 11 цього Закону передбачені права органів державної податкової служби застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 №80, облік платників податків є однією з основних функцій органів державної податкової служби, яка створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ніколи не перебував на податковому обліку в Красноперекопській ОДПІ АРК, а отже застосування санкцій за рішенням органу державної податкової служби, в якому особа не зареєстрована як платник податку, є незаконним.
Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.03.2011 вказано про необхідність перевірки дотримання вимог ст. 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно до п. 1 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України цей Кодекс набрав чинності з 01.01.2004.
Пунктами 4, 5 вказаного розділу встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в п. 1 цього розділу строку. Положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення, зазначені в абзаці першому цього пункту, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення.
Отже оскільки податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій, що оскаржується, прийнято, а саме правопорушення - вчинено до набрання чинності Господарським кодексом України, то на спірні відносини положення ст. 250 Господарського кодексу України не поширюються.
В акті перевірки вказано, що відповідно до наданих для перевірки квитанціям до прибуткових касових ордерів до каси на день отримання не надійшла готівка на загальну суму 58802,48 грн. Касові ордери на вказану суму відсутні. Крім того, встановлено, що відповідно до наданих до перевірки касових ордерів, які по касі не оприбутковані нестача склала 19082,15 грн. Документально встановивши нестачу коштів на загальну суму 77884,64 грн. (58802,48 + 19082,15) в акті перевірки зроблено висновок, що ця сума готівки не оприбуткована у касі.
Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі -Положення №637) передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог гл. 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до юридичних осіб всіх форм власності, фізичних осіб -громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійних представництв нерезидентів через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Статтею 2 цього Указу встановлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у ст.1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Згідно з преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ІІІ він є спеціальним законом з оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Відповідно до п. 1.9 ст. 1 вказаного Закону податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Вичерпний перелік податків і зборів визначено в ст. ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування". Штрафи за порушення норм обігу готівки, передбачені Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", не входять у вищевказаний перелік, що виключає їх визначення як податкового зобов'язання, шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Крім того, з акту документальної перевірки Армянського хлібокомбінату вбачається, що причиною виникнення нестачі коштів у сумі 77884,63 грн. є винні дії працівника магазину, що також підтверджується вироком Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 01.12.2003 у справі №1-159-2003, яким встановлено, що громадянка ОСОБА_3, працівник магазину "Каравай" Армянського хлібокомбінату, умисно викрала з корисливих мотивів гроші.
Необхідною умовою застосування санкцій, встановлених абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" має бути виявлення у касі підприємства готівки, яка не оприбуткована, або оприбуткована несвоєчасно.
Як вбачається з матеріалів справи готівка в касу підприємства не надходила, а використовувалася продавцем у своїх корисливих цілях, нестача виявлена шляхом аналізу бухгалтерських документів. В касі підприємства неоприбуткована готівка не знаходилась.
З вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 02.07.2003 року №0000162301/0.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Враховуючи, що позивач заявляв вимоги про визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення, в той час як згідно із положеннями КАС України передбачено визнання правових актів індивідуальної дії протиправними і скасування, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість виходу за межи позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2011 у справі № 2а-3724/11/0170/4 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 07 листопада 2011 р.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська