ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
17 лютого 2012 року < Час проголошення > № 2а-18849/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Григоровича П.О., секретаря судового засідання Очколяса О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві
Управління державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України
провизнання діяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
16 грудня 2011 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві та Управління державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив:
- визнати діяльність УДАІ МВС України по збору, зберіганню, використанню та поширенню конфіденційної інформації про позивача в базі АІС «Адмінпрактика»протиправною;
- заборонити УДАІ МВС України та її підрозділам використовувати базу АІС «Адмінпрактика»для збору, зберігання, використання та поширення персональних даних фізичних осіб, які не надали на це свого дозволу, та зобов'язати видалити персональні дані позивача із цієї бази;
- визнати діяльність УДАІ ГУ МВС України в м. Києві та його підрозділів по збору, зберіганню, використанню та поширенню конфіденційної інформації про позивача протиправною;
- заборонити УДАІ ГУ МВС України в м. Києві використати базу поширення персональних даних фізичних осіб, які не надали на це свого дозволу, та зобов'язати видалити персональні дані позивача із цієї бази.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при зверненні Позивача до підпорядкованого Відповідачу підрозділу ДАІ (МРЕО-6 м. Києва) із заявою про державну реєстрацію автомобіля, йому було відмовлено у такій реєстрації в зв'язку з тим, що в базі АІС «Адмінпрактика»міститься інформація стосовно невиконаних Позивачем зобов'язань по сплаті адміністративних штрафів. Позивач вважає, що оскільки доступ до бази АІС «Адмінпрактика»отримала особа, яка не вносила в неї інформацію, то в даному випадку має місце факт поширення конфіденційної інформації про Позивача, якою є інформація про його адресу, дату народження тощо. Позивач також зазначає, що він не надавав свою згоду Відповідачам чи будь-яким його підрозділам на збирання, зберігання, використання чи поширення конфіденційної інформації про нього. На думку Позивача збирання та зберігання такого роду інформації про нього в базі АІС «Адмінпрактика»суперечить нормам ст.32 Конституції України та ст. 11 Закону України «Про інформацію».
Представник Відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 р., визначено, що у разі коли власники транспортних засобів мають заборгованість із сплати штрафу за порушення правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, їм може бути відмовлено в проведенні державної реєстрації (перереєстрації), знятті з обліку транспортного засобу. Зазначає, що використання даних АІС «Адмінпрактика»під час проведення реєстраційних операцій ВРЕВ ДАІ передбачено законодавством та не суперечить нормам ст.32 Конституції України та ст. 11 Закону України «Про інформацію». Можливість Державтоінспекції МВС України володіти чи розпоряджатись даними АІС «Адмінпрактика»передбачена положеннями п.2 ст.4 Закону України «Про захист персональних даних». При цьому, склад та зміст персональних даних, що використовуються в АІС «Адмінпрактика», згідно положень п.3 ст.6 цього ж Закону є відповідним та не надмірним стосовно визначеної мети їх обробки, а їх обсяг визначено відповідно до закону (положення статей 256 та 305 КУпАП). В зв'язку з цим представник Відповідача просив у задоволені позову відмовити повністю.
В судовому засіданні 26.01.2012р. встановлена можливість розглядати справу в порядку письмового провадження, відповідно до положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
15.12.2011 року Позивач звернувся до ВРЕВ-6 УДАІ ГУ МВС України в м. Києві із заявою №664205-1330М6 про проведення перереєстрації транспортного засобу (легкового автомобілю Chery Eastar DC14B) за рішенням суду.
Позивачу було відмовлено в такій перереєстрації в зв'язку з наявністю в АІС «Адмінпрактика»інформації стосовно несплаченого Позивачем штрафу за порушення правил дорожнього руху у сумі 255 грн.
Позивач вважає, що ні Відповідачу, ні його підрозділам у базі АІС «Адмінпрактика»не надано право збирати, зберігати, використовувати та поширювати конфіденційну інформацію про осіб, в тому числі і про нього самого. Зазначає, що оскільки доступ до бази АІС «Адмінпрактика» отримала особа, яка не вносила в неї інформацію, то в даному випадку має місце факт поширення конфіденційної інформації про Позивача.
Окружний адміністративний суд м. Києва не погоджується з такою позицією Позивача з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про міліцію»міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів: кримінальної міліції; міліції громадської безпеки; транспортної міліції; державної автомобільної інспекції; міліції охорони; судової міліції, спеціальної міліції; внутрішньої безпеки.
Правовий статус Державної автомобільної інспекції визначається Положенням про Державну автомобільну інспекцію МВС України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 № 341 (далі - Положення).
Згідно з п. 1 Положення, Державна автомобільна інспекція (Державтоінспекція) є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.
До складу Державтоінспекції входять департамент Державтоінспекції МВС, управління (відділи) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем, спеціальний підрозділ дорожньо-патрульної служби особливого призначення при департаменті Державтоінспекції МВС, відділи (відділення) Державтоінспекції міських і районних органів внутрішніх справ, підрозділи дорожньо-патрульної служби та реєстраційно-екзаменаційної роботи.
Основними завданнями Державтоінспекції є: реалізація в межах своєї компетенції державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; організація контролю за додержанням законів, інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища від шкідливого впливу транспортних засобів; удосконалення регулювання дорожнього руху з метою забезпечення його безпеки та підвищення ефективності використання транспортних засобів; виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також виявлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню.
Державтоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, цим Положенням, нормативними актами МВС.
Згідно з п. 5 Положення підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені законами України «Про міліцію», «Про дорожній рух»«Про оперативно-розшукову діяльність», іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність. Зокрема, згідно п.п.29 п.5 Положення, працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків мають право у межах своєї компетенції брати участь у здійсненні контролю за внесенням обов'язкових платежів власниками (володільцями) транспортних засобів під час проведення їх державної реєстрації (перереєстрації), державного технічного огляду та зняття з обліку.
Відповідно до п. 12 ст. 10 Закону України «Про міліцію»міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснювати державну реєстрацію (перереєстрацію) і облік транспортних засобів та систематизацію відомостей про їх власників, приймати іспити на право керування транспортними засобами і видавати відповідні документи; запобігати забрудненню повітря, водойм транспортними засобами та сільськогосподарською технікою; здійснювати контроль за утриманням у належному технічному стані та чистоті доріг, вулиць, майданів.
Крім того, відповідно до ст.34 Закону України «Про дорожній рух»державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. Для автоматизованого обліку зареєстрованих транспортних засобів та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України.
Власникам транспортних засобів або уповноваженим на використання цих транспортних засобів особам може бути відмовлено в проведенні реєстрації (перереєстрації) таких транспортних засобів, коли такі особи мають заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, - до сплати ними зазначеної заборгованості.
Таким чином, зі змісту проаналізованих норм вбачається, що інформація про фізичних осіб -власників транспортних засобів, зокрема про Позивача, збирається, зберігається і передається підрозділами Державтоінспекції у межах їхніх повноважень та на виконання покладених на них законом функцій.
Зокрема, право перевіряти інформацію щодо наявності несплачених штрафних санкцій за порушення правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху надано, у відповідності до вищезазначених норм законодавства, також і органам, що здійснюють реєстрацію транспортних засобів.
База даних АІС «Адмінпрактика»покликана систематизувати інформацію про осіб, які мають несплачені штрафні санкції та доступ до неї можуть отримати лише уповноважені органи державної влади. Посилання Позивача на ту обставину, що інформація з бази даних АІС «Адмінпрактика»може бути передана за винагороду до рук шахраїв не носить ніякого правового обґрунтування і до уваги суду не береться.
Як вбачається з пояснень Відповідача, необхідність використання даних АІС «Адмінпрактика»підрозділами Державтоінспекції МВС України передбачена положеннями ст. 305 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.
Крім цього, пунктом 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 р., визначено, що у разі коли власники транспортних засобів мають заборгованість із сплати штрафу за порушення правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, їм може бути відмовлено в проведенні державної реєстрації (перереєстрації), знятті з обліку транспортного засобу. Тому суд погоджується з позицією Відповідача, що використання даних АІС «Адмінпрактика»під час проведення реєстраційних операцій ВРЕВ ДАІ передбачено законодавством та не суперечить нормам ст.32 Конституції України та ст. 11 Закону України «Про інформацію».
З пояснень Відповідача вбачається, що можливість Державтоінспекції МВС володіти чи розпоряджатись даними АІС «Адмінпрактика»передбачена положеннями п.2 ст.4 Закону України «Про захист персональних даних». При цьому склад та зміст персональних даних, що використовуються в АІС «Адмінпрактика», згідно положень п.3 ст.6 цього ж Закону є відповідним та не надмірним стосовно визначеної мети їх обробки, а їх обсяг визначено відповідно до закону (положення статей 256 та 305 КУпАП).
Водночас, звинувачення Позивача у безконтрольному поширенні даних про нього, що зберігаються в АІС «Адмінпрактика»безпідставні, оскільки згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних», будь-яка дія або сукупність дій, здійснених повністю або частково в інформаційній (автоматизованій) системі та/або в картотеках персональних даних, які пов'язані зі збиранням, реєстрацією, накопиченням, зберіганням, адаптуванням, зміною, поновленням, використанням і поширенням (розповсюдженням, реалізацією, передачею), знеособленням, знищенням відомостей про фізичну особу є обробкою персональних даних, що здійснюється працівниками підрозділів Державтоінспекції МВС України з метою забезпечення контролю за виконанням постанов про накладення адміністративних стягнень за вчинені правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.
Крім того, дані АІС «Адмінпрактика»використовуються працівниками ДАІ під час документування повторно вчиненого правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки Відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. Доводи позовної заяви про порушення Відповідачами положень ст. 32 Конституції України не знайшли свого підтвердження та були спростовані в ході розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя П.О. Григорович