Постанова від 01.02.2012 по справі 2а-15005/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01 лютого 2012 року < Час проголошення > № 2а-15005/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Аблова Є.В.;

судді Амельохіна В.В.,

судді Федорчука А.Б.,

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - Алешка Т.А.

представника відповідача -Дідук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шиманівське Стіл»до Державної служби геології та надр України, за участю третьої особи - Державної організації «Південна територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр»про визнання бездіяльності протиправною та скасування наказу,-

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) в судовому засіданні 1 лютого 2012 року о 9 год. 30 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиманівське Стіл» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України, за участю третьої особи -Державної організації «Південна територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр», в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог.ю просить визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не переоформлення Спеціального дозволу на користування надрами № 4537 від 13 грудня 2007 року та скасувати Наказ Державної служби геології та надр України № 96 від 30 вересня 2011 року щодо зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами № 4537 від 13 грудня 2007 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч, вимогам законодавства відповідач без належного обґрунтування, без зазначення на конкретне порушення законодавства про надра скасував товариству спеціальний дозвіл на користування надрами. Висновки викладені в Акті є хибними та неправомірними, а застосування до позивача санкцій, передбачених Наказом у вигляді зупинення дії Спеціального дозволу є неправомірним та таким, що завдає шкоду позивачу. Також позивач зазначив, що Державна служба геології та надр України не переоформила спеціальний дозвіл, виданий позивачу, що є порушенням чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та пояснив, що позивач безпідставно просить скасувати Наказ Державної служби геології та надр України № 96 від 30 вересня 2011 року, оскільки даний Наказ стосується й інших підприємств, а тому неможливо скасувати даний Наказ.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, письмові заперечення суду не надав.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Міністерством охорони навколишнього середовища України видано спеціальний дозвіл на користування надрами від 13.07.2007 р. № 4537 ТОВ «Шиманівське Стіл», термін дії спеціального дозволу на користування надрами до 01.11.2024 року.

Співробітниками Державної організації «Південна територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр»13.09.2011 р. по 15.09.2011р. було проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ «Шиманівське Стіл» вимог законодавства про надра.

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання законодавства про надра №154/4537-Д від 13-15.09.2011 р.

В Акті перевірки зазначено, що позивачем не переоформлено Спеціальний дозвіл на користування надрами в зв'язку із зміною юридичної адреси надрокористувача.

Наказом Державної служби геології та надр України від 30.09.2011 року №96, зупинено дію спеціального дозволу № 4537 від 13.12.2007р., та надано ТОВ «Шиманівське Стіл» 21 календарний день з моменту відправлення повідомлення у зв'язку з не переоформленням дозволу для усунення порушень.

Даючи правову оцінку правовідносинам, що виникли, суд вражає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006р. №1524, Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, екологічної безпеки, заповідної справи, поводження з відходами, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, а також топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

Згідно з підпунктом 15 п. 4 Положення №1524 відповідно до покладених на нього завдань видає у встановленому порядку спеціальні дозволи на користування ділянками надр та у випадках, передбачених законодавством, проводить ліцензування відповідних видів господарської діяльності.

Відповідно до п. 1 Положення про державну службу геології та надр України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011р. № 391/2011, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»вичерпний перелік підстав для відмови у видачі та анулювання документа дозвільного характеру встановлюється виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру.

У відповідності до ст. 26 Кодексу України про надра (що діяв на час спірних правовідносин), передбачено, що право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку. Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Судом встановлено, що Наказом Державної служби геології і надр України від 25.10.2011 р. № 138 ТОВ «Шиманівське Стіл»було переоформлено спеціальний дозвіл на користування надрами від 13.12.2007р. № 4537 з метою видобування залізистих кварцитів Шиманського родовища у Дніпропетровській області.

Крім того, суд звертає увагу, що Наказом Державної служби геології та надр України від 30.09.2011 року №96 було зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно переліку, наведеному у додатку 1 до цього наказу; анулювало спеціальні дозволи на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 2 до цього наказу, іншим підприємствам, крім позивача.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.06.2010 р. N 781/11/13-10, визначено, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

З'ясування цієї обставини має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

Згідно з положеннями пункту 21 Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ ” від 06.03.2008р. № 2, судам слід мати на увазі, що за правилами частини другої статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта.

Приписи зазначеної частини можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, якщо суд встановить, що оскаржуваний акт до особи не застосовувався і вона не перебуває у відносинах, до яких цей акт може бути застосовано.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що позивач оскаржує саме акт індивідуальної дії, а не нормативно-правовий акт.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач просить скасувати повністю Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.09.2011 року № 96, який стосується прав та обов'язків інших юридичних осіб.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Шиманівське Стіл»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

Суддя Амельохін В.В.

Суддя Федорчук А.Б.

Попередній документ
21784679
Наступний документ
21784681
Інформація про рішення:
№ рішення: 21784680
№ справи: 2а-15005/11/2670
Дата рішення: 01.02.2012
Дата публікації: 12.03.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: