ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
10 лютого 2012 року < Час проголошення > № 2а-15248/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до УДАІ ГУ МВС України в місті Києві
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
Обставини справи:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до УДАІ ГУ МВС України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності щодо не повернення їй транспортного засобу - автомобіля БМВ-320і, зобов'язання відповідача повернути позивачу вказане майно; визнання протиправними дій відповідача з приводу зняття з обліку автомобіля держаний номер НОМЕР_1, зобов'язання вчинити дії по поновленню такої реєстрації транспортного засобу.
Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому заперечені, долученому до матеріалів справи.
В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
13.09.2010 інспектором полку ДПС ДАІ ГУМВС України в місті Києві Щенявським О.А. було зупинено автомобіль БМВ-320і, номерний знак НОМЕР_1 (далі - «ТЗ»). Під час перевірки документів водія було встановлено, що водій ОСОБА_4 керував вказаним ТЗ без свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Зазначений автомобіль було доставлено на спеціальний майданчик по вул. Залізничне шосе, 9.
Згідно змісту висновку за результатами розгляду скарги гр. ОСОБА_5, затвердженого т.в.о. заступника начальника УДАІ ГУМВС України в місті Києві від 02.11.2011, судом встановлено, що за порушення вимог Правил дорожнього руху відносно гр. ОСОБА_4 складено адміністративний протокол АА1 №244160.
Позивачем було скеровано заяву про повернення тимчасово затриманого транспортного засобу до УДАІ ГУ МВС України в місті Києві про повернення їй ТЗ, оскільки вона є його власником та у зв'язку із спливом триденного строку затримання, встановленого ч.4 ст.265-2 КУпАП.
Проте ТЗ позивачу не було повернено.
Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
У відповідності до п.1 Положення «Про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ" (затверджено Постановою КМ України № 341 від 14.04.1997) до складу Державтоінспекції входять департамент Державтоінспекції МВС, управління (відділи) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем, спеціальний підрозділ дорожньо-патрульної служби особливого призначення при департаменті Державтоінспекції МВС, відділи (відділення) Державтоінспекції міських і районних органів внутрішніх справ, підрозділи дорожньо-патрульної служби та реєстраційно-екзаменаційної роботи.
Згідно п.9 цього ж положення Департамент Державтоінспекції МВС, управління (відділи) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, Центр безпеки дорожнього руху при департаменті Державтоінспекції МВС є юридичними особами, мають рахунки в установах Державного казначейства, печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Положеннями ст.. 37 Закону України "Про дорожній рух" № 3353-XII від 30.06.1993 встановлено, що забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені.
У відповідності до положень п.1 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" (Постанова КМ України № 1388 07.09.1998; далі - Порядок) встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків. Цей Порядок (згідно положень п.2) є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.
Згідно положень абз.2 п.15 Порядку державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами, двигуна) не допускається.
Пунктом 40 Порядку передбачено, зокрема, що у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в підрозділах Державтоінспекції, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, працівники підрозділів Державтоінспекції оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до органів внутрішніх справ для подальшого проведення перевірки.
Згідно висновку спеціаліста від 29.06.2010 року № 8/2/71/тр було встановлено, що ідентифікаційний номер кузова ТЗ знищений кустарним способом, дублююча номерна табличка має ознаки виготовлення і встановлення в кустарних умовах.
На підставі вказаних обставин 16.07.2010 відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи № 3 ТЗ було знято з обліку зв'язку з анулюванням його реєстрації.
Суд дійшов висновку, з огляду на зазначене вище, що дії щодо зняття ТЗ з обліку є правомірними і обґрунтованими, оскільки суб'єктом владних повноважень було встановлено факт кустарного знищення і підроблення ідентифікаційного номеру кузову вказаного автомобіля позивача.
А тому позов в частині вимог щодо визнання неправомірних дій по зняттю з обліку ТЗ неправомірними та зобов'язання поновити державну реєстрацію ТЗ задоволенню не підлягають.
Статтею 265-2 "Кодекс України про адміністративні правопорушення" (№ 8073-X від 07.12.1984, далі -КУпАП) встановлено, що:
o У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, статтями 121-1, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
o Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.
o За подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.
o Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1102 затверджено Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках (далі -Порядок затримання).
Згідно з положеннями пункту 10, 12, 13, 14 Порядку затримання транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більш як на три дні з дати такого затримання. Строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту складення протоколу про адміністративне порушення, а строк зберігання - з моменту доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.
Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред'явлення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
За транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці Державтоінспекції справляється плата у встановленому спільним наказом МВС, Мінфіну та Мінекономіки розмірі.
На спеціальному майданчику і стоянці ведеться в установленому МВС порядку облік прийняття і видачі тимчасово затриманих транспортних засобів.
В той же час, згідно положень п.8.3 розділу 8 "Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" (№ 77 від 26.02.2009, далі -Інструкція) встановлено наступне.
Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання. За транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці Державтоінспекції МВС справляється плата відповідно до наказу МВС, Мінфіну та Мінекономіки від 05.10.2007 N 369/1105/336 "Про затвердження Розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Порядку їх справляння", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2007 за N 1235/14502.
Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися до Державтоінспекції МВС зі зверненням щодо повернення їй тимчасово затриманого транспортного засобу.
Подання особою такого звернення є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.
У черговій частині підрозділу або в разі відсутності чергової частини у відділенні Державтоінспекції МВС інспектором з адміністративної практики або особою, на яку покладені такі обов'язки, ведеться Журнал обліку тимчасово затриманих (заблокованих або доставлених на спеціальний майданчик чи стоянку) транспортних засобів (додаток 13).
Посадові особи, зазначені в частинах другій та третій статті 222 КУпАП, після здійснення відповідних перевірок за наявними інформаційними базами Державтоінспекції МВС повертають транспортний засіб його власнику (співвласнику) або уповноваженій ним особі, про що робиться відмітка в Журналі обліку тимчасово затриманих (заблокованих або доставлених на спеціальний майданчик чи стоянку) транспортних засобів.
Таким посадовими особами статті 222 КУпАП є працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності суд дійшов висновку про наступне.
Механізм повернення транспортного засобу, який було тимчасово затримано на підставі положень ст.. 265-2 КУпАП полягає в тому, що водій (або власник транспортного засобу) звертається до уповноваженої особи Державтоінспекції, якій подає письмову заяву про повернення автомобіля, за умови оплати заявником витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред'явлення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно положень п.2. Постанови КМ України від 17 грудня 2008 р. N 1102 Міністерству внутрішніх справ доручено забезпечити функціонування спеціальних майданчиків і стоянок Державної автомобільної інспекції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів. А також було надано дозвіл Державній автомобільній інспекції у разі відсутності місць для зберігання затриманих транспортних засобів на власних спеціальних майданчиках та стоянках укладати договори зберігання таких транспортних засобів з підприємствами, установами та організаціями, визначеними на конкурсних засадах.
З огляду на зазначене, відповідне звернення про повернення автомобіля, з врахуванням вимог Порядку, подається у чергову частину підрозділу або в разі відсутності чергової частини у відділенні Державтоінспекції МВС до інспектора з адміністративної практики або особи, на яку покладені обов'язок ведення Журналу обліку тимчасово затриманих (заблокованих або доставлених на спеціальний майданчик чи стоянку) транспортних засобів.
Посадові особи, зазначені в частинах другій та третій статті 222 КУпАП, після здійснення відповідних перевірок за наявними інформаційними базами Державтоінспекції МВС повертають транспортний засіб його власнику (співвласнику) або уповноваженій ним особі, про що робиться відмітка в Журналі обліку тимчасово затриманих (заблокованих або доставлених на спеціальний майданчик чи стоянку) транспортних засобів.
З огляду на зазначене, приймаючи до уваги той факт, що вказана вище процедура повернення тимчасово затриманого транспортного засобу не була дотримана позивачем, суд дійшов висновку про відсутність бездіяльності УДАІ ГУ МВС України в місті Києві відносно повернення ТЗ позивачеві та відсутність об'єктивної необхідності зобов'язання судом вчинення відповідачем таких дій.
З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цілому.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, заперечуючи позов, в силу положень частини 2 статті 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст..2 КАС України.
Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.
Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.
Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.
Суддя О.В. Кротюк