ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
01 лютого 2012 року < Час проголошення > № 2а-17781/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:
головуючого судді Аблова Є.В.;
судді Амельохіна В.В.,
судді Федорчука А.Б.,
при секретарі Мальчик І.Ю.,
за участю сторін:
позивача -ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача -Харченка К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки України, за участю третьої особи - Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про зобов'язання зарахувати час роботи на посаді службовця Держплану УРСР з 10.09.1984р. до стажу державної служби та видати довідку відповідної форми про заробітну плату для нарахування пенсії як державному службовцю та зобов'язання внести доповнення до змісту наказу № 448 від 19.04.2006р. про звільнення,-
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) в судовому засіданні 1 лютого 2012 року о 12 год. 25 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
ОСОБА_1 (надалі -ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Міністерства економіки України (надалі -Мінекономіки України, відповідач), за участю третьої особи -Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог просить зобов'язати Міністерство економіки України зарахувати період праці з 10.09.1984р. по 14.10.1989р. у Держплані УРСР до стажу державної служби та видати довідку відповідної форми про заробітну плату для нарахування пенсії та внести доповнення до змісту наказу №448-к від 19.04.2006р. про звільнення та до трудової книжки, а саме: у формулюванні причини звільнення після слів «пенсію», перед «ст. 38»доповнити словами: «... як така, що набула граничного віку перебування на державній службі».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з 10 вересня 1984 року по 14 жовтня 1989 р. працювала на посадах службовців у Держплані УРСР, який у 1990 році було ліквідовано та утворено Держкомекономіки УРСР, а отже період її роботи в Держплані УРСР повинен бути зарахований позивачу в стаж державної служби. 19 квітня 2006 року позивача було звільнено з посади у зв'язку з виходом на пенсію, що, на її думку, суперечить положенням статті 30 Закону України «Про державну службу».
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали повністю та просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та пояснив, що позивач працювала на посадах державних служб з 1998 року, з моменту прийняття нею присяги державного службовця, та зазначив, що позивач верталася із заявою до Головного управління державної служби України про зарахування стажу роботи в Держплані УРСР і відповідач в свою чергу підтримував її заяву, але на його запит з цього питання була надана відмова, а в березні 2006 року позивач звернулася до керівництва Міністерства економіки України із заявою про її звільнення за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію,у зв'язку з чим була звільнена наказом № 448 від 19.04.2006р.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, в письмових запереченнях, наявних в матеріалах справи, проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Наказом № 203 від 07.09.1984р. ОСОБА_1 зарахована на тимчасову посаду інспектора відділу товарообігу Держплану УРСР з 10.09.1984 р.
16.09.1985р. наказом № 213 тимчасово переведена на посаду інспектора відділу товарів народного споживання та послуг населенню Держплану УРСР.
Наказом від 30.06.1986р. № 141 переведена на посаду інспектора відділу товарів народного споживання і послуг населенню Держплану УРСР.
Наказом від 22.12.1988р. переведена на посаду старшого інспектора відділу товарів народного споживання і послуг населенню Держплану УРСР у зв'язку із зміною організаційної структури Держплану УРСР з 01.01.1989р.
З 15.10.1989р.ОСОБА_1. переведена на посаду секретаря-друкарки відділу товарів народного споживання і послуг населенню Держплану УРСР наказом від 27.11.1989р. № 240.
Наказом № 1 від 20.05.1991р. у зв'язку з ліквідацією Держплану УРСР і утворенням Держкомекономіки УРСР ОСОБА_1 була переведена на посаду секретаря-друкарки відділу товарів народного споживання і послуг населенню Держкомекономіки УРСР з 03.08.1990 р.
25.08.1991р. на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України ОСОБА_1 переведено до новоствореного Мінекономіки України, у зв'язку з ліквідацією Держекономіки УРСР і наказом № 1 від 26.08.1991р. призначена на посаду секретаря керівника відділу балансів і виробництва товарів народного споживання і послуг населенню.
Наказом № 65 від 31.12.1992р. ОСОБА_1 переведена на посаду старшого інспектора відділу економіки виробництва непродовольчих товарів і послуг населенню за строковим трудовим договором з 01.11.1992 р.
Наказом № 134 від 08.04.1993р. призначена старшим інспектором відділу економіки виробництва товарів народного споживання та послуг населенню.
18.05.1998р. наказом № 429 позивач призначена з 18.05.1998р. за конкурсом на посаду провідного спеціаліста відділу товарів народного споживання Управління економіки виробництва товарів народного споживання, торгівлі та послуг (з 16.03.1998 року працювала на цій посаді виконуючи обов'язки).
18.05.1998 року позивачем прийнята присяга державного службовця.
Наказом Міністерства економіки України № 448-к від 19.04.2006р. ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України (у зв'язку з виходом на пенсію).
Даючи правову оцінку правовідносинам, що виникли суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до абз 12 п. 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994р. (надалі -Порядок № 283), до стажу державної служби включається, зокрема, час роботи на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.
Абз. 12 п. 3 Порядку № 283 доповнено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.1994р. № 758 «Про доповнення Порядку обчислення стажу державної служби», яка, в свою чергу, доповнена постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1995р. «Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 року № 758», в якій зазначається, що для службовців, які після прийняття цієї постанови при просуванні по службі зайняли посади державних службовців, стаж державної служби для надання додаткової оплачуваної відпустки та призначення пенсії державного службовця обчислюється з дня призначення на посаду державного службовця. Стаж для виплати надбавок за вислугу років за період роботи на посадах службовців обчислюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 р. № 1049, а за період роботи на посадах державних службовців - відповідно до цієї постанови, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.95 р. № 397.
Під терміном "просування по службі" треба розуміти безпосередній перехід з посади службовця на посаду державного службовця у період роботи в державних органах, які передбачені в пункті 2 Порядку обчислення стажу державної служби та додатку до нього, а у разі переходу після 1 січня 1994 року - за умови, що перехід (переведення) відбувся через конкурс.
Згідно додатку до Порядку № 283, встановлений Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишніх СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, до яких в тому числі відносяться: Міністерства і відомства УРСР (включаючи головні управління та управління, що відповідно до затвердженої Урядом структури, які входили до центрального апарату цих міністерств і відомств).
Відповідно до п. 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.
Положенням про Державний плановий комітет Ради Міністрів УРСР затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 11.09.1969р. № 526, передбачено, що Держплан УРСР є союзно-республіканським органом, який здійснює державне планування розвитку народного господарства УРСР і контроль за виконанням народногосподарських планів.
Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 09.08.1988р. № 226 «Про перебудову діяльності і організаційної структури Держплану УРСР»до структури центрального апарату Держплану УРСР належав відділ товарів народного споживання і послуг населенню та управління справами.
Згідно із Загальносоюзним класифікатором професій робітників, посад службовців та тарифних розрядів, затвердженим постановою Держстандарту СРСР від 27.08.1986р. № 16, посада «інспектор»належала до посад спеціалістів, а посада «секретар-друкарка»належала до посад службовців.
Відповідно до висновку Головного управління державної служби України, наданого у листі від 30.05.2007р. за № 4183/12-07, період роботи ОСОБА_1 з 10.09.1984 по 14.10.1989р. на посадах інспектора, старшого інспектора Держплану УРСР може бути зарахований до стажу державної служби за умови, що посади інспектора, старшого інспектора, які вона займали, належали до посад спеціалістів, що має бути підтверджене відповідною довідкою Міністерства праці та соціальної політики України.
Період роботи з 15.10.1989р. по 25.08.1991р. на посаді секретаря-друкарки Держплану УРСР, Держкомекономіки УРСР до стажу державної служби не може бути зарахований, оскільки вказана посада є посадою службовця, а не є посадою спеціаліста, як це передбачено Порядком.
Відповідно до довідки, виданої Міністерством праці та соціальної політики від 13.06.2007р. № 6349/039/161-07, надані роз'яснення щодо віднесення посад «інспектор»до державної служби.
У зазначеній довідці повідомляється, що відповідно до «Єдиної номенклатури посад службовців», затвердженої постановою Держкомітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від от 09.09.1967р. № 443 посада «інспектор» була віднесена до категорії «специалисти».
Віднесення посади «інспектор» до зазначеної категорії також передбачено Загальносоюзним класифікатором професій робітників, посад службовців і тарифними розрядами, що затверджений постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 27.08.1986р. № 16.
Кваліфікаційна характеристика посади «інспектор» у колишньому Союзі відсутня, а тому в установах, організаціях для визначення функціональних завдань та обов'язків, прав та відповідальності розроблялися та затверджувалися посадові інструкції для відповідних працівників.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну службу», державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Як встановлено судом та вбачається за матеріалів справи, ОСОБА_1 працювала на посаді інспектора відділу товарообігу, загального відділу, відділу товарів народного вжитку Держплану УРСР з 10.09.1984 року по 14.10.1989 року.
Матеріали атестації (атестаційний лист, звіт ОСОБА_1 до атестації за 1986-1989 рр., відгук-характеристика від 26.11.1993р.) свідчать про те, що на цих посадах вона виконувала функції технічного працівника та забезпечувала діловодство в підрозділі. Вищої освіти на той час ОСОБА_1 не мала.
Крім того, штатним розписом Держплану УРСР за 1988-1989 рр. підтверджується, що посада інспектора винесена за рамки функціональних підрозділів і за змістом є посадою секретаря керівника структурного підрозділу.
З введенням в дію постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 35 «Про умови оплати праці працівників апарату органів державної виконавчої влади та інших органів», посада «інспектор» (старший інспектор) віднесена до службовців апарату органів державної виконавчої влади.
Суд звертає увагу, що відповідно до Порядку № 283 та Закону України «Про державну службу» поняття «службовець»та «державний службовець» не є тотожними.
Системний аналіз положень Порядку № 283 дозволяє зробити висновок, що службовцем є особа, яка працювала на посаді службовця державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
В частині першій статті 17 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ зазначено, що громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають присягу.
Отже, державний службовець - це особа, яка прийняла присягу, займає посаду в державному органі чи його апараті і здійснює професійну діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави, а також одержує заробітну плату за рахунок державних коштів.
Листом Управління державної служби Головдержслужби України в м. Києві від 08.08.2007р. № 03-12/579 надано висновок на запит Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва від 07.02.2007 р. № 10/08, щодо зарахування в стаж державної служби з 10.09.1984 року по 14.10.1989 року ОСОБА_1
У вказаному висновку зазначається, що згідно з наданою копією трудової книжки гр. ОСОБА_1 у період 1984 по 1990 рр. працювала на різних посадах в Держплані УРСР.
Через відсутність вичерпної інформації щодо підпорядкування, функцій, структури, чисельності і умов оплати праці працівників Держплану УРСР неможливо було надати обґрунтоване роз'яснення щодо обчислення стажу роботи ОСОБА_1, тому, Управління державної служби Головдержслужби України в м.Києві своїми листами від 05.03.2007 року № 03-12/185 ; від 21.06.2007 № 03-12/455 року зверталось до Міністерства праці та соціальної політики України з приводу надання необхідної додаткової інформації.
Листом від 03.08.2007 року № 11-22/242 Міністерство економіки України, де останнім часом працювала ОСОБА_1 до звільнення, повідомило, що оскільки позивач з 10.09.1984р. по 14.10.1989р. здійснювала функціональні обов'язки технічних виконавців, в органах колишнього УРСР позивач займала посади, які за функціональним призначенням належали до посад технічних виконавців, а тому цей період не може бути зарахований до стажу роботи ОСОБА_1 на державній службі на підставі абзацу четвертого пункту 2 Порядку № 283.
Враховуючи викладене, а також той факт, що позивач прийняла присягу державного службовця після прийняття Постанови № 397, стаж державної служби Позивача згідно з абзацом 12 пункту 3 Порядку № 283 має обраховуватися саме з дати прийняття ОСОБА_1 присяги державного службовця - 18.05.1998 року, а не з 10.09.1984, як вимагає позивач.
Щодо внесення доповнення до змісту наказу №448-к від 19.04.2006р. про звільнення та до трудової книжки, а саме: у формулюванні причини звільнення після слів «пенсію», перед «ст. 38»доповнити словами: «... як така, що набула граничного віку перебування на державній службі»суд вважає, що дані позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України (надалі -КЗпП), працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про державну службу»від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі, зокрема, досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2006р. позивач подала заяву про звільнення її з займаної посади за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію.
Таким чином, відповідач правомірно вніс запис в трудову книжку ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію, оскільки системний аналіз зазначених норм дає суду підстави вважати, що звільнення державного службовця за п.3 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу»від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ з формулюванням «у зв'язку з досягненням державним службовцем граничного віку проходження державної служби»відбувається у разі відмови державного службовця звільнятися на пенсію за власним бажанням при досягненні ним граничного віку перебування на державній службі.
Отже, позивача правомірно звільнено у зв'язку із неможливістю продовжувати роботу (виходом на пенсію) на підставі ст. 38 КЗпП, у повній відповідності до волевиявлення працівника та підстав, зазначених у його заяві про звільнення за власним бажанням.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, який заперечував проти адміністративного позову, виконано обов'язок щодо доведення правомірності прийнятого рішення та надано докази в обґрунтування такої правомірності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя Аблов Є.В.
Суддя Амельохін В.В.
Суддя Федорчук А.Б.