ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
08 лютого 2012 року < Час проголошення > № 2а-15661/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укомонолітбуд"
про стягнення заборгованості у розмірі 168 142,27 грн.
Обставини справи:
Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва (далі -позивач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укомонолітбуд»(далі -відповідач, ТОВ «Укомонолітбуд») про, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог вх. дата 30.01.2012 вх. № 03-3/4973/12, стягнення заборгованості у розмірі 168 142,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачена заборгованість, тому позивач просить стягнути з відповідача заявлену суму на підставі рішення суду.
Відповідач заперечення проти позову не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, клопотань щодо розгляду справи не подавав, докази належного його повідомлення про розгляд справи знаходяться в матеріалах справи.
В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.
Справа вирішується на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
за відповідачем рахується заборгованість:
1) з податку на прибуток у розмірі 23 847,37 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0002832306/0/36164 від 30.09.2010, яким визначено суму зобов'язань у розмірі 59 242,70 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 51 768,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 7 474,70 грн., отриманого директором відповідача ОСОБА_1 (враховуючи переплату у розмірі 35 395,33 грн.);
2) з податку з доходів найманих працівників у розмірі 93 883,37 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001711705/0/36166 від 30.09.2010, яким визначено суму зобов'язань у розмірі 93 883,37 грн., у тому числі за основним платежем 74 619,76 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 19 263,61 грн., отриманого директором відповідача ОСОБА_1;
3) з податку на додану вартість у розмірі 50 411,53 грн., яка виникла на підставі:
- податкових повідомлень-рішень:
а) № 0002842306/0/36165 від 30.09.2010, яким визначено суму зобов'язань у розмірі 43 499,32 грн., у тому числі за основним платежем 28 432,88 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 15 066,44 грн., отриманого директором відповідача ОСОБА_1;
б) № 0063701502/0/37858 від 04.10.2010, яким визначено суму штрафу у розмірі 871,85 грн., отриманого директором відповідача ОСОБА_1;
в) № 0024241520 від 12.07.2011, яким визначено суму зобов'язань за штрафними санкціями у розмірі 1020,00 грн., не отриманого відповідачем та повернутого поштовою службою на адресу податкового органу;
г) № 0028471520 від 29.07.2011, яким визначено суму зобов'язань за штрафними санкціями у розмірі 1020,00 грн., не отриманого відповідачем та повернутого поштовою службою на адресу податкового органу 15.09.2011;
д) № 0023221520 від 11.07.2011, яким визначено суму зобов'язань за штрафними санкціями у розмірі 1020,00 грн., не отриманого відповідачем та повернутого поштовою службою на адресу податкового органу 19.09.2011;
е) № 799147150210/50390 від 23.12.2010, яким визначено суму зобов'язань за штрафними санкціями у розмірі 1190,00 грн., не отриманого відповідачем та повернутого поштовою службою на адресу податкового органу 28.12.2011;
- поданих відповідачем податкових декларацій:
а) № 17575 від 17.09.2010, якою визначено суму податку на додану вартість до сплати у розмірі 1940,00 грн. (враховуючи переплату у розмірі 1431,14 грн.);
б) № 217317 від 18.10.2010, якою визначено суму податку на додану вартість до сплати у розмірі 1282,00 грн.
Таким чином, сума податкових зобов'язань, визначених вищевказаними повідомленнями-рішеннями, та самостійно визначена платником у податкових деклараціях набула статусу узгодженого.
У зв'язку з непогашенням узгоджених податкових зобов'язань ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було направлено відповідачу податкову вимогу від 07.10.2010 № 1/2152, яка не була вручена адресату та розміщена на дошці податкових оголошень згідно акту № 2152 від 17.12.2010.
Так, за відповідачем рахується податкова заборгованість у розмірі 168 142,27 грн.
На день розгляду справи заявлена до стягнення заборгованість відповідачем не сплачена, що останнім не спростовано.
Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), платники податків зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.
Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 N 2181-III, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, (Далі -Закон № 2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 передбачено, що податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Статтею 6 Закону № 2181 передбачено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Податкові повідомлення надсилаються у такому самому порядку, що і податкові вимоги. А податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Підпунктом 5.2.2. Закону № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом.
Згідно пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.
Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідач не спростував жодних фактів з приводу обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення суми податкової заборгованості та жодних доказів про сплату узгоджених податкових зобов'язань не надав.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
Разом з тим, з 01.01.2011 Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
В порядку пункту 20.1.18 статті 18 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заявленої податкової заборгованості з податку на прибуток у розмірі 23 847,37 грн., з податку з доходів найманих працівників у розмірі 93 883,37 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 50 411,53 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача щодо стягнення суми податкової заборгованості, відповідач суду не надав.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Задовольнити адміністративний позов повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укомонолітбуд»(02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, код ЄДРПОУ 33993800) до Державного бюджету України заборгованість з податку на прибуток у розмірі 23 847 (двадцять три тисячі вісімсот сорок сім) грн. 37 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укомонолітбуд»(02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, код ЄДРПОУ 33993800) до Державного бюджету України заборгованість з податку з доходів найманих працівників у розмірі 93 883 (дев'яносто три тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 37 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укомонолітбуд»(02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, код ЄДРПОУ 33993800) до Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 50 411 (п'ятдесят тисяч чотириста одинадцять) грн. 53 коп.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя О.В.Кротюк