Справа № 2а/2570/279/2012
17 лютого 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Серкіної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля» до Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
18.01.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля» (далі - ТОВ «Земля і Воля») звернулось до суду з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області (далі - ДПІ у Бобровицькому районі) та просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 року № 0004632330, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 7685,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 3842,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «Земля і Воля» мала господарські операції з контрагентами ТОВ «Транс агентство сервіс», ТОВ «Компанія ВМП», ТОВ «Фірма «Промімпекс», ТОВ «Компанія «Промімпекс». На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами позивач надає первинні документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, акти здачі-прийняття робіт, договір купівлі-продажу товарів, рахунки-фактури. Крім того, на момент виписки податкових накладних контрагенти ТОВ «Транс агентство сервіс», ТОВ «Компанія ВМП», ТОВ «Фірма «Промімпекс», ТОВ «Компанія «Промімпекс» були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість. Представник позивача наголошує на тому, що в акті перевірки від 14.12.2011 року № 333/23/30866306 відсутні будь-які зауваження щодо оформлення ТОВ «Земля і Воля» первинних документів. Жодний договір, накладна, податкова накладна не ставиться податковим органом під сумнів ні відносно товарності, ні відносно порядку оформлення первинних документів. Таким чином, ТОВ «Земля і Воля» податковий кредит сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування. В обґрунтування законності, товарності та фактичності господарський операцій з вищезазначеними контрагентами, ТОВ «Земля і Воля» надає всі господарські договори із зазначеними контрагентами, а також первинні документи пов'язані з даними операціями. Із змісту даних документів виходить, що правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом спірні правочини не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті, сторони спірних правочинів мають правовий статус платників ПДВ. За таких обставин представник позивача просить скасувати неправомірно винесене податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 року № 0004632330.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, а також заперечення, в яких позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що в результаті проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Земля і Воля» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2011 року встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме: п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на 7685,00 грн., про що складено акт перевірки від 14.12.2011 року № 333/23/30866306. Тому ДПІ у Бобровицькому районі на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 року № 0004632330, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 7685,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 3842,00 грн. Представник відповідача вважає, що господарські операції ТОВ «Земля і Воля» з контрагентами не підтвердженні первинними документами, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, та не підлягає скасуванню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ТОВ «Земля і Воля» (ідентифікаційний код-30866306) зареєстровано в якості юридичної особи Бобровицькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 29.03.2000 року та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 483440 та свідоцтвом № 100192583 НБ № 012156 (а.с. 85,87).
Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Бобровицькому районі на підставі направлення від 21.11.2011 року №120 та пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Земля і Воля» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 14.12.2011 року № 333/23/30866306 (а.с. 62-84).
В акті перевірки від 14.12.2011 року № 333/23/30866306 встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме:
- п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на 7685,00 грн.
ТОВ «Земля і Воля» не погодилось із висновками, викладеними в акті перевірки від 14.12.2011 року № 333/23/30866306, про що надало до ДПІ у Бобровицькому районі лист від 20.12.2012 року № 954 (а.с. 20).
За висновками акта перевірки ДПІ у Бобровицькому районі винесено податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 року № 0004632330, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 7685,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 3842,00 грн. (а.с. 18).
Так, ТОВ «Земля і Воля» подано до ДПІ у Бобровицькому районі податкову декларацію з ПДВ за вересень 2011 року (вх. від 20.10.2011 року № 9009213933). Згідно з поданою декларацією та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, становить 504103,00 грн.
Судом встановлено, що ТОВ «Земля і Воля» мало господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Транс агентство сервіс» (код ЄДРПОУ-36713483), ТОВ «Компанія ВМП» (код ЄДРПОУ-33155362), ТОВ «Фірма «Промімпекс» (код ЄДРПОУ-30217169), ТОВ «Компанія «Промімпекс» (код ЄДРПОУ-31242704).
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Земля і Воля» з вищевказаними контрагентами підтверджується наступними доказами.
По взаємовідносинам з ТОВ «Транс агентство сервіс» (код ЄДРПОУ-36713483):
- податкова накладна від 19.08.2011 року № 500368 на суму 3164,00 грн., в т.ч. ПДВ 527,33 грн. (а.с. 23);
- видаткова накладна від 19.08.2011 року № ТСБ-500432 (а.с. 24);
- рахунок-фактура від 18.08.2011 року № ТСБ-501114 (а.с. 130);
- платіжне доручення від 19.08.2011 року № 2767 (а.с. 25).
По взаємовідносинам з ТОВ «Компанія ВМП» (код ЄДРПОУ-33155362):
- податкова накладна від 10.08.2011 року № 6 на суму 67000,00 грн., в т.ч. ПДВ 11166,67 грн. (а.с. 28);
- акт здачі-прийняття робіт (виконання робіт) № ОУ-КР 0000001 (а.с. 29);
- рахунок-фактура від 10.08.2011 року № 1/3 (а.с. 129);
- платіжне доручення від 10.08.2011 року № 3104 (а.с. 30).
По взаємовідносинам з ТОВ «Фірма «Промімпекс» (код ЄДРПОУ-30217169):
- податкова накладна від 23.08.2011 року № 358 на суму 4501,34 грн., в т.ч. ПДВ 750,22 грн. (а.с. 33);
- видаткова накладна від 23.08.2011 року № ФП-2569 (а.с. 34);
- рахунок-фактура від 23.08.2011 року № ФП-5412 (а.с. 134);
- платіжне доручення від 31.08.2011 року № 2954 (а.с. 35).
По взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Промімпекс» (код ЄДРПОУ-31242704):
- договір купівлі-продажу товарів від 12.01.2011 року № КП-162 (а.с. 121);
- податкова накладна від 16.08.2011 року № 369 на суму 3377,40 грн., в т.ч. ПДВ 562,90 грн. (а.с. 39);
- видаткова накладна від 16.08.2011 року № КП-КВ-3914 (а.с. 40);
- платіжне доручення від 19.08.2011 року № 2784 (а.с. 41);
- податкова накладна від 09.08.2011 року № 200 на суму 1816,66 грн., в т.ч. ПДВ 302,78 грн. (а.с. 42);
- видаткова накладна від 09.08.2011 року № КП-КВ-3767 (а.с. 43);
- податкова накладна від 09.08.2011 року № 199 на суму 2075,04 грн., в т.ч. ПДВ 345,84 грн. (а.с. 44);
- видаткова накладна від 09.08.2011 року № КП-КВ-3766 (а.с. 45);
- платіжне доручення від 15.08.2011 року № 2743 (а.с. 46);
- податкова накладна від 23.08.2011 року № 507 на суму 855,60 грн., в т.ч. ПДВ 142,60 грн. (а.с. 47);
- видаткова накладна від 23.08.2011 року № КП-КВ-4049 (а.с. 48);
- платіжне доручення від 31.08.2011 року № 2953 (а.с. 49);
- податкова накладна від 09.08.2011 року № 198 на суму 292,70 грн., в т.ч. ПДВ 48,78 грн. (а.с. 50);
- видаткова накладна від 09.08.2011 року № КП-КВ-3765 (а.с. 51);
- платіжне доручення від 12.08.2011 року № 2719 (а.с. 52);
- податкова накладна від 20.09.2011 року № 397 на суму 868,38 грн., в т.ч. ПДВ 144,73 грн. (а.с. 53);
- видаткова накладна від 20.09.2011 року № КП-КВ-4600 (а.с. 54);
- податкова накладна від 16.09.2011 року № 346 на суму 2367,72 грн., в т.ч. ПДВ 394,62 грн. (а.с. 55);
- видаткова накладна від 16.09.2011 року № КП-КВ-4551 (а.с. 56);
- податкова накладна від 19.09.2011 року № 367 на суму 176,52 грн., в т.ч. ПДВ 29,42 грн. (а.с. 57);
- видаткова накладна від 19.09.2011 року № КП-КВ-4573 (а.с. 58);
- податкова накладна від 19.09.2011 року № 366 на суму 2685,64 грн., в т.ч. ПДВ 447,61 грн. (а.с. 59);
- видаткова накладна від 19.09.2011 року № КП-КВ-4571 (а.с. 60);
- платіжне доручення від 26.09.2011 року № 3396 (а.с. 61);
- рахунок-фактура від 19.09.2011 року № КП-КВ-3616 (а.с. 122);
- рахунок-фактура від 19.09.2011 року № КП-КВ-3608 (а.с. 123);
- рахунок-фактура від 20.09.2011 року № КП-КВ-3647 (а.с. 124);
- рахунок-фактура від 15.09.2011 року № КП-КВ-3575 (а.с. 125);
- рахунок-фактура від 09.09.2011 року № КП-КВ-3484 (а.с. 126);
- рахунок-фактура від 08.08.2011 року № КП-КВ-2974 (а.с. 127);
- рахунок-фактура від 16.08.2011 року № КП-КВ-3122 (а.с. 128);
- рахунок-фактура від 02.08.2011 року № КП-КВ-2866 (а.с. 131);
- рахунок-фактура від 23.08.2011 року № КП-КВ-3235 (а.с. 132);
- рахунок-фактура від 28.07.2011 року № КП-КВ-2798 (а.с. 133).
Платіжні доручення, що містяться в матеріалах справи, підтверджують оплатність операцій із зазначеними контрагентами, а також факт втрати ТОВ «Земля і Воля» права власності на ці кошти.
Згідно із п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Згідно із п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно із п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно із п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).
При цьому з урахуванням норм ст. 44 та ст. 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Отже, податкові накладні по господарських операціях з контрагентами у повній мірі виконують функції, покладені на них чинним податковим законодавством. Тобто, ці податкові накладні підтверджують фактичність здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість (у складі вартості послуг) та суми цього податку.
Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до норм Податкового кодексу України, необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.
Всі суми податку на додану вартість, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які було надано на перевірку. Податкові накладні відповідають вимогам податкового законодавства та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.
За таких підстав суд доходить висновку, що датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.
Позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства-контрагенти позивача - ТОВ «Транс агентство сервіс» (код ЄДРПОУ-36713483), ТОВ «Компанія ВМП» (код ЄДРПОУ-33155362), ТОВ «Фірма «Промімпекс» (код ЄДРПОУ-30217169), ТОВ «Компанія «Промімпекс» (код ЄДРПОУ-31242704) були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами та довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.9-10,11-12,13-14,15-16,21,22,26,27,31,32,36,37,38).
Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частино 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.
Із змісту наданих позивачем документів виходить, що правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом спірні правочини не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті, сторони сірних правочинів мають правовий статус платників ПДВ.
Дані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є доказами реальності вчинення господарських операцій.
Єдиним мотивом, на підставі якого податковий орган дійшов судження, що ТОВ «Земля і Воля» порушило п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим завищено податковий кредит за серпень 2011 року на суму 13847,00 і вересень 2011 року - 1656,00 гривень, є виключно дані АІС Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів ТОВ «Транс агентство сервіс», ТОВ «Компанія ВМП», ТОВ Фірма Промімпекс», ТОВ Компанія «Промімпекс», які мають стан «10» (запит на встановлення місцезнаходження).
Однак, дані обставини, з огляду на положення Податкового кодексу України, не є підставами для висновку контролюючого органу про завищення суми податкового кредиту з ПДВ.
Посилання представника відповідача на акти перевірок контрагентів ТОВ «Земля і Воля» від 20.10.2011 року № 828/236-36713483, від 03.11.2011 року № 773/23-70/33155362, від 02.12.2011 року № 10730/23-11/31242704, від 15.11.2011 року № 9856/23-11/302171169 судом не приймаються до уваги, оскільки реальність здійснення господарських операцій в повному обсязі підтверджена первинними документами, що надані позивачем.
Крім цього, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Враховуючи правомірність визначення заявленої суми бюджетного відшкодування, у податкового органу були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19.12.2011 року № 0004632330, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 7685,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 3842,00 грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, якщо мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Земля і Воля» до ДПІ у Бобровицькому районі про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля» до Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі Чернігівської області від 19.12.2011 року № 0004632330.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ткаченко О.Є.