73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"13" лютого 2012 р.
15 год.20 хв.Справа № 2-а-6108/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Михайленко О.А.,
за участю:
представника позивача- Волкова А.І.,
представника відповідача- Сологуб Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Тоцький ГП"
до Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Фермерське господарство “Тоцький” (далі -позивач, ФГ) звернулось до суду із позовом до Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області (далі - відповідач, Великолепетиська МДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення від 08.12.2011р. № 0000342301, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем -12000,17 грн. та штрафними санкціями -3000,04 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що підставою для визначення податкового зобов'язання став факт визнання податковим органом нікчемною угоди позивача із його контрагентом ДП “Ель”ТОВ “Дружба”. Позивач вважає, що у податкового органу відсутні повноваження визнавати угоди нікчемними без відповідного рішення суду. Щодо визначення зобов'язань із ПДВ, представник позивача вважає, що відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” головною умовою для формування податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цими податковими накладними товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту позивачем виконані, і тому він вважає, що правомірно включив ПДВ по відносинам з ДП “Ель”ТОВ “Дружба”до податкового кредиту квітня 2009 року.
Представник відповідача проти позову заперечила, мотивуючи тим, що податковий орган вважає нікчемною угоду позивача із ДП “Ель”ТОВ “Дружба”, оскільки вона не спрямована на реальне настання правових наслідків. Зазначене підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не має необхідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення будь-якої господарської діяльності і тому не могло фактично здійснити операцію з поставки товарів позивачеві у квітні 2011 року. Крім цього відсутні товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт поставки товару. На думку відповідача, податковий кредит з ДП “Ель”ТОВ “Дружба” сформовано штучно, а позивач по даній операції є вигодонабувачем. Саме тому відповідач вважає, висновки акту перевірки обґрунтованими та просить суд відмовити позивачеві у задоволені вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Великолепетиською МДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФГ “Тоцький” з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ДП “Ель”ТОВ “Дружба” за квітень 2009 року, результати якої оформлені актом від 06.12.2011р. № 028/2301/33124329, на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення від 08.12.2011р. №0000342301 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ.
Перевіркою встановлено порушення п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7, ст. 8-1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (далі -Закон № 168/97-ВР), по правочинах, здійснених ФГ “Тоцький” з контрагентом ДП “Ель”ТОВ “Дружба”, а саме - встановлено факти укладення угоди без мети настання реальних наслідків. Зазначений договір, відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст. 203, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, податковий орган вважає нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України таким, що не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Судом встановлено, що 01.04.2009р. між ФГ “Тоцький” та ДП “Ель”ТОВ “Дружба” було укладено договір поставки №3 від 01.04.2009р. У розділі “Предмет договору” визначено, що Продавець (ДП “Ель”ТОВ “Дружба”) зобов'язується поставити узгоджнеми партіями Покупцеві (позивачу) товар, зазначений у додаткових угодах, видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити кожну партію товару. Другий розділ договору “Умови поставки та розрахунків” передбачає, що передача товару проводиться із складу Продавця, або за домовленістю, Перевезення продукції з складу продавця на склад Покупця, порядок оплати транспортних послуг перевізника, порядок відшкодування витрат по доставці товару визначається додатковим погодженням сторін. Товар вважається прийнятим по кількості відповідно до товарно-транспортних документів. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця (ДП “Ель”ТОВ “Дружба”).
У бухгалтерському обліку позивача відображено, що згідно з договором №3 від 01.04.2009р. ФГ “Тоцький” отримало від ДП “Ель”ТОВ “Дружба” гербіциди - “грантар” у кількості 6,000 кг за ціною 1180,58 грн. та "харнес" у кількості 880,00л. за ціною 60,13грн. всього на суму 72001,00грн., у т.ч. ПДВ 20%-1200,17грн. згідно накладної № 21 від 03.04.2009р. Отримана податкова накладна № 28 від 03.04.2009р. на суму 72001,00грн, у т.ч. ПДВ 1200,17грн. Сума ПДВ включена до податкового кредиту за квітень 2009 року. Розрахунки з ДП “Ель”ТОВ “Дружба” за отриманий товар проводились у безготівковій формі. ФГ “Тоцький” згідно розрахунку-фактури № 34 від 03.04.2009р. перераховано на поточний рахунок постачальника кошти у сумі 72001,00грн.
Представник позивача пояснив, що товар доставлявся особистим транспортом постачальника. Вказаний товар отримано особисто головою ФГ “Тоцький” ОСОБА_1 за довіреністю № 7 від 06.04.2009р. В подальшому зазначені гербіциди були оприбутковані в господарстві та використовувались у господарській діяльності, згідно рахунками № 631, 208.
Податковим органом від Камянсько-Дніпровської ДПІ Запорізької області отримано матеріали перевірки з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ДП “Ель”ТОВ “Дружба” за період з 01.12.2007р. по 30.09.2009р. (акт від 07.10.2011р. №00063/2300/34278436).
Відповідно до висновків акту перевірки від 07.10.2011р. №00063/2300/34278436 встановлено порушення ч.5 ст 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 662, 655, ст. 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ДП “Ель”ТОВ “Дружба” при придбанні та продажу товарів.
Згідно данного акту встановлено: неможливість фактичного здійснення ДП “Ель”ТОВ “Дружба” господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.
Згідно інформації акту перевірки від 07.10.2011р. №00063/2300/34278436 ДП “Ель”ТОВ “Дружба” знаходиться за адресою Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Гоголя, 6 кв. 12-1.
ФГ “Тоцький” зареєстровано за адресою Херсонська область, Великолепетиський район, смт. В. Лепетиха, вул. Пушкіна,72.
Суд погоджується із позицією відповідача, що ДП “Ель”ТОВ “Дружба” у зв'язку із відсутністю основних фондів, транспортних засобів, трудових ресурсів не міг фактично здійснювати господарські операції з поставки позивачу товару, з рахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження суб'єктів господарювання, віддаленості контрагентів один від одного.
Як передбачено умовами п. 3.4 договору поставки № 3 від 01.04.2009р. товар вважається прийнятим по кількості відповідно до товарно-транспортних документів.
Проте, ні під час перевірки, ні до суду позивачем не надано документів про транспортування товару, його відвантаження, розвантаження та зберігання.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що товарно-транспортні документи не складались, оскільки поставка здійснювалась особистим транспортом постачальника.
У підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні товару, позивач надав до суду копію договору поставки, податкову та видаткову накладну, рахунок фактуру, платіжне доручення, банківську виписку, відомості про оприбуткування товару, акти списання матеріальних цінностей.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що поставка товару була проведена продавцем товару на підставі саме цих документів, інші у позивача відсутні.
Суд погоджується з правовою позицією відповідача про те, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому продавцем товару та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.
Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності поставки позивачу товару (гербіциди) із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо походження вказаного товару, умов його виробництва, транспортування, зберігання тощо.
Товарно-транспортних документів, довіреностей, дорожніх листів або інших документів, з яких можна було б встановити виробника, чи то постачальника, не надано ні податковій інспекції при перевірці, ні суду. Тобто, транспортування продукції від ДП “Ель”ТОВ “Дружба”до ФГ “Тоцький” документально не підтверджено.
За таких обставин неможливо встановити факт поставки товару позивачу ДП “Ель”ТОВ “Дружба”, оскільки дані господарські операції не відображені належним чином у бухгалтерському обліку позивача.
Пунктом 1, 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажно-автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009р. № 207, зокрема встановлено, що для водія юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, крім інших документів необхідно мати товарно-транспортну накладну, для водія юридичної особи та фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб -накладну, або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.
Пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованих в Мінюсті України 20.02.1998р. № 128/2568 (далі -Правила № 363) встановлено, що товарно-транспортна накладна -єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (п.п. 11.1 п. 11 Правил № 363). Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (п.п. 13.1 п. 13 Правил № 363).
Позивачем не надано документи, які б містили достатню доказовість виконання робіт по відвантаженню, перевезенню, прийманню продукції, відсутні документи, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника (покупця) (акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, довіреності, сертифікати якості, інші документи, що засвідчують транспортування). Наявність лише видаткових та податкових накладних не може бути доказом проведення самої господарської операції.
Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.
За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність дії Великолепетиської МДПІ по визначенню позивачу зобов'язань з податку на додану вартість та відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Тоцький ГП" до Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2011р. № 0000342301.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 лютого 2012 р.
Суддя Морська Г.М.
кат. 8.2.1