Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
25 січня 2012 р. № 2-а- 16153/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Присяжнюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,
за участю: представника позивача -Марченка Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКС»до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень -рішень, -
ТОВ «ОКС»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень -рішень № 0000471800 від 29 листопада 2011 р., № 0000491800 від 29 листопада 2011 р., обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.
Фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова проведено позапланову не виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 р. по 31 березня 2011 р., за результатами якої був складений акт перевірки № 3367/18/32266705 від 18 листопада 2011 р., яким встановлені наступні порушення позивача: п. 198. 4 п. 198. 3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 31979 грн. та п.5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
На підставі зазначеного акту перевірки був прийнятий податкові повідомлення -рішення № 0000471800 від 29 листопада 2011 р., № 0000491800 від 29 листопада 2011 р.
Позивач не погоджується із зазначеними податковими повідомленнями - рішення, оскільки вони необґрунтовані та прийняті з порушенням діючого законодавства.
У судове засідання відповідач свого представника не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова проведено позапланову не виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 р. по 31 березня 2011 р., за результатами якої був складений акт перевірки № 3367/18/32266705 від 18 листопада 2011 р., яким встановлені наступні порушення позивача: п. 198. 4 п. 198. 3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 31979 грн. та п.5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які виникли внаслідок взаємовідносин з ТОВ «Промтехноопт».
З вищезазначеного акту перевірки вбачається, що однією з підстав для висновків акту є висновки акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про проведення перевірки ТОВ «Промтехноопот», проте у ході судового розгляду справи встановлено, що ТОВ «Промтехноопт»у судовому порядку були оскаржені дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення перевірки на підставі якої був складений акт. Постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про скасування рішення, визнання дій неправомірними було задоволено, зазначена постанова на час розгляд усправи не набрала законної сили.
На підставі зазначеного акту перевірки були прийнятий податкові повідомлення -рішення № 0000471800 від 29 листопада 2011 р., № 0000491800 від 29 листопада 2011 р.
ТОВ «Промтехноопт»зареєстроване, як юридична особа, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ та перебуває на податковому обліку, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
Між позивачем та ТОВ «Промтехноопт» був укладений договір № 5 від 01 грудня 2010 р. про постачання запчастин та супутніх товарів.
Виконання зазначеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладними та банківськими виписками.
01 грудня 2010 р. був укладений договір оренди складських приміщень №11/1 між ПП «БЛАСТ»та ТОВ «Промтехноопт», виконання якого підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому -передачі від 01 грудня 2010 р.
18 березня 2010 р. між позивачем та КП КГ «Харківкомуночиствод» був укладений договір на постачання запчастин
15 червня 2010 р. між позивачем та КП КГ «Харківкомуночиствод» був укладений договір на постачання автошин.
Відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Згідно ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину та вважається, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно із ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Під час розгляду справи судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених між позивачем та його контрагентами договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Податковим органом до суду не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідності до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Податковим органом до суду не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентом та підтверджували висновки акту перевірки від № 3367/18/32266705 від 18 листопада 2011 р.
Господарські операції підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями договорів і первинних документів передбачених податковим законодавством.
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. ст. 21, 198 Податкового кодексу України, ст.ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167, 185, 186, 255 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКС»до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень -рішень, - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0000471800 від 29 листопада 2011 р.
Скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0000491800 від 29 листопада 2011 р.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Постанову у повному обсязі виготовлено 30 січня 2012 р.
Суддя О.В. Присяжнюк