Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
місто Харків
09 лютого 2012 р. справа № 2-а- 15687/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Старосєльцевої О.В.
за участю
секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.
представників
позивача - Куплевацької В.М.;
відповідача - Ткаченко Т.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування рішення , -
Позивач, Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача, Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області №0001111521/0 від 11.11.11р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що згідно з законом податковий орган не має повноважень на зміну самостійно визначеного платником податків призначення платежу, так як кошти є власністю платника податків, то платник має право на власний розсуд визначати черговість здійснення платежів по податкам та зборам незалежно від факту наявності чи відсутності податкового боргу. У спірних правовідносинах податковий орган протиправно змінив призначення платежу і тим самим штучно створив факт скоєння платником податків правопорушення - несвоєчасне погашення узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ. В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи і вимоги заявленого позову, просила суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Представник відповідача, Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області з поданим позовом не погодився.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що згідно з висновками акту №885/15-229/08564647 від 24.10.2011 року в діяльності Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області" податковим органом виявлений факт порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна оплата узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ по податкових деклараціях за квітень 2008 року №11325 від 19.05.2008 р. (оплата відбулась 23.06.2011 року в сумі 495,79 грн., термін затримки склав - 1119 днів; оплата відбулась 19.08.2011 року в сумі 4088,21 грн., термін затримки склав - 1176 днів); за травень 2008року №12767 від 17.06.2008р. (оплата відбулась 9.08.2011р. в сумі 212,79грн., термін затримки склав - 1144 днів; оплата відбулась 28.09.2011р. в сумі 1382,21грн., термін затримки склав - 1184 дня). Посилаючись на викладені вище мотиви, представник відповідача просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Позивач, Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом - 08564647, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Дергачівській міжрайонній державній податковій інспекції Харківської області.
За матеріалами справи судом встановлено, що спірне податкове повідомлення - рішення № 0001111521/0 від 11.11.2011р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1235,80 грн. було винесено відповідачем, Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області з посиланням на акт №885/15-229/08564647 від 24.10.2011 року
Згідно з висновками згаданого акту в діяльності Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області" податковим органом виявлений факт порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з ПДВ протягом граничних строків сплати:
- по податковій декларації з ПДВ № 11325 від 19.05.2008 року за квітень 2011р. в сумі 4584 грн. по терміну сплати 30.05.11 р. фактично сплачено: в сумі 495,79 грн. 23.06.11р. (термін затримки 1119 днів), в сумі 4088,21 грн. 19.08.11р. (термін затримки 1176 днів);
- по податковій декларації з ПДВ № 12767 від 17.06.2008року за травень 2011 р. в сумі 1595 грн. по терміну сплати 01.07.08 р. фактично сплачено: в сумі 212,79 грн. 19.08.11р. (термін затримки 1144 дня), в сумі 1382,21 грн. 28.09.11р. (термін затримки 1184 дня), відповідальність за що передбачена п. 126.1 ст. 126 Податкового Кодексу України.
Як встановлено судом, юридичною підставою для винесення спірного правового акту індивідуальної дії суб'єктом владних повноважень обрано положення ст.126 Податкового кодексу України, а фактичною підставою слугувало відображене в акті №885/15-229/08564647 від 24.10.2011 року судження суб'єкта владних повноважень про несвоєчасну оплату платником податків узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ.
Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії, а також суджень відображених в акті перевірки, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст.67 і 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ч.1 ст.67); кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ч.1 ст.68); незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ч.2 ст.68).
У спірних правовідносинах порядок виконання платником податків податкового обов'язку був встановлений положеннями Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - до 31.12.2010р., а також положеннями Податкового кодексу України - з 01.01.2011р.
Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд встановив, що між сторонами відсутній спір з приводу обставин подання платником податків декларацій з ПДВ за квітень-травень 2008р., показників згаданих документів обов'язкової податкової звітності, узгодженості самостійно визначених платником податків податкових зобов'язань з ПДВ за квітень-травень 2008р., відсутності факту оплати цих зобов"язань по строкам визначеним Законом України "Про ПДВ" та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (а саме: за квітень 2008р. до 30.05.2008р., за травень 2008р. до 01.07.2008р.).
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України. У разі укладення мирової угоди у процедурі провадження у справі про банкрутство заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у розмірах, визначених мировою угодою, укладеною у порядку, встановленому законами України.
З матеріалів справи вбачається відсутність фактичних даних, які б засвідчували виконання ДП податкового обов'язку відносно податкових зобов'язань з ПДВ за квітень - травень 2008р. за правилами ч.3 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" до 31.12.2010р., тобто під час дії норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", положення якого не передбачали повноважень податкових органів на зміну визначеного платником податку призначення платежу в рахунок оплати податку чи збору.
В ході розгляду справи судом встановлено, що спірні правовідносини з виконання ДП податкового обов'язку по деклараціям з ПДВ квітня-травня 2008р. продовжили існувати і після 01.01.2011р., а відтак, на ці правовідносини поширюється дія норм Податкового кодексу України.
Системно аналізуючи положення Податкового кодексу України, суд відзначає, що з 01.01.2011р. згідно з п.87.9 ст.87 названого кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків (абз.1 п.87.9); спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (абз.2 п.87.9).
З положень наведеної норми Податкового кодексу України в кореспонденції з приписами ч.ч.1 і 2 ст.19 Конституції України слідує, що з 01.01.2011р. платник податків за наявності податкового боргу не має права самостійно визначати черговість погашення податкових зобов"язань з - поміж податкового боргу та поточних грошових зобов"язань, оскільки обтяжений обов"язком спочатку погашати податковий борг, а вже потім здійснювати погашення поточних грошових зобов"язань по податкам та зборам. В разі невиконання платником податків згаданого обов"язку, податковий орган зобов"язаний замість платника податків зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
З'ясувавши обставини спірних правовідносин і перевіривши їх добутими доказами, суд зазначає, що обставини наявності у позивача податкового боргу за деклараціями з ПДВ квітня 2011р. та травня 2011р. підтверджені матеріалами справи та визнані сторонами в ході розгляду справи.
Доказів своєчасного та в повному обсязі погашення самостійно задекларованих грошових зобов'язань з ПДВ за квітень 2008р. та травень 2008р. позивач до суду не подав, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України щодо офіційного з'ясування всіх обставин по справи ознак існування таких доказів не виявлено.
Таким чином, податковий обов'язок Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області" за самостійно задекларованими податковими зобов'язаннями з ПДВ квітня 2008р. та травня 2008р. у строки, що визначені законом, виконаний не був. Строк затримки по оплаті грошових зобов'язань по податковій декларації з ПДВ № 11325 від 19.05.2008 року за квітень 2008р. перевищив 1176 днів; по податковій декларації з ПДВ № 12767 від 17.06.2008року за травень 2008р. перевищив 1144 дня, що підтверджено наявними у справі документами.
Доводи платника податків про неправомірну зміну контролюючим органом призначення платежу за платіжними дорученнями № 69 від 23.06.2011р., № 90 від 18.08.2011р., № 102 від 28.09.2011р., № 5 від 06.01.2012р. підлягають відхиленню, так як у 2011р. відповідач цілком обгрунтовано забезпечив додержання приписів п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України і спрямував сплачені платником податків кошти на погашення існуючого податкового боргу. Загальна сума несвоєчасно погашених платником податків податкових зобов'язань з ПДВ квітня 2011р. та травня 2011р. склала -1235,80грн.
Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З приписів наведеної норми кодексу випливає, що склад податкового правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ст.126 Податкового кодексу України, утворюється виключно за фактом погашення суми податкового боргу.
Таким чином, строк давності у 1095 днів, визначений як нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", так і нормами Податкового кодексу України, належить обраховувати не від дати настання граничного строку оплати грошового зобов'язання по податку (збору), а від дати фактичного виконання податкового обов'язку
Фактичних даних, які б засвідчували порушення відповідачем вимог ст.126 Податкового кодексу України, в матеріалах справи не має. Міра юридичної відповідальності була обрана суб'єктом владних повноважень правильно, застосована в межах 1095 днів від дати скоєння платником податків податкового правопорушення, визначений законом розмір такої міри контролюючим органом дотриманий.
Звертаючись до суду платник податків не навів доводів про своєчасне виконання податкового обов'язку за деклараціями з ПДВ квітня - травня 2008р. Доказів своєчасного виконання платником такого обов'язку судом в ході розгляду справи не встановлено.
Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінивши добуті докази, суд прийшов до висновку, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах забезпечив дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Отже, позов Державного підприємства належить залишити без задоволення, оскільки позивач не подав до суду ані доказів неправомірності спірного правового акту, ані доводів необгрунтованості та безпідставності застосування штрафу.
Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст. 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001111521/0 від 11.11.2011р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість - відмовити в повному обсязі.
2. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 14.02.2012 року.
Суддя Старосєльцева О.В.