Справа № 2а- 15314/11/2070
26 січня 2012 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В.,
при секретарі судового засідання Загребельному В.І.
за участю:
представника позивача - Сивак А.Ю.
представника відповідача - Черніченко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення -,
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просить суд: скасувати повністю повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові №0000370843 від 22.06.2011 р. про визначення ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" суми податкового зобов'язання за ПДВ в сумі 58325,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1,00 грн.; №0000380843 від 22.06.2011 р. про визначення ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" суми податкового зобов'язання за податком на прибуток в сумі 70359,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що працівниками відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" з питань взаємовідносин з ТОВ "Оренда сіті" за січень 2011 р.
Податковим повідомленням-рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові №0000370843 від 22.06.2011 р. позивачу була визначена сума податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 58325,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1,00 грн. Зазначене повідомлення-рішення стосується взаємовідносин позивача з TOB "Оренда сіті " в січні 2011 р. та прийнято внаслідок встановлення посадовими особами відповідача порушення позивачем п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.1. ст. 198 ПК України, завищення у січні 2011 р. податкового кредиту на суму 58324,55 грн. та заниження ПДВ на цю суму.
Податковим повідомленням-рішенням відповідача №0000380843 від 22.06.2011 р. позивачу була визначна сума податкового зобов'язання за податком на прибуток в сумі 70359,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1,00 грн. Зазначене повідомлення-рішення стосується взаємовідносин позивача з TOB "Оренда сіті" в січні 2011 р. та прийнято внаслідок встановлення посадовими особами відповідача порушення позивачем п. 5.1., п. п. 5.2.1., п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", завищення у першому кварталі 2011 р. валових витрат на суму 281434,00 грн. та заниження податку на прибуток на суму 70358,50 грн.
Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, стосовно взаємовідносин TOB "Оренда сіті", у відношенні якого СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було зроблено висновок, що ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання фінансово - господарської діяльності. Зазначає, що висновки податкового органу про вчинення позивачем порушень, які відображені в акті перевірки, є помилковими, а спірні податкові повідомлення-рішення прийняті всупереч нормам закону та порушують охоронювані законом права і інтереси позивача, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
Відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, проти позову заперечував. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що вважає свої дії правомірними, пояснив суду, що в ході проведення перевірки було встановлено, що ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" отримало від TOB "Оренда сіті" податкові та видаткові накладні на суму 349947,30 грн., у тому числі 58324,55 грн. ПДВ, на придбання рукава гумового, техпластин, друкарських і лічильних машин, робочого одягу. На підставі вказаних документів ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" у I кварталі 2011 року було включено до складу валових витрат суму 281434,0 грн. та до податкового кредиту з ПДВ у січні 2011 року -58324,55 грн.
За результатами проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та акту ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 08.04.2011 р. №189/23-2/37335715, згідно з яким TOB "Оренда сіті" має стан 8 "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням", відповідачем зроблено висновок про проведення TOB "Оренда сіті " транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.
Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що згідно зі ост. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України угоди, укладені TOB "Оренда сіті" з ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" мають ознаки нікчемності, а ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" по взаємовідносинах з TOB "Оренда сіті" порушено п.5.1. п.п., 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і завищено валові витрати на суму 281434,0 грн., та занижено податок на прибуток у сумі 70358,50 грн. та в порушення п.185.1 от. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України у січні 2011 року завищено податковий кредит на 58324,55 грн., та занижено податок на додану вартість за січень 2011 року на 58324,55 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях до неї.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" зареєстроване Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області 30.05.2003 р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 154). Позивача взято на облік в органах державної податкової служби 07.05.1998 р. за № 156. З 01.01.2010 р. знаходиться на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, має свідоцтво платника ПДВ № 100282584 від 07.05.2010 р. Засновником товариства є держава в особі Міністерства палива та енергетики України.
Вказані обставини, рівно як і обставини проходження позивачем передбаченої законодавством процедури державної реєстрації сторонами по справі в ході судового засідання визнані, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.
Фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" (код ЄДРПОУ 05471230) з питань взаємовідносин з TOB "Оренда сіті" (код ЄДРПОУ 37335715) за січень 2011 р.
Результати перевірки оформлені актом № 1628/43-010/05471230 від 08.06.2011 р. (а.с. 9-12). Відповідно до висновків акту, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" у І кварталі 2011р. завищено валові витрати по взаємовідносинах з TOB "Оренда сіті" на суму 281434,0 грн. та занижено податок на прибуток у сумі 70358,50 грн.; п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 , п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" у січні 2011р. завищено податковий кредит по взаємовідносинам з TOB "Оренда сіті" на 58324,55 грн. та занижено податок на додану вартість за січень 2011р. на 58324,55 грн.
На підставі зазначених висновків, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000370843 від 22.06.11 р., яким позивачу була визначена сума податкового зобов'язання за ПДВ в сумі 58325,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1,00 грн. та 0000380843 від 22.06.11 р., яким позивачу була визначна сума податкового зобов'язання за податком на прибуток в сумі 70359,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1,00 грн. (а.с. 13-14).
Позивач не погодився з зазначеними в акті порушеннями, про що склав заперечення та звернувся в межах адміністративного оскарження зі скаргою на вищезазначені податкові повідомлення -рішення. Процедуру адміністративного оскарження спірних повідомлень-рішень закінчено з отриманням позивачем рішення ДПС України №3922/6/10-2115 від 20.10.2011 р. про результати розгляду повторної скарги (а.с. 15).
Відповідачем, за результатами проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено, що підприємство у січні 2011 року мало взаєморозрахунки з TOB "Оренда сіті" (код ЄДРПОУ 37335715), яке згідно акту ДПІ у Вишгородському районі Київської області №189/23-2/37335715 від 08.04.2011 р. має стан 8 "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням" (а.с. 116-118).
Відповідачем робиться висновок, що у TOB "Оренда сіті" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення TOB "Оренда сіті" транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.
Таким чином, відповідач встановлює відсутність поставок товарів TOB "Оренда сіті" платникам податків, в даному випадку підприємству ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" за січень 2011 року та вказує про укладення угод без мети настання реальних наслідків, відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1 ч. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України зазначені правочини є нікчемними.
Враховуючи вищевикладені обставини відповідачем робиться висновок, що у ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" по операціях з TOB "Оренда сіті" відсутні об'єкти, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, ст.188 Податкового кодексу України.
Перевіряючи цей висновок і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Матеріали справи свідчать, що ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" (Покупець) був укладений договір № 54 від 20.01.2011 року з TOB "Оренда сіті" (Постачальник), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити одяг робочий жіночий зі специфікацією, класифікатор ДК016-97 розділ 18.21.2 (а.с. 32-35).
Судом встановлено, що на виконання умов договору було придбано товар, на що виписано видаткові накладні № 58 від 30.03.2011 р. (а.с. 36), № 70 від 30.09.2011 р. (а.с. 106), рахунки на оплату (а.с. 39-41)та податкові накладні № 23 від 27.01.2011, № 3 від 04.02.2011 р. (а.с. 37,38)
За придбаний товар позивачем була здійснена оплата TOB "Оренда сіті" у безготівковій формі на поточний рахунок, що підтверджується платіжними дорученнями № 152 від 27.01.2011 р. на суму 33300,00 грн., № 170 від 27.01.2011 р. на суму 33300,00 грн., № 229 від 04.02.2011 р. на суму 33300,00 грн. (а.с. 42-43а).
Матеріали справи містять також договір укладений між позивачем та TOB "Оренда сіті" № 55 від 20.01.2011 р. на поставку гуми регенерованої зі специфікацією, класифікатор ДК016-97 розділ 25.13.1 (а.с. 44-47).
На виконання умов договору було придбано товар, на що виписано видаткові накладні № 24 від 15.02.2011 р., № 51 від 22.03.2011 р. (а.с. 48-49), № 69 від 30.09.2011 р. (а.с. 105), рахунок на оплату (а.с. 51) та податкову накладну № 21 від 27.01.2011 р. (а.с. 50). Оплату здійснено у сумі 80032,80 грн., про що свідчить платіжне доручення № 165 від 27.01.2011 р.(а.с. 52).
Згідно договору № 56 між ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" (Покупець) та TOB "Оренда сіті" (Постачальник) Постачальник зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити одяг робочий чоловічий зі специфікацією, класифікатор ДК016-97 розділ 18.21.1 (а.с. 53-55). На виконання умов договору було придбано товар, на що виписано видаткові накладні № 59 від 30.03.2011 р. (а.с. 56), № 8 від 28.01.2011 р. (а.с. 107), рахунки на оплату (а.с. 59-60) та податкові накладні № 25 від 27.01.2011 р., № 2 від 04.02.2011 р. (а.с. 57, 58).
ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" здійснено оплату, що підтверджується платіжними дорученнями № 172 від 27.01.2011 р. на суму 33300,00 грн., № 150 від 27.01.2011 р. на суму 33300,00 грн., № 230 від 04.02.2011 р. на суму 33300,00 грн. (а.с. 61-63).
За договором № 57 від 20.01.2011 р. TOB "Оренда сіті" (Постачальник) зобов'язується передати, а Покупець ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" зобов'язується прийняти й оплатити одяг верхній трикотажний зі специфікацією, класифікатор ДК016-97 розділ 18.22.1 (а.с. 64-67).
На виконання умов договору було придбано товар, на що виписано видаткову накладну № 560 від 30.03.2011 р. (а.с. 68), рахунки на оплату (а.с. 71-73) та податкові накладні № 26 від 27.01.2011 р., № 1 від 04.02.2011 р. (а.с. 69, 70).
Оплата ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" у безготівковій формі на поточний рахунок TOB "Оренда сіті" підтверджується платіжними дорученнями № 151 від 27.01.2011 р. на суму 33300,00 грн., № 171 від 27.01.2011 р. на суму 33300,00 грн., № 231 від 04.02.2011 р. на суму 33300,00 грн. (а.с. 74-76).
Договір № 74 від 26.01.2011 р. був укладений між ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" та TOB "Оренда сіті" на поставку машин друкарських та лічильних зі специфікацією, класифікатор ДК016-97 розділ 30.01.1 (а.с. 77-80). На виконання умов договору було придбано товар, на що виписано видаткові накладні № 20 від 27.01.2011 р., № 45 від 15.03.2011 р. (а.с. 81,82), рахунки на оплату (а.с. 85,86) та податкові накладні № 20 від 27.01.2011 р., № 13 від 16.02.2011 р. (а.с. 83, 84), № 5 від 01.03.2011 р. (а.с. 187).
ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" здійснено оплату, що підтверджується платіжними дорученнями № 169 від 27.01.2011 р. на суму 7425,00 грн., № 370 від 16.02.2011 р. на суму 4801,50 грн., № 514 від 01.03.2011 р. на суму 4075,50 грн. (а.с. 87-89).
ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" до валових витрат по коду рядка 04.1 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2001 р. включено витрати у сумі 281434,00 грн. по зазначеним угодам.
Зазначені податкові накладні позивач має в оригіналі, вони на момент перевірки були пред'явлені відповідачу, мають усі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ", а саме: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Копії податкових накладних наявні в матеріалах справи.
Суд не погоджується з позицією відповідача, що правочини між ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" та TOB "Оренда сіті" здійснені без мети настання реальних наслідків, наслідком чого є відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за січень 2011 р. з огляду на таке.
Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.
Матеріали справи свідчать, що на момент укладення договорів №53 від 20.01.2011 р., №54 від 20.01.2011 р., №55 від 20.01.2011 р., №56 від 20.01.2011 р., №57 від 20.01.2011 р., №74 від 26.02.2011 р., виписування відповідних податкових накладних контрагент позивача - TOB "Оренда сіті" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, перебуває на обліку в ДПІ у Вишгородському районі Київської області з 17.11.2010 р., має Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ за № 100315007 від 17.12.2010 року. Згідно витягу з ЄДРПОУ, станом на час укладання договорів та на 26.05.2011 року підтверджено відомості про юридичну особу.
Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).
Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність -це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результаті та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.
Відповідно до п.п. 201.6, 201.7 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
З матеріалів справи, а саме з акту перевірки, встановлено, що позивач виконав вимоги Кодексу, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який, в свою чергу, виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 Кодексу - видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.
Відповідно до п.п. 14.1.191 ст. 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Дії з перерахування постачальнику коштів за товар без фактичного отримання останнього та переходу права власності на нього не підпадають під поняття "продаж товарів", при цьому до суду надані достатні докази фактичного отримання придбаних позивачем ТМЦ у TOB "Оренда сіті".
Матеріали справи містять прибуткові ордери (а.с. 90-95), акти приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с. 96-98), копії сертифікатів відповідності на товари постачальника TOB "Оренда-Сіті" (а.с. 126-130), копії журналу реєстрації довіреностей в частині довіреностей товариства, виданих ОСОБА_3 на отримання товарно-матеріальних цінностей від TOB "Оренда-Сіті" (реєстрація в журналі здійснена відповідно до "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р. (а.с. 132-135); технічні висновки, реєстраційні посвідчення, довідки про резервування фіскального номера РРО, довідки про реєстрацію книг обліку розрахункових операцій, довідки про опломбування РРО, акти введення в експлуатацію (РРО MINI-600.05ME); копію службової записки інженера ВМТП ОСОБА_3 щодо доставки та приймання продукції за договорами №53 - №57 від 20.01.2011 р., №74 від 26.01.2011 р. на територію ПАТ "Харківська ТЕЦ-5".
Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Отже в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати право на податковий кредит.
Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінального переслідування.
Проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності контрагентів чи відносно їх посадових осіб відповідач під час судового розгляду не навів.
Крім того, ч.3 ст.228 ЦК України передбачено, що в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Однак, відповідачем не надано суду доказів того, що вказані правочини визнані недійсними.
Навпаки, суд, дослідивши договори №53 від 20.01.2011 р., №54 від 20.01.2011 р., №55 від 20.01.2011 р., №56 від 20.01.2011 р., №57 від 20.01.2011 р., №74 від 26.02.2011 р. між позивачем та TOB "Оренда сіті", вважає, що вони укладені відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам ч.1 ст. 205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання. Виконання цього договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто ТМЦ фактично були отримані та оплачені, договори між позивачем і TOB "Оренда сіті" мали реальний характер.
Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Також відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 27 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину, укладений між сторонами правочини є чинним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не віднесені законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до ст. 71 КАС України він, як суб'єкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення.
Враховуючи викладене, ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" були дотримані вимоги чинного законодавства, зокрема, Податкового та Цивільного кодексів України та правомірно включено до валових витрат по коду рядка 04.1 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 р. витрати по зазначеним вище угодам.
Суд звертає увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові в акті перевірки відсутні, податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.
Згідно зі статтею 1 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Під час проведення перевірки та розгляду справи в суді позивачем надано докази руху товарів (ТМЦ) у процесі здійснення господарських операцій. Спростовані твердження відповідача щодо відсутності можливостей у TOB "Оренда сіті" для вчинення господарських операцій, за якими виписані податкові накладні, надані позивачем.
Наявність власних складських приміщень, транспорту, устаткування не є необхідною підставою для здійснення фінансово -господарської діяльності підприємства, вони можуть бути орендованими, тощо. Наявність або відсутність у платника податків власних виробничих, транспортних засобів, складських приміщень, інших основних фондів не може бути сама по собі доказом товарності поставок.
До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову -вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними накладними, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.
Вищенаведене підтверджує факт придбання позивачем товарів з метою використання в господарській діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 8 статті 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються, в цій справі покладено на відповідача.
Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість своїх позовних вимог.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні базується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.
За таких обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000370843 від 22.06.11р. та 0000380843 від 22.06.11р. не можуть вважатися законними і обґрунтованими, тому, на думку суду, є правові підстави для задоволення адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000370843 від 22.06.11р. та 0000380843 від 22.06.11р.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 31.01.12 р.
Суддя Бідонько А.В.