Радомишльський районний суд Житомирської області
Справа № 620/618/2012
05.03.2012 м.Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого Коваленко В. П.
при секретарі Білошицька І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському районному суді Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконкому Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно , -
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому просять визнати за ними право власності на майно - по 1\2 ідеальній частині житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 після смерті матері . В підтвердження своїх вимог посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року в селі Леніне Радомишльського району Житомирської області померла їх мати ОСОБА_3 . Після її смерті позивачіналежним чином прийняла спадщину, звернувшись до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. Однак ,нотаріус позбавлений можливості видати їм свідоцтво про право на спадщину на зазначений будинок, так як у покійного спадкодавця відсутній документ підтверджуючий право власності на будинок.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити . Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути дану справу без його участі, позовні вимоги визнає. А тому суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів .
Перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи з таких підстав.
Як встановлено судом позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними дочками ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвами про їх народження та про одруження. Ще в 1960-роках мати позивачок побудувала житловий будинок з надвірними спорудами розташований в селі АДРЕСА_1. Даний будинок був зареєстрований в погосподарській книзі Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області. Мати позивачів вільно і відкрито користувалась вказаним будинком протягом всього свого життя.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року у віці 81 року в с.Леніне Радомишльського району Житомирської області померла мати позивачів ОСОБА_3 , про що виконкомом Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області зроблено запис за № 22 в Книзі реєстрації смертей.
Ще при житті 21 січня 1992 року покійна мати позивачів склала заповіт, яким заповідала усе своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося своїм дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Даний заповіт посвідчений секретарем Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №13 . На день смерті спадкодавця ніким не скасований і не змінений.
В передбачений законом шестимісячний строк позивачі звернулися до приватного нотаріуса ОСОБА_4 із заявами про прийняття спадщини, де відкрито спадкову справу №124\2011.
Серед іншого спадкового майна спадкодавця є житловий будинок з надвірними спорудами розташований по АДРЕСА_1 Спадкоємцями за заповітом є позивачки. Як видно із відповіді нотаріальної контори інші спадкоємці не заявляли своїх спадкових прав на дане майно .
Проте, нотаріус обґрунтовано відмовляє позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок, так як у покійного спадкодавця відсутній документ, підтверджуючий право власності на спірне домоволодіння.
Оскільки спадковий будинок був побудований під час дії ЦК Української РСР в редакції 1963 року, діючим на той час законодавством не передбачено було реєстрацію будинків, документом, що підтверджував право власності на будинок була погосподарська книга сільської ради, то суд приходить до висновку, що мати позивачів мала право власності на спірний будинок, а , відповідно, і визнає його за ними. Відповідно до положень ст.100,101 ЦК УРСР (яка діяла на той час) громадяни могли мати у власності житловий будинок, причому глава 10 «Особиста власність» цього ж кодексу не пов»язувала наявність такого права з його обов'язковою державною реєстрацією.
Відповідно до п.4ч.2п.п.6 Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, селищах міського типу УРСР, затвердженої Мінкомунгоспом УРСР від 31 січня 1966 року за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15 січня 1996 року (що була чинна до 13 грудня 1995 року) державній реєстрації підлягали тільки будинки та домоволодіння в межах міст і селищ, а інвентаризації домоволодіння в сільській місцевості не підлягали.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що вимоги позивачів підлягають до задоволення , оскільки вони є спадкоємцями за заповітом, належним чином прийняли спадщину.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,213-215 ЦПК України, ст.ст. 331, 392, 1261, 1268 ЦК України , суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженками села Леніне Радомишльського району Житомирської області право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року по 1\2 ідеальній частині за кожною .
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:В. П. Коваленко