Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
13 лютого 2012 р. № 2-а- 17850/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Самойлової В.В.
за участю секретаря судового засідання - Скляр С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Автрамат" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про визнання податкових повідомлень-рішень частково недійсними,
встановив:
ПАТ "Автрамат" звернулося до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсними, прийняті щодо нього, податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0001770840 форми "В4" від 20 грудня 2011 року про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2011 року у розмірі 47722 грн., в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2011 року у сумі 47625,84 грн. та № 0001760840 форми "В1" від 20 грудня 2011 року про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 653163 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 326582 грн., в частині зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 633067 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 321558 грн.
Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.
Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача - 1 за довіреністю ОСОБА_2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що у відповідності до Податкового кодексу України позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.
Представник Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, який є суб'єктом владних повноважень та який належним чином повідомлений, відповідно до ст. 35 КАС України, про дату, час і місце судового розгляду в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та заперечень проти позову не надав.
Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності зазначеної особи на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 128 КАСУ.
Заслухавши представника позивача та представника відповідача - 1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що уповноваженими особами СДПІ ВПП в м. Харкові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Автрамат" з питань законності та достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за вересень 2011 р. та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за грудень 2010 р., серпень 2011 року, за результатами якої 19.12.2011 р. було складено акт перевірки № 2287/40-028/00236027, де були зафіксовані порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку відповідача, товариством до складу податкового кредиту грудня 2010 року було неправомірно включено суму ПДВ у розмірі 20095,76 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Енерго-Альянс-2005", що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, завищено суму податкового кредиту за вересень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "Металл-Ресурс", ТОВ ОЕПП "Променергоремонт", в результаті чого зменшено суму від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом у розмірі 47722,24 грн. та становить 2722 107 грн. та бюджетне відшкодування ПДВ по декларації за вересень 2011 р. зменшено на 653163,0 грн. та становить 1 875 341,0 грн.
За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001770840 від 20 грудня 2011 року форми "В4" про зменшення позивачеві розміру від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2011 року у розмірі 47722 грн. та № 0001760840 від 20 грудня 2011 року форми "В1" про зменшення йому сум бюджетного відшкодування у розмірі 653163 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 326582 грн.
Із зазначеними рішеннями в оскаржуваній частині суд не погоджується, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень в частині, що стосується правовідносин позивача із зазначеними в акті перевірки контрагентами, за виключенням ТОВ "Енерго-Альянс-2005" та ТОВ ОЕПП "Променергоремонт", де позивач визнав свою помилку щодо необгрунтованого включення до сум бюджетного відшкодування з ПДВ від'ємного значення (двічі), оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.
Так, відповідно до договору поставки № 10100076 від 15.02.2010 р. в серпні 2011 року ПАТ "Автрамат" придбало у ТОВ "Металл-Ресурс" трубку мідно-нікелеву на загальну суму 69996,64 грн., в т.ч. ПДВ 11666,11 грн., у вересні 2011 року ПАТ "Автрамат" придбало у ТОВ "Металл-Ресурс" товар на суму 285755,04 грн., в т.ч. ПДВ 47625,84 грн.
За матеріалами справи вбачається, що вказаний товар було поставлено в повному обсязі, оплату за товар здійснено, господарська операція позивачем відображена була в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, а також в податкових деклараціях з ПДВ.
Також, відповідно до договорів № 05-198/0611 від 16.06.2011 року, № 05-210/0711 від 12.03.2011 року ЗМЗ-філія ПАТ "Автрамат" придбало у ТОВ "Оттімо" послуги з механічної обробки деталей на загальну суму 126143,63 грн., в т.ч. ПДВ 21023,94 грн., товар поставлено в повному обсязі, оплату за товар здійснено, господарська операція відображена в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, а також в податкових деклараціях з ПДВ.
Згідно рахунку № 10085 від 10.08.2011 р. ПАТ "Автрамат" придбало гідроциліндри у ТОВ "Імпульс плюс 2010" на суму 15438 грн., в т.ч. ПДВ 2573 грн.
В акті перевірки відповідач посилається на те, що форма та порядок заповнення податкових накладних на загальну суму 211578,27 грн., у т.ч. ПДВ 35263,05 грн., що отримані були від постачальника ТОВ "Металл-Ресурс", ТОВ "Оттімо", ТОВ "Імпульс плюс 2010" суперечать наказу ДПАУ від 21.12.2010 р. № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та порядку її заповнення". При цьому відповідачем не зазначено було, які саме порушення в даному випадку були допущені позивачем.
Також, відповідно до договору поставки № 10100180/10023/180 від 18.06.2010 р. в грудні 2010 року ПАТ "Автрамат" придбавало у ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" продукцію, за яким товар було поставлено в повному обсязі, оплату за товар здійснено, господарська операція відображена була в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, а також в податкових деклараціях з ПДВ.
У зв'язку з вищевикладеним, суд зазначає, що пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Отже, укладені позивачем правочини із зазначеними контрагентами є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.
Виконання позивачем умов договорів підтверджується також наданими до матеріалів справи первинними документами.
Також, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.
Навіть якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.
Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, в даному випадку відповідна сторона - СДПІ ВПП в м. Харкові не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними в оскаржуваній частині, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову шляхом визнання їх протиправними та скасування у зазначеній частині у відповідності до положень ст. 11 ч. 2 КАСУ, що потребує повного захисту прав та інтересів позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 128, 159, 160 КАСУ, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0001770840 форми "В4" від 20 грудня 2011 року про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2011 року у розмірі 47722 грн., прийняте відносно публічного акціонерного товариства "Автрамат", в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2011 року у сумі 47625,84 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0001760840 форми "В1" від 20 грудня 2011 року про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 653163 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 326582 грн., прийняте відносно публічного акціонерного товариства "Автрамат", в частині зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 633067 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 321558 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 13.02.2012 року.
Суддя Самойлова В.В.