03 лютого 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5031/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
при секретарі - Лазаренко У.І.,
за участю:
представника позивача - Гордієнко Н.В., Яловий О.О.,
представника відповідача - Гриценко Ю.В., Русев Р.М.,
прокурора - Мисик А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування наказу, визнання протипранвими дій, скасування податкового повідомлення-рішення, -
09 червня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Полтавакондитер" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16.05.2011 року № 2386 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер»; визнання протиправними дій посадових осіб ДПІ у м. Полтаві щодо організації та проведення 19.05.2011 року документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер» з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень-жовтень 2010 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000862305 від 30.05.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень -жовтень 2010 року в розмірі 8803167, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що податковий орган у порушення вимог статей 20, 75, 78, 79 Податкового кодексу України, статті 19 Конституції України видав наказ про проведення позапланової невиїзної перевірки від 16.05.2011 року та провів позапланову невиїзну документальну перевірку, в результаті чого склав Акт № 4405\23-8\00382208 від 19.05.2011 року «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування за липень -жовтень 2010 року». Також ПАТ «Полтавакондитер»вказує на те, що у порушення зазначених вимог Податкового кодексу України, наказ про проведення позапланової невиїзної перевірки було отримано ПАТ «Полтавакондитер»лише 20.05.2011 року одночасно з Актом перевірки від 19.05.2011 року № 4405\23-8\00382208. Крім того, ПАТ «Полтавакондитер»не погоджується з висновками Акту перевірки від 19.05.2011 року, на підставі якого податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000862305 від 30.05.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень -жовтень 2010 року в загальній сумі 8803167, 00 грн. В обґрунтування протиправності податкового повідомлення-рішення № 0000862305 від 30.05.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, позивач, зокрема, посилається на те, що податковий орган робить висновок про перевищення суми заявленого ПАТ «Полтавакондитер»бюджетного відшкодування за 2010 рік мотивуючі його перевищенням сплати податків до державного бюджету, а саме податку на прибуток, і тому факт надмірної плати податку як цього вимагає пункт 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»відсутній. Позивач вказує, що під час здійснення господарських операцій ним були виконани вимоги підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.5.1, 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та статті 198 Податкового кодексу України, всі операції які були здійснені підтверджуються первинними бухгалтерськими документами.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити адміністративний позов.
Представники відповідача проти позову заперечували, просили суд відмовити у його задоволенні. У своїх запереченнях представники відповідача посилалися на те, що позапланова невиїзна документальна перевірка проведена податковим органом відповідно до вимог статей 20, 75, 79, 86 Податкового кодексу України з дотриманням вимог вказаних норм закону, відповідно до якого податковий орган мав право проводити таку перевірку без присутності платника податку, оскільки зазначене правило встановлено нормою пункту 79.3. статті 79 Податкового кодексу України. Зазначали на правомірність складання Акту № 4405\23-8\00382208 від 19.05.2011 року «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування за липень - жовтень 2010 року», і винесення податного повідомлення рішення № 0000862305 від 30.05.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень -жовтень 2010 року в розмірі 8803167, 00 грн. за результатами даної перевірки. У письмових запереченнях посилалися на ті обставини, що відповідно до підпункту 7.7.10 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Тобто, законом чітко передбачено, що однією з обов'язкових умов для бюджетного відшкодування податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Оскільки сума заявленого бюджетного відшкодування за 2010 рік перевищує сплату податків до Державного бюджету, а саме податку на прибуток, факт надмірної сплати податку, як цього вимагає пункт 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168, відсутній.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Полтавакондитер»відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 296422, та Довідки АА № 428214 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, наявних у матеріалах справи, 10.12.1991 року зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради як юридична особа (ідентифікаційний код 00382208).
Згідно з копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №428214, наявної у матеріалах справи, видами діяльності ПАТ «Полтавакондитер»є виробництво какао, шоколаду та цукристих кондитерських виробів, сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання, оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами, роздрібна торгівля хлібом, хлібобулочними та кондитерськими виробами, діяльність автомобільного вантажного транспорту, будівництво будівель.
З 28.06.1997 року ПАТ «Полтавакондитер»зареєстроване та є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва № 100325741 серії НБ №275958, наявною у матеріалах справи та перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Полтаві.
19 травня 2011 року на підставі наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16 травня 2011 року № 2346 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер», згідно статей 78, 79, 200 Податкового кодексу України, державним податковим інспектором проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПАТ «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень-жовтень 2010 року.
За наслідками перевірки 19.05.2011 року відповідачем складено акт № 4405/23-8/00382208, згідно із висновками якого встановлено порушення п.1.3, 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення з боку ПАТ «Полтавакондитер»заявленої суми бюджетного відшкодування (р.25) в розмірі 8803167,00 грн., а саме: липень 2010 року -2345710,00 грн.; серпень 2010 року -1470185,00 грн.; вересень 2010 року -2673371,00 грн.; за жовтень 2010 року -2313901,00 грн. та занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26) в розмірі 8803167,00 грн., а саме: липень 2010 року -2345710,00 грн.; серпень 2010 року -1470185,00 грн.; вересень 2010 року -2673371,00 грн.; за жовтень 2010 року -2313901,00 грн.
23 травня 2011 року ПАТ «Полтавакондитер»звернулось до Державної податкової інспекції у м. Полтаві із запереченнями № 1534 на акт позапланової невиїзної перевірки від 19.05.2011 р. № 4405/23-8/00382208, про залишення яких без задоволення, Державна податкова інспекція у м. Полтаві повідомила платника податків Листом № 12038/10/23-836 від 26.05.2011 року.
На підставі Акта № 4405/23-8/00382208 від 19.05.2011 року «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер»код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень -жовтень 2010 року», згідно із пунктом 54.3. статті 54 та пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення -рішення форми «В1»від 30 травня 2011 року №0000862305, яким ПАТ «Полтавакондитер»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: 7 місяць 2010 року -2 345 710 грн.; 8 місяць 2010 року -1 470 185 грн.; 9 місяць 2010 року -2 673 371 грн.; 10 місяць 2010 року -2 313 901 грн., суд приходить до наступних висновків.
Не погоджуючись з підставами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, діями посадових осіб податкового органу щодо організації та проведення перевірки, та з висновками податкового органу позивач звернувся до суду з вимогами про скасування наказу податкового органу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, визнання протиправними дії посадових осіб податкового органу щодо організації і проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16 травня 2011 року № 2346 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208», діям посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Полтаві щодо організації та проведення 19.05.2011 року документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер»з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень-жовтень 2010 року, суд приходить до наступних висновків.
За змістом норми підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Податкового кодексу України платник податків, зокрема, має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
16 травня 2011 року начальником Державної податкової інспекції у м. Полтаві прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Полтавакондитер»з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року, оформлене наказом № 2346 від цієї ж дати «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208», копія якого перебуває в матеріалах справи.
Як вбачається із змісту наказу начальника Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 2346 від 16 травня 2011 року фактичною обставиною для прийняття рішення про проведення перевірки позивача, оформленого зазначеним наказом, слугувало отримання податкової інформації про порушення ПАТ «Полтавакондитер»податкового законодавства, а юридичною підставою - наявність підстав, передбачених статтями 78, 79, 200 Податкового кодексу України.
Стаття 200 Податкового кодексу України, визначає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Нормою підпункту 20.1.4. пункту 20 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 75 Податкового кодексу України визначені види перевірок та підстави їх проведення. Так, пунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Податковим Кодексом.
Відповідно до підпункту. 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Також даною нормою закону передбачено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 79.1. статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
За змістом пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Норма, закріплена пунктом 79.1. статті 79 Податкового кодексу України в частині визначення юридичних підстав для проведення документальної невиїзної перевірки є відсильною та містить правило за яким така перевірка проводиться у тому числі при наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Як вже було зазначено, відповідач пов'язує своє рішення про проведення перевірки, зокрема, отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення податкового законодавства позивачем.
Зазначена обставина визначена у якості фактичної обставини для проведення документальної позапланової перевірки в підпункті 78.1.1 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до змісту пункту 78.1., підпункту 78.1.1 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Зазначена норма підпункту 78.1.1 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України кореспондує із нормою пункту 79.1. статті 79 Податкового кодексу України, згідно з якою, документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі, у тому числі, даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 73.3. статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платника податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлені законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Згідно з абзацом 3 пункту 73.3. статті 73 Податкового кодексу України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності, зокрема, такої підстави, коли за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Абзацом 4 пункту 73.3. статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Матеріалами справи, поясненнями представників сторін підтверджується, що позивач не отримував, а відповідач не надсилав позивачу обов'язковий письмовий запит про надання пояснень та їх документального підтвердження відносно порушень податкового законодавства, з приводу яких наказом № 2346 від 16.05.2011 року призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Полтавакондитер».
При цьому представник позивача пояснив, що обов'язкові письмові запити про надання пояснень відносно порушень податкового законодавства за липень - жовтень 2010 року та їх документального підтвердження, від Державної податкової інспекції у м. Полтаві до ПАТ «Полтавакондитер»не надходили.
Представник відповідача з цього приводу у поясненнях та письмових запереченнях, які перебувають в матеріалах справи, послався на те, що правовідносини з проведення документальних позапланових невиїзних перевірок врегульовані нормою статті 79 Податкового кодексу України і всі умови, встановлені цією статтею органами державної податкової служби виконано, зазначивши, що документальна позапланова невиїзна перевірка проведена посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Полтаві на підставі наказу № 2386 від 16.05.2011 року, який разом з повідомленням № 108/10/23-836 про дату початку та місце проведення такої перевірки, надіслано платнику податків 17.05.2011 року рекомендованим листом із повідомленням про вручення, яке, в свою чергу, 20.05.2011 року вручено уповноваженому представнику позивача -Ляшко під розписку, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 3600006061042 від 17.05.2011 року. Доказів на підтвердження факту надсилання позивачу обов'язкового письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження відносно порушень податкового законодавства, відповідач суду не надав, пояснив, що такий запит позивачу не направлявся.
З огляду на викладене, зважаючи на відсутність обов'язкових передумов для прийняття рішення про призначення документальної позапланової перевірки, встановлених статтею 78 Податкового кодексу України, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення наказу від 16 травня 201 року № 2346 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208».
Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження в установлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Органи державної влади, їх посадові особи, згідно зі статтею 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України
З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку про протиправність наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16 травня 201 року № 2346 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208».
Стосовно позовної вимоги про визнання дій посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Полтаві щодо організації та проведення 19.05.2011 року документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер»з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень-жовтень 2010 року, протиправними, суд прийшов до наступних висновків.
Зазначена позовна вимога ПАТ «Полтавакондитер»стосується визнання протиправними дій відповідача з організації перевірки та дій останнього з проведення такої перевірки. Тому необхідно виходити з наступного.
Оскільки судом надано правову оцінку наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16 травня 201 року № 2346 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208, як формі рішення керівника Державної податкової інспекції у м. Полтаві, і враховуючи, що дії посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Полтаві щодо організації 19.05.2011 року документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер»з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень-жовтень 2010 року, повністю реалізовані відповідачем під час винесення оскаржуваного наказу про призначення перевірки, то в цій частині вимога позивача не підлягає задоволенню.
Стосовно надання оцінки правомірності дій посадових осіб відповідача з проведення перевірки позивача, то слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
За таких обставин, як слідує зі змісту наведеної норми Податкового кодексу України, обов'язковими передумовами проведення посадовими особами органу державної податкової служби власне документальної позапланової невиїзної перевірки слугують такі юридичні факти: 1) наявність рішення керівника органу державної податкової служби про проведення перевірки, оформленого наказом; 2) надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, документальна позапланова невиїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень-жовтень 2010 року, яка проводилась 19 травня 2011 року на підставі наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16 травня 201 року № 2346, який разом з повідомленням № 108/10/23-836 про дату початку та місце проведення такої перевірки, надіслано платнику податків 17.05.2011 року рекомендованим листом із повідомленням про вручення, що підтверджується копією поштового повідомлення наявного в матеріалах справи, здійснена посадовими особами Державної податкової інспекції в межах наданої їм компетенції, на підставі чинного на той момент наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16 травня 201 року № 2346. Вимогу пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України щодо надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, відповідачем було виконано. В той же час не виконати свої службові обов'язки спеціалісти - посадові особи Державної податкової інспекції у м. Полтаві не могли, повноважень на надання правової оцінки рішенню керівника про призначення перевірки не мали. Отже дана вимога позивача не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене позовна вимоги про визнання дій посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Полтаві щодо організації та проведення 19.05.2011 року документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер»з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень-жовтень 2010 року, протиправними, не підлягає задоволенню.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню -рішенню Державної податкової інспекції у м. Полтаві форми «В1»від 30 травня 2011 року № 0000862305, яким на підставі Акта № 4405/23-8/00382208 від 19.05.2011 року «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер»код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень -жовтень 2010 року», ПАТ «Полтавакондитер»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: 7 місяць 2010 року -2 345 710 грн.; 8 місяць 2010 року -1 470 185 грн.; 9 місяць 2010 року -2 673 371 грн.; 10 місяць 2010 року -2 313 901 грн., суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Зокрема,нормою зазначеної статті визначено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
За таких обставин судом враховано, що висновки, викладені в Акті № 4405/23-8/00382208 від 19.05.2011 року «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер»код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень -жовтень 2010 року»зроблені під час проведення перевірки на підставі протиправного наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16 травня 201 року № 2346 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208».
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, зокрема, зі змісту наданих суду відповідачем письмових пояснень від 30.11.2011 року № 22772/9/10-123; відомостей, що містяться в Акті перевірки позивача № 2370/23-8/00382208 від 21.03.2011 року; детального розрахунку зменшених сум бюджетного відшкодування з ПДВ по ПАТ «Полтавакондитер»за результатами перевірок, які містяться в матеріалах справи, - при розрахунку суми податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2011 року № 0000862305 не враховувались зменшені за актом перевірки № 2370/23-8/00382208 від 21.03.2011 року заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за: липень 2010 року в сумі - 54 766 грн. (по господарським операціям ПАТ «Полтавакондитер»з ТОВ «Халаш»); за серпень 2010 року в сумі - 87 022 грн. (по господарським операціям ПАТ «Полтавакондитер»з ТОВ «Веспрем»); за вересень 2010 року в сумі - 30 448 грн. (по господарським операціям ПАТ «Полтавакондитер»з ТОВ «Веспрем»); за жовтень 2010 року в сумі - 99 610 грн. (по господарським операціям ПАТ «Полтавакондитер»з ТОВ «Веспрем»).
Зокрема, відповідачем в поясненнях зазначено, що товариством 19.08.2010 року подано декларацію з ПДВ за липень 2010 року та розрахунком суми бюджетною відшкодування, яка складає 2 400 476 грн. За наслідками перевірки згідно із висновками акту перевірки № 2370/23-8/00382208 від 21.03.2011 року суму бюджетного відшкодування зменшено на 54 766 грн. (по господарським операціям ПАТ «Полтавакондитер»з ТОВ «Халаш»), яка після зменшення становить 2 345 710 грн. Дана сума 2 345 710 грн. зменшена актом перевірки № 4405/23/8/00382208 від 19.05.2011 року; товариством 17.09.2010 року подано декларацію з ПДВ за серпень 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування, яка складає 1 557 515 грн. 23.12.2010 року товариством подано уточнюючий розрахунок на зменшення суми бюджетного на 308 грн., відповідно заявлена до бюджетного відшкодування сума склала 1 557 207 грн. За наслідками перевірки згідно із висновками акту перевірки № 2370/23-8/00382208 від 21.03.2011 року суму бюджетного відшкодування зменшено на 87 022 грн. (по господарським операціям ПАТ «Полтавакондитер»з ТОВ «Веспрем»), яка після зменшення становить 1 470 185 грн. Дана сума 1 470 185 грн. зменшена актом перевірки № 4405/23/8/00382208 від 19.05.2011 року; товариством 20.10.2010 року подано декларацію з ПДВ за вересень 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування, яка складає 2 703 819 грн. За наслідками перевірки згідно із висновками акту перевірки № 2370/23-8/00382208 від 21.03.2011 року суму бюджетного відшкодування зменшено на 30 448 грн. (по господарським операціям ПАТ «Полтавакондитер»з ТОВ «Веспрем»), яка після зменшення становить 2 673 371 грн. Дана сума 2 673 371 грн. зменшена актом перевірки № 4405/23/8/00382208 від 19.05.2011 року; товариством 19.11.2010 року подано декларацію з ПДВ за жовтень 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування, яка складає 2 413 511 грн. За наслідками перевірки згідно із висновками акту перевірки № 2370/23-8/00382208 від 21.03.2011 року суму бюджетного відшкодування зменшено на 99 610 грн. (по господарським операціям ПАТ «Полтавакондитер»з ТОВ «Веспрем»), яка після зменшення становить 2 313 901 грн. Дана сума 2 313 901 грн. зменшена актом перевірки № 4405/23/8/00382208 від 19.05.2011 року.
З матеріалів справи, зокрема, відомостей, що містяться в Акті перевірки № 4405/23-8/00382208 від 19.05.2011 року, та наданих відповідачем суду заперечень від 23.06.2011 року № 12330/9/10-123 вбачається, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомленні-рішення взято висновок особи, що здійснювала перевірку, про завищення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з тих міркувань, що оскільки сума заявленого ПАТ «Полтавакондитер»бюджетного відшкодування за 2010 рік перевищує сплату податків до Державного бюджету, а саме податку на прибуток, факт надмірної сплати податку як цього вимагає пункт 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутній.
При наданні оцінки викладеним обставинам необхідно враховувати, що платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, на момент існування спірних правовідносин визначав Закон України «Про податок на додану вартість»(чинний на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Слід зазначити, що вимога пункту 1.8 статті 1 зазначеного Закону щодо надмірної сплати податку на додану вартість, як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам (Постанова Верховного Суду України 31 січня 2011 року).
Пунктом 1.7 статті 1 зазначеного Закону встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
При цьому слід зауважити, що відповідачем наявність підстав для формування податкового кредиту позивачем за 2010 рік та правомірність такого формування, повнота наданої документації та правильність її оформлення, в акті перевірки № 4405/23-8/00382208 від 19.05.2011 року під сумнів не ставиться.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачені пунктом 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Зокрема, відповідно до норми підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпункт "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 змінений Законом України від 20.05.2010 р. N 2275-VI діяв з 16.06.2010 року в наступній редакції: б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;
залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;
залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
У відповідності до вимог підпункту 7.7.3. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Нормою підпункту 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Аналогічні норми містяться і в Податковому кодексі України.
Відповідно до пунктів 200.1., 200.2, 200.3. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно із пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
У відповідності до пункту 200.7. статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, товариство, з урахуванням здійснених господарських операцій своєчасно подало до Державної податкової інспекції у м. Полтаві податкові декларації з податку на додану вартість, в яких сума бюджетного відшкодування визначена в порядку та на підставі документів передбачених, чинним на той момент законодавством України.
Відповідач наведені доводи не заперечував, документальних даних на спростування тверджень позивача суду не надав, обмежившись посиланням на відомості, що викладені в Акті документальної невиїзної позапланової перевірки № 4405/23-8/00382208 від 19.05.2011 року.
Посадовими особами Державної податкової інспекції не виявлені порушення в оформленні цих документів, про що свідчать, як, власне, дані, викладені в Акті «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень-жовтень 2010 року», так і складені за наслідками позапланових виїзних перевірок ВАТ «Полтавакондитер» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 2 400 476,00 грн. за липень 2010 року; у сумі 1 557 515,00 грн. за серпень 2010 року; у сумі 2 703 819,00 грн. за вересень 2010 року; у сумі 2 413 511 грн. за жовтень 2010 року на розрахунковий рахунок підприємства, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за червень, липень, серпень, вересень 2010 року, Довідки № 10166/23-6/00382208 від 27.10.2010 року; № 11882/23-8/00382208 від 03.12.2010 року та № 467/23-8/00382208 від 27.01.2011 року. Згідно із відомостями, які містяться в зазначених Довідках, перевіркою не встановлено порушення порядку ведення податкового обліку та укладення суб'єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів. З наведених у Довідках даних розрахунку суми бюджетного відшкодування платника та перевірки, відхилень не було встановлено та зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2010 року - 2 400 476 грн.; за серпень 2010 року - 1 557 515 грн.; за вересень 2010 року - 2 703 819; за жовтень 2010 року -2 413 511 грн.
Суд вважає необхідним зазначити, що згідно із Актом перевірки від 19.05.2011 року № 4405\23-8\00382208 та поясненнями представника відповідача, наданими в судовому засіданні, товарність операцій з поставки суб'єктами господарювання позивачу товару не оспорюється. Ці обставини повинні бути враховані судом при наданні оцінки правомірності оскаржуваного податкового-повідомлення рішення (Постанова Верховного Суду України 31 січня 2011 року).
Разом з тим, судом встановлено, що ПАТ «Полтавакондитер»в 2010 році, зокрема, у період з липня по жовтень 2010 року мало постачальників: ТОВ «Агрокосм», ТОВ «КУК-Україна», ТОВ «Астра-Трейд», ТОВ «Київмолторг», ТОВ «Оптхарчсировина», ТОВ «Хакс-Трейд», ТОВ «Лукрум»», та інших постачальників.
Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість в 2010 році були унормовані Законом України «Про податок на додану вартість».
Як вже було зазначено, відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6. цього пункту).
При цьому підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Системно аналізуючи положення Закону України «Про податок на додану вартість», суд приходить до висновку про те, що податковий кредит за правовою природою свого походження є наслідком виникнення в діяльності суб'єкта господарювання -платника податку на додану вартість об'єкта оподаткування, визначеного статтею 3 цього Закону.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
За визначенням пункту 1.4 статті 1 цього Закону поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу, а поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Виходячи зі змісту наведених положень закону, продаж товарів (послуг) передбачає перехід права власності на товар (послугу) від продавця до покупця, що в свою чергу передбачає наявність продавця та покупця як конкретних осіб, які вчиняють відповідні дії, що свідчать про намір продати та придбати відповідно товар (послугу), а також наявність певного товару (послуги), які відповідають визначеним учасниками операції з продажу якісним, кількісним та вартісним характеристикам.
Контрагенти ПАТ «Полтавакондитер», що здійснювали поставку продукції (сировини, товару) на момент вчинення господарських операцій були зареєстровані в установленому законом порядку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та платниками податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи: інформацією, що міститься в Довідках Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 10166/23-6/00382208 від 27.10.2010 року; № 11882/23-8/00382208 від 03.12.2010 року та № 467/23-8/00382208 від 27.01.2011 року; відомостями щодо реєстрації платниками ПДВ контрагентів позивача від 31.01.2012 року № 114/23-839, наданими 02.02.2012 року відповідачем на виконання вимог суду; відомостями, що містяться в спеціальних витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті державної податкової служби України.
Згідно з матеріалами справи, товариство закуповувало у контрагентів масложирову продукцію, маргарин, цукор, какао-порошок, какао-масло, жир кондитерський для кондитерських виробів, жир кулінарний фрітюрний, жир кондитерський для шоколадних виробів, твердий харчовий рослинний жир в асортименті, інші товари (послуги) необхідні для здійснення господарської діяльності позивача.
Відповідно до частини другої 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частинами першою, другою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно із порядком заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку).
Відповідно до Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Позивачем на підтвердження наявності підстав та права на включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів (послуг), надано в копіях: податкові накладні; видаткові накладні; прибуткові накладні; рахунки на оплату товарів (послуг); товарно-транспортні накладні; чеки на оплату товарів; виписки банків про рух коштів по рахункам товариства; акти надання послуг; акти приймання-здавання виконаних робіт, які перебувають в матеріалах справи та досліджувались в судовому засіданні.
Крім того, позивачем була надана суду і залучена до матеріалів справи виписка по бухгалтерському рахунку № 644 «Податковий кредит», зі змісту якої вбачається, за рахунок яких саме господарський операцій і з якими контрагентами позивачем даний податковий кредит було сформовано.
Слід зауважити, як вже було зазначено вище, із змісту Довідок Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 10166/23-6/00382208 від 27.10.2010 року; № 11882/23-8/00382208 від 03.12.2010 року та № 467/23-8/00382208 від 27.01.2011 року, вбачається, що за результатами попередніх перевірок не встановлено: - взаємовідносини позивача з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними; - порушення порядку ведення податкового обліку; - укладання суб'єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.
Відповідач в судовому засіданні надані позивачем первинні документи на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість під сумнів не ставив, доказів на спростування відомостей, що в них містяться суду не надав, міркувань щодо правомірності розрахунку та включення до податкового кредиту сум по господарським операціям ПАТ «Полтавакондитер»за липень -жовтень 2010 року не наводив.
Факт сплати підприємством сум податку на додану вартість підтверджується виписками банків про рух коштів по рахункам товариства, які перебувають в матеріалах справи.
Отже товарність операцій з поставки контрагентами (суб'єктами господарювання) позивачу товару відповідачем не оспорюється, надані ПАТ «Полтавакондитер»документи є підставою для висновку про сплату ним сум податку в ціні придбання товару (послуг) безпосереднім постачальникам товару (послуг).
Проте, незважаючи на наведені норми податкового законодавства, якими відбувалось регулювання порядку бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість на момент виникнення спірних правовідносин, Акт «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень-жовтень 2010 року»від 19.05.2011 року № 4405\23-8\00382208 не містить відповідних обґрунтувань на підтвердження висновку про завищення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 8 803 167,00 грн. за липень -жовтень 2010 року та заниження залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Посилання особи, що проводила перевірку, на порушення п. 1.3., 1.8. статті 1, підпункту 7.7.10. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в зв'язку з тим, що сума заявленого ПАТ «Полтавакондитер»бюджетного відшкодування за 2010 рік перевищує сплату до Державного бюджету податку на прибуток, безвідносно до спеціальних норм права та врахування фактичних обставин справи і не може слугувати підставою для застосування до суб'єкта господарювання санкцій, які не передбачені основними засадами податкового законодавства.
За таких обставин податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві форми «В1» від 30 травня 2011 року № 0000862305, яким на підставі Акта № 4405/23-8/00382208 від 19.05.2011 року «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер»код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень -жовтень 2010 року», ПАТ «Полтавакондитер»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: 7 місяць 2010 року -2 345 710 грн.; 8 місяць 2010 року -1 470 185 грн.; 9 місяць 2010 року -2 673 371 грн.; 10 місяць 2010 року -2 313 901 грн. є протиправним і підлягає скасуванню.
Як було встановлено в судовому засіданні 16 травня 2011 року начальником Державної податкової інспекції у м. Полтаві прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Полтавакондитер»з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року, яке оформлене наказом № 2346 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208».
Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України
Під час розгляду справи, суд прийшов до висновку про протиправність наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16 травня 2011 року № 2346 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208», як формі відповідного рішення керівника податкового органу.
Позивач просить суд скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Полтаві про проведення перевірки.
Зважаючи на те, що наказ на проведення перевірки є формою рішення про проведення перевірки, отже правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог ПАТ «Полтавакондитер»про скасування наказу про проведення перевірки, натомість визнати наказ Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16 травня 2011 року № 2346 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208»протиправним і скасувати його.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, обов'язок доведення обставин, які стали предметом даного позову покладено на відповідача.
Відповідачами не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16 травня 2011 року № 2346 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208»та податкового повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві форми «В1»від 30 травня 2011 року № 0000862305, яким на підставі Акта № 4405/23-8/00382208 від 19.05.2011 року «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер»код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень -жовтень 2010 року», ПАТ «Полтавакондитер»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: 7 місяць 2010 року -2 345 710 грн.; 8 місяць 2010 року -1 470 185 грн.; 9 місяць 2010 року -2 673 371 грн.; 10 місяць 2010 року -2 313 901 грн.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування наказу, визнання протипранвими дій, скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 2346 від 16.05.2011 року "Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ "Полтавакондитер".
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державнї податкової інспекції у м. Полтаві № 0000862305 від 30 травня 2011 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 (одна) грн. 70 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 08 лютого 2012 року.
Суддя Р.І. Молодецький