02 лютого 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6652/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Серги С.М.,
при секретарі - Лайко О.В.,
за участю:
представників позивача - Пирлик Ю.М., Ступи Н.І., Ставенко С.В.,
представника відповідача - Крицького Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
05 травня 2010 року Публічне акціонерне товариство "Полтавський алмазний інструмент" (далі - позивач, ПАТ "Полтавський алмазний інструмент") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві (далі - відповідач, ДПІ у м.Полтаві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002542301/0 від 30.09.2009; № 0002542301/1 від 09.12.2009; № 0002542301/2 від 17.02.2010.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки здійснена проводка бухгалтерського обліку Дт рах. 90 Кт рах. 26 методом “Сторно” не відображається і не впливає на формування графи 04.1 “Витрати на придбання товарів, робіт, послуг” декларації з податку на прибуток підприємства. Облік готової продукції з використанням облікових цін (без коригування до фактичних) не знаходить свого відображення в податковому обліку і не змінює даних податкового обліку, які визначаються, виходячи із фактичних витрат, та які зазначені у первинних документах (накладних та актах виконаних робіт). Ведення позивачем бухгалтерського обліку з використанням облікових цін не суперечить чинному законодавству України, а коригування враховані при підрахунку валових витрат для цілей податкового обліку.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, вмотивовуючи правомірність податкових повідомлень-рішень тим, що за результатами виїзної планової документальної перевірки ЗАТ “Полтавський алмазний інструмент” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.03.2009, встановлено порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 1162189,00 грн. Порушення зумовлено завищенням товариством валових витрат по рядку 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" декларацій з податку на прибуток, за відповідні звітні періоди через не проведення коригування по податковому обліку витрат на вартість сировини, матеріалів, послуг, які складають виробничу собівартість готової продукції, і вартість яких була зменшена по бухгалтерському обліку методом “Сторно”. Зазначав, що у податковому обліку вартість використаних у звітному періоді запасів впливає на величину валових витрат шляхом участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Готова продукція є результатом виробництва, на яке списується вартість запасів у вигляді сировини, комплектуючих тощо та є складовою собівартості, тому корегування виробничої собівартості методом “Сторно” свідчить про зменшення витрат на виробництво готової продукції, які включаються до складу валових витрат протягом звітного періоду їх виникнення на підставі підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві у термін із 30.07.2009 по 10.09.2009, на підставі направлень від 30.07.2009 № 564 та від 28.08.2009 року № 634, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведено планову виїзну документальну перевірку ЗАТ "Полтавський алмазний інструмент" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.03.2009.
За результатами перевірки складено акт від 17.09.2009 № 1927/23-1/33804724, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 1162189,00 грн, у тому числі за 2007 рік всього 822153,00 грн, за 2008 рік - 340036,00 грн та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2877828,00 грн, у тому числі, за І квартал 2009 року на суму 2877828 грн.
На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення -рішення № 0002542301/0 від 30.09.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 2891198,00 грн, в тому числі: за основним платежем - у сумі 1162189,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями -у сумі 1729009,00 грн.
Рішенням Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 02.12.2009 № 30117/10/23-040 податкове повідомлення-рішення № 0002542301/0 від 30.09.2009 залишено без змін, а скарга позивача -без задоволення.
09.12.2009 ДПІ у м.Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення № 0002542301/1, яким ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 2891198 грн., в тому числі: за основним платежем - у сумі 1162189,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями -у сумі 1729009,00 грн.
Рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 08.02.2010 № 285/10/25-016 скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0002542301/0 від 30.09.2009 та № 0002542301/1 від 09.12.2009, а також рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 02.12.2009 року № 30117/10/23-040, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, в частині визначення платникові суми штрафних санкцій в розмірі 239278,00 грн, і задоволено скаргу позивача у цій частині. В іншій частині зазначені вище рішення залишені без змін.
17.02.2010 відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0002542301/2, яким ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 2651920,00 грн, в тому числі: за основним платежем - у сумі 1162189,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями -у сумі 1489731,00 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2010 у задоволенні позовних вимог ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" до ДПІ у м.Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено з мотивів обґрунтованості висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, про необхідність коригування платником (позивачем у справі) у податковому обліку витрат на виробництво готової продукції відповідно до здійсненого зменшення у бухгалтерському обліку підприємства вартості таких витрат.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2010 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2010 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" до ДПІ у м. Полтаві про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Податкові повідомлення-рішення № 0002542301/0 від 30.09.2009; № 0002542301/1 від 09.12.2009; № 0002542301/2 від 17.02.2010 скасовано. При прийнятті постанови апеляційний суд виходив з того, що відображення позивачем у бухгалтерському обліку внутрішнього руху запасів із використанням облікових цін з подальшим формуванням собівартості продукції із коригуванням витрат до рівня фактичної собівартості продукції жодним чином не вплинуло на правильність формування позивачем валових витрат у податковому обліку, які було сформовано за цінами фактичного придбання запасів за правилами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.07.2011 касаційну скаргу ДПІ у м. Полтаві задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2010 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2010 скасовано. Справу направлено на новий розгляд.
Колегія суддів касаційної інстанції не погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки суди не перевірили, чи було позивачем здійснено приріст запасів наприкінці відповідних звітних періодів на підставі обчислення за методом середньозваженої вартості однорідних запасів собівартості готової продукції, як того вимагає пункт 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
09.08.2011 справу прийнято до провадження Полтавського окружного адміністративного суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно акту № 1927/23-1/33804724 від 17.09.2009 (а.с.19-23, 71 Т.1) визначення ДПІ у м. Полтаві податкових зобов'язань з податку на прибуток позивачеві зумовлено встановленням при перевірці показників, відображених у рядку 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" декларацій з податку на прибуток за період з 01.07.2007 по 31.03.2009, порушень вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке виникло через завищення підприємством у перевіряємому періоді валових витрат на загальну суму 7526585,00 грн за рахунок не проведеного коригування по податковому обліку вартості витрат на вартість сировини, матеріалів, послуг, які складають виробничу собівартість готової продукції і вартість яких зменшена по бухгалтерському обліку методом "Сторно".
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
За приписами підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
В ході судового розгляду підтверджено відображені в акті перевірки обставини щодо включення ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" вартості сировини до складу валових витрат декларацій з податку на прибуток за відповідні звітні періоди по рядку 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" за правилом першої події, визначеним підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", на підставі належних первинних бухгалтерських документів.
З огляду на те, що чинним законодавством не передбачено здійснення коригування валових витрат, сформованих за правилом "першої події", позивачем, при заповненні позивачем показників рядків 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" декларацій з податку на прибуток за спірні періоди, дотримані вимоги пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Викладене підтверджується також висновком судово-економічної експертизи № 9443 від 30.12.2011 (а.с. 1-12 Т.4).
У зв'язку з цим, суд вважає невмотивованими посилання представника відповідача на необхідність зменшення позивачем показників валових витрат по рядку 04.1 декларацій з податку на прибуток при коригуванні витрат на виготовлення готової продукції методом "Сторно" у бухгалтерському обліку.
При цьому, суд також виходить з того, що назване правило "першої події" фактично спричиняє передчасне зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток (тобто лише за фактом придбання матеріальних активів та до моменту їх фактичного використання у господарській діяльності), втім відповідне вирівнювання бази оподаткування повинно відбуватися наприкінці звітного періоду за наслідками ведення платником податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з пунктом 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
За приписами пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів. З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;
середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю). Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.
Судом з'ясовано, що відповідно до наказів директора ЗАО "Полтавський алмазний інструмент" № 1 від 02.01.2007 "Про організацію бухгалтерського обліку в 2007 році", № 1 від 08.01.2008 "Про організацію бухгалтерського обліку в 2008 році" та № 1 від 16.01.2009 "Про організацію бухгалтерського обліку в 2009 році" позивачем при оцінці запасів при їх відпуску у виробництво, продажу та іншому вибутті обраний метод середньозваженої вартості.
У деклараціях з податку на прибуток за період з 3 кварталу 2007 року по 1 квартал 2009 року також відмічено проведення позивачем оцінки запасів за методом середньозваженої вартості однорідних запасів.
Відповідно до наказів по товариству у бухгалтерському обліку ЗАТ "Полтавський алмазний інструмент" у спірний період придбані активи зараховувалися на баланс за первісною вартістю, визначеною відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 (далі - П (С)БО № 246).
Оскільки, виходячи з вимог пункту 9 П (С)БО № 246 первісна вартість запасів відповідає сумі фактичних витрат підприємства на їх придбання, то відображення операцій з придбання таких активів під час формування валових витрат у податковому обліку підприємства дорівнювало витратам у бухгалтерському обліку по рахунках 20.
В бухгалтерському обліку позивачем витрати на придбання матеріалів обліковувалися в статті балансу 100 "Запаси" і потім як матеріальна складова в складі незавершеного виробництва (стаття балансу 120 "Незавершене виробництво"). Після закінчення виробничого циклу ці витрат, разом з усіма іншими виробничими витратами, відображалися: доки продукція не продана - у собівартості виробленої продукції на складі (статті балансу 130 "Готова продукція"), а в разі коли продукція реалізована - у собівартості реалізованої продукції (рядок 40 "Собівартість реалізованої продукції" Звіту про фінансові результати).
Позивачем відображався в бухгалтерському обліку рух продукції безперервно протягом місяця. Товариством використовувалися облікові ціни при передачі виробленої продукції з виробництва (рахунок 23 "Незавершене виробництво") на склад готової продукції (рахунок 26 "Готова продукція"). В кінці місяця розраховувалася фактична собівартість виробленої продукції за звітний місяць та робився коригуючий бухгалтерський запис, щоб привести вартість виробленої продукції, яка протягом місяця обліковувалась на складі за обліковими цінами, до її фактичної собівартості. При реалізації продукції, її собівартість переходила з рахунку 26 "Готова продукція" на рахунок 90 "Собівартість реалізованої продукції".
Отже, ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" методом "Сторно" проводило не коригування виробничої собівартості продукції до рівня ціни, розрахованої згідно калькуляції, як помилково зазначено в акті перевірки, а навпаки, зменшувало вартість продукції, виражену у внутрішніх облікових цінах (калькуляційних), до її фактичної собівартості.
Викладене також підтверджено висновком судово-економічної експертизи № 9443 від 30.12.2011 (а.с. 4-5 Т. 4), в якому зазначено, що проводки бухгалтерського обліку: Д-т 90 "Собівартість продукції" К-т 26102 "Відхилення на готову продукцію на суму зменшення вартості готової продукції по цеху №2"; Д-т 90 "Собівартість продукції" К-т 26200 "Відхилення на готову продукцію по магазину" - на суму зменшення вартості готової продукції по магазину, не є проводками, що відображують коригування фактичної собівартості. Рахунок 90 "собівартість виробництва" не впливає на показники податкової звітності.
Крім того, у висновках акту перевірки та у податкових повідомленнях - рішеннях не міститься посилань на порушення позивачем вимог пунктом 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Лише на сторінці 12 акту (а.с. 23 Т.1) зауважується про непроведення позивачем коригувань у податковому обліку за приписами цієї норми, проте без будь-якого посилання на обставини, які б про це свідчили, та відповідні первинні документи.
При цьому, відповідачем не спростовується застосування позивачем методу середньозваженої собівартості оцінки вибуття запасів при визначення їх приросту/убутку, про що вказується і на сторінках 6-7 акту перевірки (а.с. 17 - 18 Т. 1). Зауважень щодо правильності визначення оцінки вибуття запасів у бухгалтерському обліку в ході судового розгляду також не висловлювалось.
Проведеною ДПІ у м. Полтаві перевіркою показників у рядку 01.2 декларацій з податку на прибуток "Приріст балансової вартості запасів" не встановлено їх заниження або завищення (а.с. 17 - 18 Т. 1).
Про перевірку даних, які б повинні б були б міститися у рядках 04.2 цих же декларацій "Убуток балансової вартості запасів" (у деклараціях позивачем проставлені прочерки), ревізором взагалі в акті перевірки не зазначено. Посилання на неправильність заповнення позивачем таблиці 1 "Розрахунок приросту/убутку балансової вартості запасів" Додатку К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларацій в акті перевірки відсутні.
З метою виконання вказівки суду касаційної інстанції та перевірки здійснення позивачем приросту запасів наприкінці відповідних звітних періодів за методом середньозваженої собівартості оцінки вибуття запасів, судом призначено економічну експертизу. Проте, експертом вказано на неможливість проведення додаткової перевірки цих обставин, тому що з огляду на невстановлення цього порушення ревізором в акті це не належить до компетенції експерта.
Водночас, експертизою підтверджено відповідність розшифровок задекларованих показників рядку 04.1 та додатку К1/1 декларацій з податку на прибуток за 3 квартал 2007 року, за 4 квартал 2007 року, за 2008 рік та 1 квартал 2009 року даним бухгалтерського обліку.
Отже, в ході судового розгляду не встановлено обставин, які б свідчили про порушення позивачем вимог статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень відповідачем не представлено, а тому позовні вимоги ПАТ "Полтавський алмазний інструмент" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
Підпунктами 1, 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла станом на дату звернення позивача до суду) передбачено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому для державного мита; розмір судового збору визначається згідно з підпунктом "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 та становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3,40 грн.
У зв'язку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві № 0002542301/0 від 30 вересня 2009 року, № 0002542301/1 від 9 грудня 2009 року, № 0002542301/2 від 17 лютого 2010 року визнати протиправними та скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" витрати у вигляді судового збору у вигляді 3 гривень 40 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 07 лютого 2012 року.
Суддя С.М. Серга