31 січня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/11322/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколенка Ф.Ф.,
при секретарі - Яремин Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці про визнання протиправною та скасування вимоги, -
27 грудня 2011 року Приватне акціонерне товариство "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці про визнання протиправною та скасування вимоги№ Ю-44 від 01.12.2011 про сплату боргу у сумі 90 802,94 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці неправомірно прийнято вимогу про сплату боргу № Ю-44 від 01.12.2011 року в сумі 90 802,94 грн, оскільки відповідачем було порушено процедуру її прийняття, що суперечить чинному законодавству та ставить під сумність її правомірність.
Позивач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач свого уповноваженого представника у судове засідання не направив, надав письмові заперечення у яких зазначав, що вимога про сплату боргу № Ю 44 від 01.12.2011 виставлена правомірно у відповідності до вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27 жовтня 2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 та просив розглядати справу без участі представника .
За таких обставин спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі письмових доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.
26.10.2011 відповідно до передавального акту здійснено заходи щодо припинення діяльності управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області, шляхом злиття та утворення управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, яке є правонаступником всього майна, усіх прав та обов'язків Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючих висновків.
Судом встановлено, Управлінням Пенсійного фонду України у Автозаводському районі в м. Кременчуці прийнято рішення №1210 від 18 жовтня 2011 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 6 686,89 грн та пеню у розмірі 963,29 грн.
Станом на 01.12.2011 позивач заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені не сплатив, а тому Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці винесено вимогу про сплату боргу № Ю-44 на суму 90 802,94 грн. Дана вимога отримана позивачем 08.12.2011 про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464-VI (надалі Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пункту 1 частини 2 статті 6 зазначеного Закону передбачено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно частини 8 статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Порядок нарахування єдиного внеску визначається Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 року № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309.
Відповідно до пункту 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Відповідно до частини 14 цієї ж статті про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Згідно абзацу 2 підпункту 7.7 пункту 7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27 жовтня 2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289(надалі Інструкція) перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі -платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення. Оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Відповідно до положення частин 3,4 та абзацу 4 частини 15,16 статті 25 сума недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Підпунктом 6.4 пункту 6 Інструкції закріплено, що вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників.
Надаючи правову оцінку діям посадових осіб УПФУ в м. Кременчуці, суд виходить з наступного.
Приватне акціонерне товариство "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 29 травня 1995 року, ідентифікаційний код 13962545, є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці.
В матеріалах справи знаходяться, складені підприємством витяги з розрахунків суми єдиного внеску(а.с.40-43), які підтверджують суми, що підлягають сплаті за вересень 2011 року у розмірі 60 226,10 грн. (кінцевий термін сплати - 21 жовтня 2011 року); за жовтень 2011 року - у розмірі 55435,14 грн. (кінцевий термін сплати - 21 листопада 2011 року), загальна сума єдиного внеску за вказаний період склала 115 661,24 грн.
В установлені частиною 8 статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” строки єдиний внесок за вересень-жовтень 2011 року позивачем у повному обсязі не сплачено, у зв'язку з чим виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 83 152,76 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з картки особового рахунку страхувальника. (а.с.25-32)
На виконання вимог пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI Управлінням Пенсійного фонду України у Автозаводському районі в м. Кременчуці прийнято рішення №1210 від 18 жовтня 2011 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 6 686,89 грн та пеню у розмірі 963,29 грн. Дане рішення отримане представником позивача, а саме головним бухгалтером, 18 жовтня 2011 року, що підтверджується його особистим підписом. (зворотній бік а.с.37)
Рішення №1210 від 18.10.2011 позивачем в адміністративному порядку не оскаржувалось. Сума боргу за даним рішенням на час розгляду справи не погашена.
Станом на 01.12.2011 позивачем заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені не погашена, 01.12.2011 управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці винесено вимогу про сплату боргу № Ю-44 на суму 90 802,94 грн. Дана вимога отримана позивачем 08.12.2011 про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач довів правомірність прийнятої ним вимоги від 01.12.2011 №Ю-44, оскільки позивачем дійсно порушено приписи Закону № 2464-VI та Інструкції, які регулюють порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування. Отже, відповідач прийняв спірну вимогу на підставі та у відповідності із законом, а тому ця вимога скасування не підлягає.
З огляду на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство"до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці про визнання протиправною та скасування вимоги відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 03 лютого 2012 року.
Суддя Ф.Ф. Соколенко