24 січня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/11244/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
при секретарі - Курбалі А.В.,
за участю:
представників позивача -Збираника А.Ю., Малкової І.В.,
представника відповідача - Щурика О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Мегаполіс ХХI" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -
26 грудня 2011 року Приватне підприємство "Торговий дім "Мегаполіс ХХI" (надалі - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0006881501/3552 від 09.12.2011, яким позивачу донараховано зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 34 356,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на незгоду із висновками перевірки та безпідставність виключення із складу валових витрат підприємства ІІ кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (2010) у сумі - 149 375,00 грн.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків акту перевірки.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Приватне підприємство "Торговий дім "Мегаполіс ХХІ" (код ЄДРПОУ 33672324, 39623, м.Кременчук, вул.Московська, 16, кв.39) зареєстровано юридичною особою, перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 14.07.2005 року за №7499 та є платником податку на прибуток.
22.11.2011 посадовою особою Кременчуцької ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за звітні податкові періоди ІІ -ІІІ квартали 2011 року, за результатами якої складено акт від 22.11.2011 № 7919/15-121.
Перевіркою встановлено, що до складу валових витрат підприємства у ІІ та ІІІ кварталі 2011 року включено від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке утворилося за минулий податковий період в сумі 229 339 грн. (р. 06.6 податкової декларації з податку на прибуток).
Дане від'ємне значення утворилося за результатами діяльності підприємства у 2010 році в сумі 149 375 грн. (р. 04.9 декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2011) та у 1-му кварталі 2011 в сумі 79 964 грн. (р. 07 уточнюючої декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2011 року).
За висновками перевірки встановлено порушення позивачем порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 149 375 грн.
Такі висновки перевіряючого ґрунтуються на наступному.
Пунктом 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України встановлено, що з дати набрання чинності розділу ІІІ цього Кодексу (набрав чинності з 01.04.2011) платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий -четвертий квартали 2011 року.
Відповідно до п. 150.1 ст. 150 цього ж Кодексу якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
Водночас, згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
З огляду на зазначене, ревізор дійшов висновку, що для включення до складу витрат, починаючи з ІІ кварталу 2011 року, враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане лише у І кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками 2010 року.
Таким чином, перевіряючим встановлено, що в результаті завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (р. 06.6 декларації) на 149 375 грн. підприємством занижено об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності по рядку 07 декларації на 149 375 грн. на суму податку на прибуток по рядку 11 декларації на 34 356 грн. (149 375 х 23%).
На підставі висновків вищевказаного акту камеральної перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0006881501/3552 від 09.12.2011 року, яким позивачу донараховано зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 34 356,00 грн.
Із даним рішенням позивач не погодився та оскаржив його до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить із наступного.
Пунктом 22.4 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, що була чинною станом на момент виникнення правовідносин) передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Пунктом 6.1 статті 6 вищевказаного Закону передбачено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
Судом встановлено, що позивачем 27.04.2011 подано декларацію з податку на прибуток за І квартал 2011 року, де у рядку 04.9 відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду (2010 рік) у сумі 149 375,00 грн. (а.с.14).
17.06.2011 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року. Згідно цього розрахунку позивач збільшив валові витрати у рядку 04.1 на 230 000,00 грн., що потягло за собою утворення від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у сумі 79 964,00 грн. (а.с.16).
Також, згідно уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року у складі від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 06.6) зазначена сума І кварталу 79 964,00 грн., а сума 2010 року в розмірі 149 375,00 грн. помилково віднесена у рядок 05.1 СВ на собівартість товарів (а.с.18-19).
01.11.2011 позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ декларацію з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, у рядку 06.6 якої було зазначене від'ємне значення І кварталу 2011 року у сумі 229 339,00 грн. (79 964,00 грн. + 149 375,00 грн.) (а.с.30-31).
Порушень позивачем правил формування валових витрат у 2010 році та 1 кварталі 2011 року не було встановлено відповідачем, а ні в ході перевірки, а ні в процесі розгляду справи судом правомірність формування складу таких витрат у вказаний період не заперечувалось відповідачем.
Таким чином, у І кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, що утворилися станом на 01.04.2011 р., включаючи від'ємне значення об'єкта оподаткування за результатами попереднього податкового року (2010) та збитки, які утворилися в 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року, та, відповідно, стають від'ємним значенням І кварталу 2011 року.
Зазначене не суперечить вищевказаному п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Починаючи з ІІ кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, застосовуються норми Податкового кодексу України.
Так, порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в наступних податкових періодах з 01.04.2011 року встановлений п.150.1 ст.150 Податкового Кодексу України, якою передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Разом з тим, пунктом 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового Кодексу України передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно, як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПКУ не містить заборони на врахування у 2011 році збитків, які виникли до 01.01.2011, а отже, такі збитки повинні враховуватися у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.
Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що ревізором в ході камеральної перевірки було допущено хибне тлумачення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПКУ, що призвело до помилкових висновків та, як наслідок, до прийняття протиправного податкового повідомлення -рішення, яке не ґрунтується на вимогах закону.
За таких обставин позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню, а оскаржуване протиправне податкове повідомлення - рішення від 09.12.2011 № 0006881501/3552 підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Приватного підприємства "Торговий дім "Мегаполіс ХХI" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.12.2011 № 0006881501/3552, яким позивачу донараховано зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 34 356,00 грн. (тридцять чотири тисячі триста п'ятдесят шість гривень).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Мегаполіс ХХI" витрати зі сплати судового збору у розмірі 28 грн. 23 коп. (двадцять вісім гривень двадцять три копійки).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 30 січня 2012 року.
Суддя Л.О. Єресько