26 січня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/9895/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петрової Л.М.,
при секретарі - Протас О.М.,
за участю:
представника позивача -Биліцького М.В.,
представників відповідача -Чайки М.Д., Чалої О.Д., Швидь О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" до Державної податкової інспекції у місті Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення,
25 листопада 2011 року Приватне акціонерне товариство "Полтавське хлібоприймальне підприємство" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 липня 2011 року №0001462301.
Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт перевірки від 16 червня 2011 року №5187/23-2/05581898, складений на підставі проведеної Державною податковою інспекціэю у місті Полтаві документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ "Полтавське ХПП" з питань правомірності нарахування податку на додану вартість при взаєморозрахунках з ТОВ "Агро-Статус". За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, оскільки чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Господарські операції із ТОВ "Агро-Статус" носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Вважає, що недійсність задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту ПП "Агро-Союз 2009" та ТОВ "Агро-Статус" по ланцюгу постачання та порушення податкового законодавства контрагентом платника податку не може бути підставою для зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ, оскільки не ґрунтується на законі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з наведених у ньому підстав, суду пояснив, що підприємство не порушувало норм Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит сформовано правомірно, а тому зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є безпідставним. Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог. У своїх письмових запереченнях зазначали, що на порушення позивачем вимог підпункту 7.4.1, пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем завищено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 353834,00 грн. При відпрацюванні ланцюгів постачання товарів встановлено підприємства, по яких неможливо підтвердити включення до податкових зобов'язань суми ПДВ по взаємовідносинах по ланцюгу постачання з ПАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство", а відповідно і сплату ПДВ до бюджету. Тому у позивача відсутні підстави для отримання бюджетного відшкодування у сумі 353834,00 грн.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (на час виникнення спірних правовідносин - Відкрите акціонерне товариство "Полтавське хлібоприймальне підприємство") зареєстроване як юридична особа 02 вересня 1996 року, ідентифікаційний код 05581898, про що видане свідоцтво серії А01 №296764, копія якого наявна у матеріалах справи /том І, а.с. 66/.
Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у місті Полтаві, зокрема, як платник податку на додану вартість, про що зазначено в Акті перевірки від 16 червня 2011 року №5187/23-2/05581898 та не заперечується сторонами /том І, а.с. 14/.
16 червня 2011 року ДПІ у місті Полтаві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (код ЄДРПОУ 05581898) з питань правомірності нарахування податку на додану вартість при взаєморозрахунках з ТОВ "Агро-Статус" код ЄДРПОУ 33683006 за період з 01 серпня 2009 року по 31 січня 2010 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 16 червня 2011 року №5187/23-2/05581898 /том І, а.с. 12-27/, у якому зафіксовано порушення підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємством завищено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у сумі 353834,00 грн., в тому числі за періоди:
- за серпень 2009 року у розмірі 72252,00 грн.;
- за жовтень 2009 року у розмірі 175309,00 грн.,
- за грудень 2009 року у розмірі 20131,00 грн.;
- за січень 2010 року у розмірі 86142,00 грн.
За висновками перевірки, порушення податкового законодавства ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" виникло у зв'язку з встановленими правопорушеннями які були виявлені під час проведення документальної перевірки контрагента позивача ТОВ "Агро-Статус", код ЄДРПОУ 33683006 (Акт ДПІ у місті Полтаві від 26 січня 2011 року №445/23-1/33683006), та по ланцюгу постачання одного з контрагентів ТОВ "Агро-Статус" - постачальника ПП "Агро-Союз-2009", код ЄДРПОУ 36492015 (Акт Світловодської ОДПІ від 01 листопада 2010 року №257/2300-36492015).
Так, у Акті перевірки зазначено, що у зв'язку з тим, що у ПП «Агро-Союз-2009»та ТОВ "Агро-Статус" відсутні об'єкти, які підпадають під визначення статті 3, статті 4, статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», обсяги задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту ПП "Агро-союз-2009" та ТОВ "Агро-Статус" не є дійсними та підлягають коригуванню показники податкових декларацій з податку на додану вартість за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів.
У зв'язку з чим, сума податкового кредиту підприємства ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" у розмірі 353834,00 грн. від вартості зернових, отриманих від ТОВ "Агро-Статус" по ланцюгу постачання: ПП "Агро-Союз-2009" здійснив поставку ТОВ "Агро-Статус"; а ТОВ "Агро-Статус" у подальшому здійснив поставку ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство", підлягає виключенню із складу податкового кредиту ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" /том І, а.с. 23-24/.
Однак, в Акті перевірки не зазначено, а представниками відповідача документально не підтверджено, що придбана позивачем сільськогосподарська продукція у ТОВ "Агро-Статус", на суму якої було зменшено бюджетне відшкодування позивачу, спочатку належала саме ПП "Агро-Союз-2009", а не іншому постачальнику.
На підставі вищевказаного Акту перевірки, ДПІ у місті Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 05 липня 2011 року №0001462301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 353834 грн. /том І, а.с. 29/.
За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 05 липня 2011 року №0001462301 залишено без змін, а скарги позивача без задоволення /том І, а.с. 39-44, 53-56/.
Однак, позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню ДПІ у м. Полтаві від 05 липня 2011 року №0001462301, суд зазначає наступне.
Враховуючи зміст позовних вимог та заперечень сторін, в ході судового розгляду справи підлягали з'ясуванню обставини щодо правомірності формування ПАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" податкового кредиту та обґрунтованості суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за періоди серпень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, січень 2010 року.
Судом встановлено, що між позивачем ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (Покупець) та ТОВ "Агро-Статус" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу пшениці від 11 серпня 2009 року №131/08 /том ІІІ, а.с. 60/, на виконання умов якого ТОВ "Агро-Статус" виписано позивачу: податкову накладну від 11 серпня 2009 року №143 на загальну суму 2035313,00 грн., у тому числі ПДВ 339218,83 грн. /том ІІІ, а.с. 56/, видаткову накладну від 11 серпня 2009 року №АС-0000143 на загальну суму 2035313,00 грн., у тому числі ПДВ 339218,83 грн. /том ІІІ, а.с. 57/, рахунок-фактуру від 11 серпня 2009 року №АС-0000143 на загальну суму 2035313,00 грн., у тому числі ПДВ 339218,83 грн. /том ІІІ, а.с. 58/.
Зазначена податкова накладна оформлена згідно із вимогами Закону України "Про податок на додану вартість", підписана та скріплена печаткою контрагента позивача ТОВ "Агро-Статус" (код ЄДРПОУ 33683006), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ, що не заперечується відповідачем; із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.
Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 12 серпня 2009 року №2096 на загальну суму 2035313,00 грн., у тому числі ПДВ 339218,83 грн. /том ІІІ, а.с. 59/.
Також, 13 жовтня 2009 року між позивачем ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (Покупець) та ТОВ "Агро-Статус" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу кукурудзи №206/10 /том ІІІ, а.с. 66/, на виконання умов якого ТОВ "Агро-Статус" виписано позивачу: податкову накладну від 13 жовтня 2009 року №214 на загальну суму 1120620,80 грн., у тому числі ПДВ 186770,13 грн. /том ІІІ, а.с. 61/, видаткову накладну від 13 жовтня 2009 року №АС-0000214 на загальну суму 1120620,80 грн., у тому числі ПДВ 186770,13 грн. /том ІІІ, а.с. 62/, рахунок-фактуру від 13 жовтня 2009 року №АС-0000214 на загальну суму 1120620,80 грн., у тому числі ПДВ 186770,13 грн. /том ІІІ, а.с. 63/.
Зазначена податкова накладна оформлена згідно із вимогами Закону України "Про податок на додану вартість", підписана та скріплена печаткою контрагента позивача ТОВ "Агро-Статус" (код ЄДРПОУ 33683006), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ, що не заперечується відповідачем; із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.
Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 14 жовтня 2009 року №2830 /том ІІІ, а.с. 64/ та від 15 жовтня 2009 року №2832 /том ІІІ, а.с. 65/ на загальну суму 1120620,80 грн., у тому числі ПДВ 186770,13 грн.
Крім того, 27 листопада 2009 року між позивачем ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (Покупець) та ТОВ "Агро-Статус" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу насіння соняшника №277/11 /том ІІІ, а.с. 71/, на виконання умов якого ТОВ "Агро-Статус" виписано позивачу: податкову накладну від 27 листопада 2009 року №266 на загальну суму 123236,80 грн., у тому числі ПДВ 20539,47 грн. /том ІІІ, а.с. 67/, видаткову накладну від 27 листопада 2009 року №АС-0000266 на загальну суму 123236,80 грн., у тому числі ПДВ 20539,47 грн. /том ІІІ, а.с. 68/, рахунок-фактуру від 27 листопада 2009 року №АС-0000266 на загальну суму 123236,80 грн., у тому числі ПДВ 20539,47 грн. /том ІІІ, а.с. 69/.
Зазначена податкова накладна оформлена згідно із вимогами Закону України "Про податок на додану вартість", підписана та скріплена печаткою контрагента позивача ТОВ "Агро-Статус" (код ЄДРПОУ 33683006), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ, що не заперечується відповідачем; із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.
Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 30 листопада 2009 року №3360 на загальну суму 123236,80 грн., у тому числі ПДВ 20539,47 грн. /том ІІІ, а.с. 70/.
Також судом встановлено, що між позивачем ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (Покупець) та ТОВ "Агро-Статус" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу кукурудзи від 22 січня 2010 року №03/01 /том ІІІ, а.с. 77/, на виконання умов якого ТОВ "Агро-Статус" виписано позивачу: податкову накладну від 23 січня 2010 року №6 на загальну суму 516851,20 грн., у тому числі ПДВ 86141,87 грн. /том ІІІ, а.с. 72/, видаткову накладну від 23 січня 2010 року №АС-0000006 на загальну суму 516851,20 грн., у тому числі ПДВ 86141,87 грн. /том ІІІ, а.с. 73/, рахунок-фактуру від 23 січня 2010 року №АС-0000006 на загальну суму 516851,20 грн., у тому числі ПДВ 86141,87 грн. /том ІІІ, а.с. 74/.
Зазначена податкова накладна оформлена згідно із вимогами Закону України "Про податок на додану вартість", підписана та скріплена печаткою контрагента позивача ТОВ "Агро-Статус" (код ЄДРПОУ 33683006), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ, що не заперечується відповідачем; із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.
Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 27 січня 2010 року №173 /том ІІІ, а.с. 75/ та № 182 /том ІІІ, а.с. 75/ на загальну суму 123236,80 грн., у тому числі ПДВ 20539,47 грн. /том ІІІ, а.с. 70/.
Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що придбання товару ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" відбулося після передачі ТОВ "Агро-Статус" сільськогосподарської продукції на зберігання за відповідними договорами. Тобто, придбана позивачем в подальшому сільськогосподарська продукція не перевозилася на склад покупця, а зберігалася на складі, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями договорів складського зберігання сільськогосподарської продукції, актів приймання-здачі виконаних робіт, рахунків-фактури, податкових накладних, складських квитанцій.
Придбана сільськогосподарська продукція використовувалась ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" для подальшого продажу підприємствам, на підтвердження чого позивачем надано детальні письмові пояснення /том І, а.с. 116-136/, а також залучено до матеріалів справи копії договорів купівлі-продажу, видаткові накладні, податкові накладні.
Таким чином, в ході судового розгляду справи доведено реальність господарських операцій з придбання сільськогосподарської продукції.
Відповідачем достовірність записів в первинних документах позивача не заперечуються, відповідність податкових накладних вимогам закону, товарність (реальність) поставок під сумнів не ставляться.
Про включення безпосередніми постачальниками позивача - ТОВ "Агро-Статус" податку на додану вартість по взаємовідносинах з позивачем до складу податкових зобов'язань відповідних податкових періодів прямо вказано в Акті перевірки /том І, а.с. 23/.
Незважаючи на проаналізовані вище обставини, визначальним при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення було прийняття до уваги відповідачем даних про те, що при відпрацюванні ланцюгів постачання товарів встановлено підприємства, по яких неможливо підтвердити включення до податкових зобов'язань суми ПДВ по взаємовідносинах по ланцюгу постачання з ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство", а відповідно і сплату ПДВ до бюджету, що на думку представників відповідача є підставою для зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Вказану позицію суб'єкта владних повноважень суд вважає неправомірною, з таких підстав.
При вирішенні даного спору суд виходить з того, що питання нарахування, сплати податку на додану вартість, формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, порядку бюджетного відшкодування на час виникнення спірних правовідносин визначалися нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97, із змінами та доповненнями.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 вказаного Закону, об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг), в складі якої і сплачується покупцями (п.п.6.1.1. п. 6.1 ст. 6 Закону № 168/97).
Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Наведені норми Закону України "Про податок на додану вартість" не обмежують платника податків у праві на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту датою фактичного надходження товару платнику та датою його фактичного використання в господарській діяльності. Вказані норми дають право на формування податкового кредиту по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів та отримання податкової накладної у випадку, якщо платник має намір використовувати придбаний товар в подальшому (майбутньому) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунком 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).
В ході розгляду справи судом встановлено, що придбання позивачем у контрагента ТОВ "Агро-Статус" сільськогосподарської продукції здійснювалося з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, відповідало основному виду господарської діяльності позивача.
При цьому, судом встановлено, що на дату видачі податкових накладних та на дату формування позивачем сум податкового кредиту із названих господарських операцій, зазначений контрагент в установленому порядку був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.
Видані вказаним вище контрагентом позивача податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, містять всі обов'язкові реквізити, оформлені у відповідності до приписів підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та видані особами, зареєстрованими як платник податку на додану вартість (п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97).
Таким чином, в ході судового розгляду справи підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по операціях з контрагентом ТОВ "Агро-Статус".
Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту одним платником від сплати податкового зобов'язання до бюджету його контрагентами чи постачальниками по ланцюгу.
З аналізу положень Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що податок на додану вартість є непрямим податком.
При здійсненні господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг) одним платником податку (покупцем) у іншого платника названого податку (продавця), податок на додану вартість, що обраховується у ціні (вартості) отриманого товару (роботи, послуги), сплачується покупцем товарів не безпосередньо до бюджету, а у складі такої вартості (ціни придбання) товарів (робіт, послуг) іншому платнику - постачальнику товарів.
У випадку ж подальшої реалізації придбаного товару (роботи, послуги), платник податку здійснює таку реалізацію з нову ж таки з включенням у вартість (ціну) такого товару (роботи, послуги) суми податку на додану вартість, яку отримує від покупця у складі такої ціни.
Таким чином, впродовж звітного періоду у платника ПДВ виникають операції, при яких платник фактично сплачує іншому платнику податок додану вартість у складі придбаного ним товару, та операції за яких такий платник податків фактично отримує від інших осіб податок на додану вартість у складі ціни реалізованого ним товару (роботи, послуги).
Отже, при здійсненні вказаних господарських операцій платник податку на додану вартість здійснює "за першою подією" (визначеною п.п. 7.3.1, п.п. 7.5.1 ст. 7 Закону №168/97) формування сум податкових зобов'язань з названого податку та сум податкового кредиту (за рахунок яких зменшується податкове зобов'язання платника, що підлягає сплаті до бюджету). За рахунок різниці між такою сумою податкового зобов'язання (податку на додану вартість, що фактично одержаний платником у складі ціни реалізованого ним товару (роботи, послуги)) та сумою такого податкового кредиту (податку на додану вартість, що фактично сплачений ним у складі ціни придбаного ним товару іншому платнику):
- при позитивному значенні виникає податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету таким платником;
- при від'ємному значенні такої різниці виникає сума податку на додану вартість, що підлягає відповідно відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до положень пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
При цьому, вказана норма після слів "у зв'язку з надмірною сплатою податку" не містить посилань, що саме така надмірна сплата, такого податку певним платником повинна бути безпосередньо сплаченою до бюджету. Адже вказаний закон передбачає сплату податку на додану вартість одним платником іншому, і лише різниця між такою сплатою і надходженням впливає відповідно на сплату такого податку до бюджету чи навпаки на відшкодування податку з бюджету.
Положення пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку як необхідної умови його повернення з бюджету платнику, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.
Відповідно до статті 61 Конституції України відповідальність особи має індивідуальний характер. Норми чинного законодавства України не покладають на платника податків відповідальності за дотримання його контрагентом-постачальником чи контрагентами постачальника по ланцюгу правил оформлення та подання податкової звітності.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, чи не дотримався порядку подання податкової звітності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту.
Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету, як і не наділено повноваженнями перевірки відповідності фактичного місцезнаходження постачальника реєстраційним даним, тим більше по ланцюгу постачання.
З огляду на наведене, суд вважає, що у випадку підтвердження податкового кредиту належним чином оформленими податковими накладними, оплати податку на додану вартість продавцю в ціні товару, дійсної поставки продавцем товарів (робіт, послуг), які підлягають до використання покупцем в господарській діяльності, відсутність за місцезнаходженням постачальників по ланцюгу не може бути підставою для зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість платнику податків - покупцю, оскільки не ґрунтується на законі.
Крім того, суд звертає увагу, що Акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірне рішення, не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В Акті не зазначено первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та інших докази, що достовірно підтверджують наявність факту викладених порушень.
Таким чином, висновок відповідача про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 353834,00 грн., є безпідставним, не підтвердженим належними та достовірними доказами.
Системний аналіз вказаних правових норм та оцінка фактичних обставин справи дають підстави суду дійти висновку, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв з недотриманням приписів закону, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення. Отже, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 05 липня 2011 року №0001462301, яким ПАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 353834,00 грн., є протиправним та підлягає до скасуванню.
Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від 05 липня 2011 року №0001462301 є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 05 липня 2011 року №0001462301.
Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 05 липня 2011 року №0001462301.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" витрати зі сплати судового збору у розмірі 28,23 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 31 січня 2012 року.
Суддя Л.М. Петрова