31 січня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/10778/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
при секретарі - Чухліб Г.О.,
за участю:
представника відповідача - Михайлова В.Н.,
представника третьої особи - Бургелі І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції до Фермерського господарства "Нінелове", третя особа - Управління Казначейства у Чутівському районі про стягнення заборгованості, -
12 грудня 2011 року Карлівська міжрайонна податкова інспекція (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фермерського господарства "Нінелове" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по бюджетній позичці під держконтракт 1997 року в сумі 14642,94 грн.
30 січня 2012 року позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просив стягнути заборгованість по бюджетній позичці під держконтракт 1997 року в сумі 14532,60 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості по бюджетній позичці, що надавалася сільськогосподарським товаровиробникам під держконтракт 1997 року. Зазначає, що на підставі п.п. 6.2.1, 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.200 року № 2181-ІІІ відповідно до подання Управління Державного казначейства України у Чутівському районі відповідачу були направлені перша та друга податкові вимоги про сплату податкового боргу, разом з тим, вказані вимоги виконані не були, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління Казначейства у Чутівському районі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову. У своїх запереченнях посилався на те, що будь-яких угод з органами державного казначейства не укладав. Умови договору, укладеного з Хлібною базою № 88, виконано ним у повному обсязі та заборгованість перед бюджетом відсутня.
Представник третьої особи у судовому засіданні просив задовольнити позов.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача та третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Фермерське господарство "Нінелове", код ЄДРПОУ 21054916, є юридичною особою та перебуває на обліку у Чутівському відділенні Карлівської МДПІ з 30.06.1998 року за № 62 (а.с. 4,5).
02.09.2010 року на підставі зведеного подання Управління Державного казначейства України у Чутівському районі № 7 від 02.08.2010 року Карлівською МДПІ винесено першу податкову вимогу № 1/25 від 02.09.2010 року, якою повідомлено, що станом на 02.09.2010 року сума податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням (за бюджетною позичкою за держзамовленням (контрактом) 1997 року) позивача становить 14404,81 грн., з яких: 2399,24 грн. - основний платіж, 12005,57 грн. - пеня.
На підставі подання Управління Державного казначейства України у Чутівському районі № 82 від 14.09.2010 року Карлівською МДПІ винесено другу податкову вимогу № 2/41 від 14.10.2010 року, якою повідомлено, що станом на 14.10.2010 року сума податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням позивача становить 14442,05 грн., з яких: 2399,24 грн. - основний платіж, 12042,05 грн. - пеня.
Вказані податкові вимоги були отримані відповідачем, що підтверджується підписом на корінці вимоги № 2/41 від 14.10.2010 року та зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 10).
У зв'язку з тим, що сума заборгованості, визначена податковими вимогами, не була сплачена відповідачем, Карлівська МДПІ звернулася до суду про її стягнення.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить із наступного.
Статтею 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 року № 2154-VI визначено, що у 2010 році органи державної податкової служби України є органами стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (кошти від повернення якої надходять за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801380, 2801400, 2801410, 2801440, 3511530, 3511550, 3511560, 3511630, 3511660), а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії.
При цьому така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
П.п. 1.3 ст. 1 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.200 року № 2181-ІІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 2181) встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно п. 1.10 ст. 1 Закону № 2181 податковою вимогою є письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.
Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 24.10.2001 року № 1387 (далі -Порядок № 1378) , визначає механізм надсилання контролюючим органом, який не є органом державної податкової служби (далі - контролюючий орган), подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків (далі - подання) та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) до органу державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на податковому обліку (далі - податковий орган).
Як зазначено вище, податкова вимога формується органом державної податкової служби після проведення контролюючим органом процедури узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків.
Таким чином, здійснення узгодження зобов'язання контролюючим або податковим органом та його несвоєчасна сплата є визначальною умовою поняття податкового боргу, який є предметом податкових вимог.
Порядок надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, затверджений наказом Міністерства сільського господарства і продовольства, Міністерства фінансів та Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 4 березня 1997 р. N 70/54/18 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 червня 1997 р. за N 212/2016, розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 року N 124 "Про задоволення державних потреб у зерні в 1997 році".
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) безвідсоткова бюджетна позичка на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння надається заготівельним підприємствам ДАК "Хліб України" через органи Державного казначейства України у межах коштів, передбачених на цю мету, на умовах забезпечення повернення, цільового і ефективного використання коштів.
Відділення Державного казначейства України в районах укладають договори із заготівельними підприємствами та сільськогосподарськими товаровиробниками про надання бюджетної позички для авансування закупівлі продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року згідно з додатком N 1 на всю суму належного господарству грошового авансу.
Договори про надання бюджетної позички для остаточних розрахунків за продовольче зерно і сортове насіння, закуплене за державним замовленням 1997 року, укладаються між відділенням Державного казначейства в районі і заготівельним підприємством згідно з додатком N 2.
У цих договорах визначаються мета надання бюджетної позички, її сума, терміни повернення та санкції за порушення умов договору.
Пунктом 3.4. цього Порядку встановлено, що відділення Державного казначейства України в районах на підставі укладених договорів на поставку зерна і сортового насіння за державним замовленням та договорами про надання бюджетної позички оплачують рахунки сільськогосподарських товаровиробників на придбання матеріально-технічних ресурсів (пально-мастильних матеріалів, насіння, міндобрив, засобів захисту рослин, запасних частин та інших матеріальних ресурсів, пов'язаних з виробництвом зерна) та оплату послуг ремонтних підприємств на підставі поданих ними документів (договорів на постачання матеріально-технічних ресурсів, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних та інші).
Таким чином, бюджетні позички на виконання Наказу № 70/54/18 отримувалися на договірних засадах заготівельними підприємствами ДАК "Хліб України".
Із пояснень представника відповідача у судовому засіданні встановлено, що відповідачем не укладалися договори на отримання бюджетної позички безпосередньо з органами державного казначейства України, а умови договору, укладеного з Хлібною базою № 88 відповідачем виконані шляхом здачі зерна, яке було прийнято Хлібною базою № 88 у 2003 році. Умови договору, укладеного у 1997 році відповідач не пам'ятає, примірник договору не зберігся. Разом з тим, Хлібна база № 88 не зверталася до відповідача з будь-якими вимогами або претензіями щодо невиконання договору.
У свою чергу, позивачем та третьою особою не надано суду: договору, укладеного органами держказначейства з відповідачем; державного контракту, укладеного з Хлібною базою № 88, а також договору, укладеного відповідачем із Хлібною базою № 88. У матеріалах справи також відсутні докази фактичного перерахування коштів органами держказначейства заготівельному підприємству та фермерському господарству "Нінелове".
Ухвалою суду від 27.12.2011 року від Управління Казначейства у Чутівському районі витребувано належним чином завірену копію державного контракту, на підставі якого фермерському господарству "Нінелове" був наданий аванс у вигляді насіння в сумі 3701,05 грн.; докази надання фермерському господарству "Нінелове" авансу у вигляді насіння на суму 3701,05 грн.; докази часткового погашення відповідачем суми боргу в розмірі 1301,81 грн.
Проте, жодного з вказаних документів суду надано не було, натомість, до матеріалів справи було залучено Акт звірки заборгованості з товаровиробниками по авансах, виданих під держконтракт 1997 року, між відділенням Державного казначейства в Чутівському районі та Хлібною базою № 88 станом на 01.09.2005 року та історичну довідку органу казначейської служби від 14.09.2011 р. за № 03-14/381.
Як пояснив представник третьої особи в судовому засіданні, крім вказаного акту та історичної довідки, яка подавалася разом з позовною заявою, жодних документів не збереглося.
Історична довідка від 14.09.2011 р. за № 03-14/381 та Акт звірки заборгованості з товаровиробниками по авансах, виданих під держконтракт 1997 року, між відділенням Державного казначейства в Чутівському районі та Хлібною базою № 88 станом на 01.09.2005 року не підтверджують наявність у відповідача заявленої до стягнення суми заборгованості, оскільки вони не ґрунтується на жодному первинному документі, з огляду на що видаються незрозумілими джерела для їх складення. Із акту вбачається, що аванси під держконтракт видавалися саме Хлібній базі № 88, а не відповідачу.
Вищевикладене унеможливлює будь-яких причинно наслідкових зв'язків, що відповідачу надавалася бюджетна позичка, встановити дату надання такої позички, її розмір, кінцевий термін її повернення, факт її несвоєчасного повернення, розмір неповернутої частини позички, а також розмір пені у зв'язку з несвоєчасною сплатою.
Крім того, пеня розрахована по 28.02.2011 року включно (а.с. 67) на підставі Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 р. № 290, що втратила чинність 17 грудня 2010 року та після 17 грудня 2010 року не діяла, відтак, застосуванню не підлягала.
Щодо здійснення процедури узгодження суми зобов'язання, визначеного спірними податковими вимогам, суд зазначає наступне.
Податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (пункт 1.2. Закону України № 2181). Тобто, зобов'язання сплатити відповідну суму коштів до бюджету є безумовним та виникає за прямою вказівкою щодо обов'язку сплати, що міститься у відповідному законодавчому акті.
Порядок надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, затверджений наказом Міністерства сільського господарства і продовольства, Міністерства фінансів та Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 4 березня 1997 р. N 70/54/18 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 червня 1997 р. за N 212/2016, розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 року N 124 "Про задоволення державних потреб у зерні в 1997 році".
Аналізом норм даного Порядку встановлено, що бюджетні позички на виконання Наказу № 70/54/18 отримувалися на договірних засадах заготівельними підприємствами ДАК "Хліб України". Саме умовами укладених договорів передбачався порядок їх отримання та повернення.
Виникнення в суб'єкта господарювання обов'язку щодо повернення коштів до бюджету, отриманих на умовах укладеного договору про надання бюджетної позички, не є податковим зобов'язанням на відміну від виникнення в суб'єкта господарювання безумовного обов'язку перерахувати кошти до бюджету виключно на підставі закону.
Як зазначено вище, п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181 підставою для прийняття податковим органом податкової вимоги є отримання відповідного подання від контролюючого органу, що провів процедуру узгодження.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про здійснення Управлінням Державного казначейства у Чутівському районі узгодження суми боргу з Фермерським господарством "Нінелове".
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції до Фермерського господарства "Нінелове", третя особа - Управління Казначейства у Чутівському районі про стягнення заборгованості - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 06 лютого 2012 року.
Суддя С.С. Сич