Справа № 1570/1222/2012
15 лютого 2012 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду -Іванов Е.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста» до Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, заступника начальника слідчого відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Одеській області ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста»до Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, заступника начальника слідчого відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Одеській області ОСОБА_1, в якому позивач просить визнати протиправною бездіяльність заступника начальника слідчого відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Одеській області ОСОБА_1 по розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Веста»від 13.01.2012 року та зобов'язати Одеське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Одеській області зняти арешт та повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Веста»затримані 12.01.2012 року автомобілі марки Nissan, 2010 року випуску, д/н НОМЕР_1 та марки Lexus, 2008 року випуску, д/н НОМЕР_2.
Розглянувши матеріали даної справи суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції»наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пункт шостий частини першої статті 3 КАС України містить положення, згідно з яким адміністративний позов це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Суб'єкт владних повноважень згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а цей суб'єкт відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Пункт перший частини другої статті 17 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Виходячи з цілісності та системного аналізу Кодексу адміністративного судочинства України можливо встановити наступні критерії визначення компетенції адміністративного суду у спорі: по-перше - наявність публічного характеру правовідносин, по-друге - хоча б однією стороною правовідносин є суб'єкт владних повноважень у зв'язку з виконанням владних управлінських функцій, по-третє - між сторонами виник спір, компетенція адміністративних судів на який поширена дією ст. 17 КАС України і такий спір не віднесений до компетенції інших судів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність заступника начальника слідчого відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Одеській області ОСОБА_1 по розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Веста»від 13.01.2012 року та зобов'язати Одеське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Одеській області зняти арешт та повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Веста»затримані 12.01.2012 року автомобілі марки Nissan, 2010 року випуску, д/н НОМЕР_1 та марки Lexus, 2008 року випуску, д/н НОМЕР_2. Арешт на вказані автомобілі, як вбачається з позову, був накладений на підставі відповідної постанови про накладення арешту на транспортні засоби із затриманням на арешт майданчик слідчого відділу Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області в рамках існуючої кримінальної справи. Та позивач, в обґрунтування вимог щодо визнання бездіяльності заступника начальника слідчого відділу ОСОБА_1 по розгляду заяви ТОВ «Веста»посилається на ст. 129 КПК України, яка регулює розгляд клопотань слідчим.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 року №6-рп/2001 правосуддя України здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України. Цим рішенням Конституційного Суду України кримінальне судочинство визначено як врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних осіб і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, фактично оскаржуються бездіяльність слідчого стосовно розгляду клопотання в межах порушеної кримінальної справи, а також позивач просить зобов'язати відповідача зняти арешт з автомобілів, який накладений у зв'язку з порушенням кримінальної справи, розгляд якої не завершений, але оскарження таких дій передбачено КПК України, тому оскарження всіх процесуальних рішень слідчого по порушеній кримінальній справі відбувається та розглядається в межах кримінального процесу і не повинно виходити за його рамки.
Статтею 234 КПК України встановлено, що дії слідчого можуть бути оскаржені прокуророві як безпосередньо, так і через слідчого, дії слідчого можуть бути оскаржені до суду, скарги на дії слідчого розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Отже, повноваження слідчого та порядок оскарження його дій і рішень регламентовані нормами Кримінально-процесуального кодексу України, що з урахуванням предмету позову виключає можливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста»до Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, заступника начальника слідчого відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Одеській області ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження слід відмовити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя, -
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста»до Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, заступника начальника слідчого відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Одеській області ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.
Роз'яснити позивачу його право звернення з вказаним позовом до місцевого загального суду в порядку кримінального судочинства.
Копію ухвали разом із заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання її копії.
Суддя Іванов Е.А.