Справа № 10865/09/1570
03 лютого 2012 року колегія суддів Одеського окружного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Федусик А.Г.,
суддів -Корой С.М., Завальнюк І.В.,
при секретарі - Пальоной І.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби Безпеки України, Міністерства Внутрішніх Справ України, прокуратури Одеської області, прокуратури Роздільнянського району Одеської області, про визнання дій та бездіяльності неправомірними, -
Позивач звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що 20.05.2008 року він звернувся до Кучурганської митниці з інформаційним запитом про надання йому копій офіційних документів. 09.06.2008 року листом №25/01-20/2308 йому було відмовлено у задоволенні запиту від 20.05.2008 року. 11.06.2008 року він звернувся до УСБУ в Одеській області (далі УСБУ) з заявою про вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, яке виразилося в тому, що Кучурганською митницею порушено строк для надання відповіді на його інформаційний запит від 20.05.2008 року. 11.07.2008 року УСБУ листом №65/Г-12/13/15619 повідомило, що співробітниками Кучурганської митниці під час розгляду його заяви від 20.05.2008 року порушено вимоги ст.ст.29, 32, 43 Закону України «Про інформацію», ч.1 ст.20 Закону України «Про звернення громадян»та п.3.3.4 розділу 3.3 «Інструкції з діловодства в Митній службі України», затвердженої наказом Голови ДМСУ №747 від 28.12.2002 року. 29.07.2008 року він звернувся з заявами до Антикорупційного бюро Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України (ГУБОЗ МВС України), Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Служби безпеки України (ГУБОЗ СБУ) та до прокуратури Одеської області, у яких просив здійснити заходи реагування відповідно до чинного законодавства стосовно не складання співробітниками УСБУ протоколу про вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією. 04.08.2008 року прокуратура Одеської області направила лист №04/4-р-08 про перенаправлення його заяви від 29.07.2008 року до прокуратури Роздільнянського району. 05.08.2008 року СБУ направила на його адресу лист №22/4/Г-5219/5 в якому зазначила, що на підставі розпорядження керівництва СБУ його заяву від 29.07.2008 року направлено до підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю УСБУ. 22.08.2008 року ГУМВС України в Одеській області направило йому лист №32/Г-248 в якому зазначило, що його заява від 29.07.2008 року, яка була адресована ГУБОЗ МВС України, перенаправлена до УСБУ, оскільки цим органом вже здійснюється перевірка з тих самих підстав. Листом від 22.09.2008 року №65/Г-22/13/4/22082 УСБУ повідомила його про те, що при розгляді його заяв від 29.07.2008 року, які були адресовані до ГУБОЗ МВС України та ГУБОЗ СБУ, порушень антикорупційного законодавства з боку співробітників Кучурганської митниці не виявлено. 14.11.2008 року прокуратура Одеської області листом №04/4-8316-08 повідомила його про те, що прокуратурою Роздільнянського району Одеської області здійснено перевірку за його заявою від 29.07.2008 року, і в ході цієї перевірки корупційного порушення з боку співробітників Кучурганської митниці виявлено не було. Позивач вважає, що відповідачами були порушені норми Закону України «Про звернення громадян»при розгляді його вказаних заяв. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд визнати неправомірною здійснену МВС України бездіяльність, пов'язану з розглядом його заяви від 29.07.2008 року до ГУБОЗ МВС України про правопорушення, пов'язане з корупцією; визнати неправомірними дії МВС України по перенаправленню його заяви від 29.07.2008 року, адресованої ГУБОЗ МВС України про правопорушення, пов'язане з корупцією, до УСБУ на розгляд посадовій особі, дії якої оскаржуються; визнати неправомірною здійснену СБУ бездіяльність, пов'язану з розглядом його заяви від 10.06.2008 року до УСБУ про правопорушення, пов'язане з корупцією; визнати неправомірним порушення СБУ загального терміну розгляду його заяви від 10.06.2008 року до УСБУ про правопорушення, пов'язане з корупцією; визнати неправомірною здійснену СБУ бездіяльність, пов'язану з розглядом його заяви від 29.07.2008 року на адресу ГУБОЗ СБУ про вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією; визнати неправомірними дії СБУ по перенаправленню його заяви від 29.07.2008 року, адресованої ГУБОЗ СБУ про вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, до УСБУ, на розгляд посадовій особі, дії якої оскаржуються; визнати неправомірними дії СБУ по перенаправленню матеріалів перевірки за його заявою від 29.07.2008 року, адресованої ГУБОЗ СБУ про вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, до прокуратури Одеської області для проведення правової оцінки; визнати неправомірною здійснену прокуратурою Одеської області бездіяльність, пов'язану з розглядом його заяви від 29.07.2008 року про вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією; визнати неправомірним порушення прокуратурою Одеської області загального терміну розгляду його заяви від 29.07.2008 року про вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією; визнати неправомірною здійснену прокуратурою Роздільнянського району Одеської області бездіяльність, пов'язану з розглядом його заяви від 29.07.2008 року, адресованої прокуратурі Одеської області про вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Позивач в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі посилаючись на обставини, викладені в заявах (т.1 а.с.2-10, 124-131).
Представник МВС України в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову посилаючись на те, що у зв'язку з тим, що вирішення поставлених позивачем у заяві від 29.07.2008 року питань не відносилося до компетенції МВС, а також у зв'язку з тим, що аналогічні вимоги вже розглядалися УСБУ, вказана заява було направлена до вказаного органу, про що було повідомлено позивача.
Представники СБУ, прокуратури Одеської області та прокуратури Роздільнянського району Одеської області в судовому засіданні також заперечували проти задоволення позову посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях проти позову (т.2 а.с. 16-18, 198-199).
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, розглянувши справу у межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з наступних підстав.
В ході розгляду справи судом було встановлено, що 20.05.2008 року ОСОБА_1 звернувся до Кучурганської митниці з інформаційним запитом про надання йому копій офіційних документів, який було отримано Кучурганською митницею 23.05.2008 року (т.1 а.с.37-38, 40).
09.06.2008 року листом №25/01-20/2308 позивачу було відмовлено у задоволенні запиту від 20.05.2008 року з тих підстав, що зазначені в запиті від 20.05.2008 року копії документів неодноразово надавалися до Одеського окружного адміністративного суду, в провадженні якого знаходиться справа за його позовом до Кучурганкьсокї митниці, у зв'язку з чим йому запропоновано звернутися до суду для ознайомлення з зазначеними документами (т.1 а.с.39).
11.06.2008 року ОСОБА_1 звернувся до УСБУ з заявою про вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, що виразилося в тому, що Кучурганською митницею порушено строк для надання йому відповіді на інформаційний запит від 20.05.2008 року. Зазначену заяву УСБУ отримало 17.06.2008 року за №5007 (т.1 а.с.42-43, т.2 а.с.35).
11.07.2008 року УСБУ листом №65/Г-12/13/15619 повідомило позивача, що співробітниками Кучурганської митниці під час розгляду його заяви від 20.05.2008 року порушено вимоги ст.ст.29, 32, 43 Закону України «Про інформацію», ч.1 ст.20 Закону України «Про звернення громадян»та п.3.3.4 розділу 3.3 «Інструкції з діловодства в Митній службі України», затвердженої Наказом Голови ДМСУ №747 від 28.12.2002 року, у зв'язку з чим УСБУ ініціювало проведення службового розслідування (т.1 а.с.45, т.2 а.с.52).
29.07.2008 року ОСОБА_1 звернувся до Антикорупційного бюро ГУБОЗ МВС України, ГУБОЗ Служби безпеки України та до прокуратури Одеської області, у яких просив здійснити заходи реагування відповідно до чинного законодавства стосовно не складання співробітниками УСБУ протоколу про вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією (т.1 а.с.46-48, 51-53, 55-57).
01.08.2008 року прокуратура Одеської області листом №04/4-р-08 перенаправила його заяву від 29.07.2008 року до прокуратури Роздільнянського району в межах компетенції по здійсненню нагляду за діяльністю Кучурганської митниці, про що повідомила ОСОБА_1 (т.1 а.с.58).
05.08.2008 року СБУ направила на його адресу лист №22/4/Г-5219/5, в якому зазначила, що на підставі розпорядження керівництва СБУ його заяву від 29.07.2008 року, яка надійшла до СБУ 05.08.2008 року №Г-5219, направлено для розгляду до УСБУ, а в листі від 03.06.2011 року №16/18888 зазначено, що заява ОСОБА_1 від 10.06.2008 року до СБУ не надходила (т.1 а.с.49, т.2 а.с.1).
22.08.2008 року УБОЗ ГУМВС України в Одеській області направило ОСОБА_1 лист №32/Г-248 в якому зазначено, що його заява від 29.07.2008 року, яка була адресована Антикорупційному бюро ГУБОЗ МВС України та надійшла до УБОЗ ГУМВС України в Одеській області 13.08.2008 року, перенаправлена до УСБУ для приєднання до матеріалів перевірки та прийняття рішення, оскільки цим органом вже проводиться перевірка аналогічної заяви ОСОБА_1 від 10.06.2008 року (т.1 а.с.54).
05.09.2008 року УСБУ, відповідно до ст.17 Закону України «Про боротьбу з корупцією»направило на адресу прокуратури Одеської області матеріали перевірки заяви ОСОБА_1 (т.2 а.с.150).
Листом від 22.09.2008 року №65/Г-22/13/4/22082 УСБУ повідомила його про те, що згідно відповіді прокуратури Одеської області при розгляді його заяв від 29.07.2008 року, які були адресовані Антикорупційному бюро ГУБОЗ МВС України та ГУБОЗ СБУ, не виявлено порушень співробітниками Кучурганської митниці антикорупційного законодавства, що також підтверджується актом службового розслідування від 20.08.2008 року №7 (т.1 а.с.62, 164-175, т.2 а.с.151).
14.11.2008 року прокуратура Одеської області, на підставі листа прокуратури Роздільнянського району Одеської області від 19.08.2008 року №07/1-270-08, листом №04/4-8316-08 повідомила позивача про те, що прокуратурою Роздільнянського району Одеської області здійснено перевірку за його заявою від 29.07.2008 року і в ході якої корупційного порушення з боку співробітників Кучурганської митниці виявлено не було (т.1 а.с.60, 61).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилався на те, що при розгляді вказаних заяв, якими позивач повідомляв про корупційне правопорушення, відповідачами було порушено вимоги Закону України «Про звернення громадян».
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про боротьбу з корупцією»суб'єкти, зазначені у статті 2 цього Закону, за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, несуть адміністративну відповідальність на підставі цього Закону. Питання про кримінальну, цивільно-правову та матеріальну відповідальність за корупційні діяння та правопорушення, пов'язані з корупцією, вирішуються відповідно до вимог чинного законодавства.
Розділом ІІІ цього Закону за вчинення корупційного діяння та за порушення встановлених цим Законом спеціальних обмежень, якщо такі дії не містять складу злочину, передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно зі ст.12 цього Закону порядок адміністративного провадження у справах про корупційні діяння або інші правопорушення, пов'язані з корупцією, а також виконання постанов про накладення адміністративних стягнень визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення, за винятком положень, встановлених цим Законом.
Протокол про вчинення корупційного діяння або іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією, складається органами, зазначеними у пунктах "а", "а1" і "б" статті 4 цього Закону, а у разі, коли факт вчинення корупційного діяння або іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією, що не містить складу злочину, встановлено прокурорською перевіркою чи попереднім слідством, - також слідчим чи прокурором.
Підставою для складання протоколу є достатні дані, які свідчать про наявність в діянні особи ознак корупційного діяння або іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Відповідно до ст.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.
Згідно ст.246 цього Кодексу порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Таким чином, відповідно до вказаних норм, адміністративне провадження у справах про корупційні діяння або інші правопорушення, пов'язані з корупцією, що включає в собі в тому числі і розгляд повідомлення про таке правопорушення, прийняття рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення та складання цього протоколу, регулюються виключно положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про боротьбу з корупцією», а дія Закону України «Про звернення громадян»на ці правовідносини не розповсюджується.
З урахуванням вказаного, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачами вимог Закону України «Про звернення громадян»при розгляді його заяв про вчинення корупційного правопорушення та прийнятті рішення щодо необхідності складання відповідачами протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому в ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачами та УСБУ було повідомлено позивача про результати розгляду його вказаних заяв про вчинення корупційного правопорушення, що підтверджується матеріалами справи.
Крім цього, в позові позивач посилався на протиправну бездіяльність СБУ щодо розгляду та порушення загального строку розгляду його заяви про корупційне правопорушення від 10.06.2008 року.
Разом з тим, в ході розгляду справи судом встановлено, що з заявою від 10.06.2008 року ОСОБА_1 до СБУ не звертався, що фактично і не оспорював в судовому засіданні сам позивач.
Таким чином вимоги позивача щодо визнання протиправною вказану бездіяльність СБУ також не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування чи їх посадової особи повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, не порушуючи інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За тиках обставин, суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, дійшов до висновку, що позивач не довів суду його доводи щодо порушення відповідачами вимог Закону України «Про звернення громадян», у зв'язку з чим його позов підлягає залишенню без задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.19 Конституції України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про боротьбу з корупцією», Законом України «Про звернення громадян», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69, 70, 71, 72, 86, 159-164 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Служби Безпеки України, Міністерства Внутрішніх Справ України, прокуратури Одеської області, прокуратури Роздільнянського району Одеської області, про визнання дій та бездіяльності неправомірними, визнання неправомірним порушення загального терміну розгляду заяв, залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий А.Г.Федусик
судді С.М.Корой
І.В.Завальнюк
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Служби Безпеки України, Міністерства Внутрішніх Справ України, прокуратури Одеської області, прокуратури Роздільнянського району Одеської області, про визнання дій та бездіяльності неправомірними, визнання неправомірним порушення загального терміну розгляду заяв, залишити без задоволення.
10 лютого 2012 року.