Справа № 2а/1570/8525/2011
06 лютого 2012 року 10 год. 44. хв. м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тарасишиної О.М.,
за участю секретаря Таратунської О.В.,
представника Позивача не з'явився,
представника Відповідача Білянського Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Інспекції державного технічного нагляду Одеської обласної державної адміністрації до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дії, скасування та визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Інспекції державного технічного нагляду Одеської обласної державної адміністрації до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, в якому позивач просить визнати протиправними дії, скасувати та визнати протиправним податкового повідомлення -рішення № 0002911504 від 08 вересня 2011 року, винесене на підставі акту перевірки № 6177/15-4 від 07.09.2011 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено перевірку, за результатами якої складено акт, у якому податковим органом встановлено, що позивачем несвоєчасно подано розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища чим порушила вимоги п.п 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розділу II та п.п. 266.5.3 п. 266.5 ст. 266 розділу XII Податкового Кодексу України та п. 9 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища»затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002911504 від 08 вересня 2011 року, з яким позивач не згоден, вважає його необґрунтованим з тих підстав, що статтею 49 ПК України, визначено порядок подання декларації до органів державної податкової служби, так в підпункті 49.18.2 передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю(у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); Податковий кодекс України набрав чинності з 01 січня 2011 року, а події на які вказує ДПІ у Приморському районі м. Одеси в акті № 6177/15-4 як на порушення відбувалися в період з травня 2008 року до 30 грудня 2010 року, тобто до набрання чинності ПК України, враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до суду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, посилаючись на підстави, викладені у письмових запереченнях до позовної заяви, згідно яких перевірку було здійснено в межах повноважень, винесене податкове повідомлення-рішення правомірне отже, з цих підстав позивачу слід відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
У відповідності зі ст. 55 Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Конституцією України (ч.1 ст.67) визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.
Згідно ст. ст. 10, 11 зазначеного Закону, до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.
Як передбачено п. 1.1 ст. 1 Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, який в частині регулювання спірних правовідносин набув чинності з 01.01.2011, передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п.п. 75.1.1.ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Проведення камеральних перевірок окремих загальнодержавних і місцевих податків та зборів визначено наказом ДПА України від 17.07.2006 №416 «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів», який на момент проведення перевірки не було скасовано.
Відповідно до вищезазначеного наказу, встановлена форма Акта, яка застосовується щодо місцевих податків і зборів; плати за землю; податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; фіксованого сільськогосподарського податку; збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду; збору за спеціальне водокористування; збору за забруднення навколишнього природного середовища; збору за користування радіочастотним ресурсом; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат; рентної плати за нафту, природний газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні; рентної плати за транзитне транспортування природного газу; рентної плати за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та продуктопроводами; рентної плати за транзитне транспортування аміаку; збору за проведення гастрольних заходів; плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів; збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
Камеральні перевірки податкових декларацій (розрахунків) щодо зазначених вище загальнодержавних і місцевих податків і зборів проводяться посадовими особами органів державної податкової служби в такі строки:
- протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному місяцю;
- протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному кварталу (півріччю, року).
У разі отримання органом державної податкової служби декларацій (розрахунків), що подані з порушенням граничного строку подання, уточнюючих декларацій (розрахунків), нових звітних декларацій (розрахунків), а також декларацій (розрахунків) за нововідведені земельні ділянки (для земельного податку), за новоукладені договори (для орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності), за нові земельні ділянки (для фіксованого сільськогосподарського податку) камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання такої декларації (розрахунку).
Акт про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунків) не складається у таких випадках: за відсутності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку); якщо до початку проведення камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) платником податку подано нову звітну або уточнюючу декларацію (розрахунок) з виправленими показниками.
Таким чином, під час камеральної перевірки з'ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов'язання, а також несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Пунктом 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Як було встановлено судом, Інспекція державного технічного нагляду Одеської обласної державної адміністрації зареєстрована у якості юридичної особи виконавчим комітетом Одеської міської ради (ідентифікаційний код 23213201), що підтверджується довідкою АА № 087269 з ЄДРПОУ (а.с.23).
Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси 07.09.2011 року на підставі п.1, п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та ст.ст. 75, 76, 86 розділу ІІ Податкового Кодексу України проведена камеральна перевірка податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2008-2010 роки.
На підставі акту про результати камеральної перевірки податкової звітності щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності № 6177/15-4 від 07.09.2011 року було винесено податкове повідомлення-рішення від № 0002911504 від 08 вересня 2011 року про накладання штрафних санкцій у вигляді 1870 гривень за порушення вимог п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п. 250.2 ст. 250 ПК України від 02.12.2010 р., №2755-VI, п. 9 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 303 від 01.03.1999 року за несвоєчасне подання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за період травень 2008 року - 30 грудня 2010 року.
Згідно матеріалів справи, останній податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2010 року позивач надав до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси 30.12.2010 року.
Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що у відповідача не було законних підстав для початку проведення камеральної перевірка податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2008-2010 роки, відтак, оскільки акт перевірки № 6177/15-4 від 07.09.2011 року, який затверджує факт проведення перевірки та є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства, складений з порушенням законодавства, яке регламентує порядок проведення перевірок та їх підстави, є неналежним доказом та не може бути підставою для прийняття рішення суб'єктом владних повноважень відносно позивача.
Таким чином, суд не може визнати акт перевірки позивача як достатній, належний та незаперечний доказ допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства, оскільки в даних спірних правовідносинах, у тому числі, доказуванню підлягають правомірність та обґрунтованість висновків за даним актом перевірки, які покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Що стосується застосування норм чинного законодавства відповідачем при проведенні перевірки необхідно зазначити наступне .
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Як вбачається з рішення Конституційного суду України від 9.02.99 №1/99-рп, ч.1 ст.58 Конституції щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи. У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій. Зокрема, відсутня зворотна дія нормативно-правового акта в тому разі, якщо попередній та наступний нормативні акти містять тотожні склади правопорушення. При цьому кваліфікація дій порушника повинна відбуватися з посиланнями на норми того нормативного акта, який був чинним на момент учинення відповідних дій.
Суд зазначає, що посилання відповідача в акті на порушення положень Податкового Кодексу України позивачем, свідчить про недобросовісність дій відповідача при складені акту та проведенні перевірки взагалі, оскільки при проведенні перевірки повинні були застосовані норми чинного законодавства, які регулювали відносини між платником податку та податковим органом на момент виникнення правовідносин.
Єдині на території України правила встановлення нормативів збору, а також його справляння визначає Порядок встановлення нормативів за забруднення навколишнього природного середовища збору і стягнення цього збору, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року за № 303 (далі - Порядок № 303) та Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, яка затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.07.99 р. № 162/379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.08.99 р. за № 544/3837 вчинені до 1.01.2011.
Ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) визначено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені).
Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 №303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів: утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками.
Позивач надав суду платіжне доручення № 281 від 13 грудня 2010 року, згідно якого позивач сплатив 2628 грн. 22 коп. податкового збору за забруднення навколишнього середовища за 2010 рік.
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок штрафних (фінансових) санкцій.
Позивачу в порушення зазначених приписів законодавства не надано відповідачем розрахунку штрафних (фінансових) санкцій.
Пунктом 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, чого не було дотримано відповідачем.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені відповідачем у судовому засіданні, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію позивача, а позивачем доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, такі позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відтак, при проведенні перевірки відповідач діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення щодо порушення позивачем чинного законодавства України, а висновки акту перевірки є необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом необхідно скасувати та визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, щодо прийняття оскаржуваного рішення та складення висновків до акту № 6177/15-4 від 07.09.2011 року.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості визначення фахівцем відповідача порушень з боку позивача та правомірності початку проведення перевірки.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 06.02.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 7-14, 69-71, 76, 79, 86, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Інспекції державного технічного нагляду Одеської обласної державної адміністрації до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дії, скасування та визнання протиправним податкового повідомлення-рішення -задовольнити повністю.
1. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, щодо зазначення в акті перевірки № 6177/15-4 від 07.09.2011 року, порушень Інспекцією державного технічного нагляду Одеської обласної державної адміністрації п.п 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ; п.п 266.5.3 п. 266.5 ст. 266 розділу XII Податкового Кодексу України; п. 9 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року (зі змінами та доповненнями); невірно здійсненого розрахунку граничних строків подання розрахунків збору на забруднення навколишнього природного середовища.
2. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, щодо прийняття 08 вересня 2011 року податкового повідомлення-рішення № 0002911504.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0002911504 від 08 вересня 2011 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 10.02.2012 року.
Суддя О.М. Тарасишина
1. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, щодо зазначення в акті перевірки № 6177/15-4 від 07.09.2011 року, порушень Інспекцією державного технічного нагляду Одеської обласної державної адміністрації п.п 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ; п.п 266.5.3 п. 266.5 ст. 266 розділу XII Податкового Кодексу України; п. 9 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року (зі змінами та доповненнями); невірно здійсненого розрахунку граничних строків подання розрахунків збору на забруднення навколишнього природного середовища.
2. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, щодо прийняття 08 вересня 2011 року податкового повідомлення-рішення № 0002911504.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0002911504 від 08 вересня 2011 року.
10 лютого 2012 року.