20 грудня 2010 р. Справа № 2а-6706/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рищенко А. Ю.
при секретаріОрлові О.В.,
за участю:
представника позивача
представника відповідача Левашової О.Л.,
Альошкіної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області до Державного підприємства "Рудоуправління імені Кірова" про зобов'язання вчинити певні дії, -
01.06.2010 року Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» про зобов'язання вчинити певні дії.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області за результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» були встановлені порушення вимог чинного законодавства, викладені в Акті ревізії за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року від 28.12.2009 року № 2-20/117, зокрема: ревізією стану виконання об'єктом контролю функцій по управлінню державним майном встановлено відчуження основних засобів на загальну суму 49 591, 73 грн., незавершеного будівництва без дозволу вищестоящої організації на суму 247 806, 28 грн.; перевіркою дотримання вимог Законів України про Державні бюджети України на 2007-2008 роки та 9 місяців 2009 року, що стосуються фінансово-господарської діяльності організації і підлягають під сферу контролю органів державної контрольно-ревізійної служби встановлено порушення ст. 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині перегляду договору оренди укладеного до 01.01.2007 рок. Так, відповідачем станом на дату подання позову обов'язкові вимоги позивача щодо усунення порушень, виявлених ревізією, зокрема, на суму 319 990, 98 грн. - не виконані.
Просить суд зобов'язати Державне підприємство «Рудоуправління імені Кірова» виконати обов'язкові вимоги контрольно-ревізійного відділу в м. Кривому Розі від 15.02.2010 року № 6-28/294, в частині усунення порушень, виявлених в ході ревізії на загальну суму 319 990, 98 грн., а саме:
а) відшкодувати в повному обсязі порушення, що привели до втрат фінансових ресурсів на суму 247 806, 28 грн., які виникли внаслідок незаконного відчуження об'єкту незавершеного будівництва, реалізацію якого проведено без дозволу Міністерства промислової політики України, у тому числі за рахунок винних осіб, шляхом звернення до суду щодо визнання недійсним правочину купівлі-продажу, повернення майна, внесення коштів в касу підприємства, або на розрахунковий рахунок підприємства;
б) відшкодувати в повному обсязі порушення, що призвели до втрат фінансових ресурсів на суму 49 591, 73 грн., які виникли внаслідок незаконного відчуження основних засобів, продаж яких здійснено без дозволу Міністерства промислової політики України, у тому числі за рахунок винних осіб, шляхом звернення до суду щодо визнання недійсним правочину купівлі-продажу, повернення майна, внесення коштів в касу підприємства, або на розрахунковий рахунок підприємства;
в) відшкодувати в повному обсязі недоотриману орендну плату підприємством в сумі 16 944, 38 грн. внаслідок надання в оренду приміщення під офіс ТОВ «Стройуніверсал» за заниженою ставкою, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства, в тому числі за рахунок винних осіб та шляхом проведення претензійно-позовної роботи;
г) відшкодувати в повному обсязі недоотриману державним бюджетом орендну плату в сумі 5 648, 59 грн., внаслідок надання в оренду приміщення під офіс ТОВ «Стройуніверсал» за заниженою ставкою, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства з подальшим перерахуванням до державного бюджету (загальний фонд по коду бюджетної класифікації 22080000) або перерахуванням коштів орендарем до державного бюджету, в тому числі за рахунок винних осіб та шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені вище.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та зазначив, що зазначені в Акті ревізії порушення не відповідають дійсності, тому відповідно не було допущено порушень вимог чинного законодавства.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши наявні в справі докази та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним задовольнити позов частково з наступних підстав.
31.01.2001 року виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області, ідентифікаційний код юридичної особи 00191342, було зареєстровано юридичну особу - Державне підприємство «Рудоуправління імені Кірова», що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та Довідкою № 1256 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» N 2939-XII, 26.01.1993 року, Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
На виконання п. 1.2.4.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області на ІV квартал 2009 року, звернень прокуратури Саксаганського району м. Кривого Рогу від 24.11.2009 року № 9р.вих-09 та від 21.12.2009 року № 9р.вих-09 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року.
Відповідно до Акту планової ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року № 2-20/117 від 28.12.2009 року, виявлені порушення діючого законодавства.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Відповідач зазначив, що вказаний Акт ревізії був підписаний з запереченнями та зауваженнями.
Так, згідно даних Акту, проведеною ревізією встановлені порушення, а саме: перевіркою повноти, достовірності і правильності визначення доходів встановлено недоотримання орендної плати підприємством на суму 16 944, 38 грн. та державним бюджетом на суму 5 648, 59 грн.; ревізією законності та достовірності операцій з необоротними активами встановлено списання основних засобів без дозволу вищестоящої організації на суму 1 636, 73 грн. та завищення вартості незавершеного будівництва на загальну суму 1 453 811, 00 грн., в ході ревізії порушення відшкодовано в сумі 1 636, 73 грн.; перевіркою дотримання вимог Законів України про Державні бюджети України на 2007-2008 роки та 9 місяців 2009 року, що стосуються фінансово-господарської діяльності організації і підлягають під сферу контролю органів державної контрольно-ревізійної служби встановлено порушення ст. 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині перегляду договору оренди укладеного до 01.01.2007 року.
Зокрема, ревізією законності відчуження об'єктів державної власності встановлено, що за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року відповідачем без дозволу Міністерства промислової політики України реалізовано 27 об'єктів основних засобів, залишкова вартість яких на момент продажу складала в сумі 114 391, 48 грн.
Відповідно до Протоколів торгів вищезазначені об'єкти реалізовано через Товарну біржу «Універсал-Центр» на загальну суму 64 799, 75 грн. (без податку на додану вартість), а саме:
- у жовтні 2007 року фізичній особі ОСОБА_5 - 3 об'єкти залишковою вартістю на суму 3 150, 00 грн. за ціною 434, 88 грн., ПП «Аква-Терра» - 20 об'єктів залишковою вартістю на суму 21 638, 58 грн. за ціною 3 920, 40 грн.;
- у листопаді 2007 року фізичній особі ОСОБА_6 - 3 об'єкти залишковою вартістю на суму 10 030, 60 грн. за ціною 1 412, 25 грн.;
- у серпні 2008 року фізичній особі ОСОБА_7 - 1 об'єкт залишковою вартістю на суму 79 572, 30 грн. за ціною 59 032, 22 грн.
Отже, відповідно вказаного Акту, ревізією встановлено, що відповідачем відчужено основні засоби без дозволу Міністерства промислової політики України та за ціною меншою ніж їх залишкова вартість на загальну суму 49 591, 73 грн., а саме: юридичній особі - на суму 17 718, 18 грн., фізичним особам - 31 873, 55 грн.
Позивач зазначає, що найбільш вагомішими об'єктами, які реалізовано за заниженою вартістю, були: будівля навантажування бункерів - реалізовано за ціною 59 032, 22 грн. (залишкова вартість - 79 572, 30 грн.), різниця склала у сумі - 20 540, 08 грн.; лінія по виготовленню шлакоблоків - реалізовано за ціною 560, 87 грн. (залишкова вартість - 3 956, 35 грн.), різниця склала у сумі 3 395, 48 грн.; апарат для виготовлення макаронних виробів - реалізовано за ціною 360, 48 грн. (залишкова вартість - 2 574, 08 грн.) різниця склала 2 213, 60 грн.
Крім того, в Акті проведеної перевірки, зокрема, зазначено, що при ревізії законності відчуження об'єктів державної власності за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року встановлено відчуження відповідачем об'єкту незавершеного будівництва без дозволу Міністерства промислової політики України на суму - 247 806, 28 грн.
Так, відповідачем у жовтні 2007 року через Товарну біржу «Універсал-Центр» було реалізовано обладнання цегельного заводу, яке обліковувалось підприємством на рахунку 15 «Незавершене будівництво» в сумі 261 556, 28 грн., договору купівлі-продажу від 28.09.2007 року за ціною 13 370, 00 грн. (без ПДВ). А експертною оцінкою, проведеною ПП «Експоцентр» станом на 31.08.2007 року, вартість вказаного обладнання визначено у сумі 15 000, 00 грн. (з ПДВ).
Відповідно до п. 6 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 року № 803 «Про порядок відчуження об'єктів державної власності», відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами.
Відповідно до п. 5 Порядку прийняття рішень про відчуження об'єктів державної власності, затвердженого Наказом Міністерства промислової політики України від 15.06.2007 року № 341, який розроблено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 року № 803 «Про порядок відчуження об'єктів державної власності», відчуження майна може здійснюватись лише за умови врахування особливостей правового режиму окремого майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном.
Як вбачається з матеріалів справи, Фонд державного майна України у своїх Листах від 02.07.2002 року № 40-07/861, від 07.08.2002 року № 10-20-10001 щодо реалізації майна підприємства з метою погашення заборгованостей роз'яснив відповідачу, що вирішення питань щодо майна державного підприємства, яке ліквідується, не входить до функціональних повноважень Фонду державного майна України. Згідно з Наказом Міністерства промислової політики України від 21.12.2001 року № 239 прийнято рішення про ліквідацію Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова», тому відповідно до статей 34, 35, 36 Закону України «Про підприємства в Україні» Міністерством промислової політики повинен бути встановлений порядок і строки проведення ліквідації підприємства, а також визначені повноваження ліквідаційної комісії щодо задоволення вимог кредиторів за рахунок майна цього підприємства.
Міністерство промислової політики України також у відповідь на Лист відповідача від 01.08.2002 року № 897 щодо надання роз'яснень стосовно необхідності погодження Фондом державного майна України реалізації і оренди майна Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова», зазначило, що згідно з Наказом Міністерства промислової політики України від 05.03.2002 року № 94 створена ліквідаційна комісія, на яку згідно чинного законодавства відповідно до статей 34, 35, 36 Закону України «Про підприємства в Україні» повноваження щодо реалізації і оренди майна Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» покладені на ліквідаційну комісію та на Управління гірничорудної промисловості Міністерства промислової політики України.
А тому, суд приходить до висновку та зазначає, що відповідачем не було порушено норм чинного законодавства щодо загального порядку реалізації і оренди майна з метою погашення заборгованостей Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова».
Крім того, суд зазначає, що у своїй діяльності Державне підприємство «Рудоуправління імені Кірова» керується, зокрема, Статутом підприємства. Так, відповідно до п. 4. 2 Статуту відповідача, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання, здійснюючи яке підприємство володіє, розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту.
Пунктом 4.5 Статуту передбачено, що відповідач реалізує закріплене за ним майно виключно за узгодженням з Органом управління майном.
Згідно пояснень директора Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова», на відчуження майна була отримана згода розпорядника майна, якого було призначено відповідно після визнання відповідача банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2005 року, справа № Б15/2/05, було порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова».
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2005 року, справа № Б15/2/05, було введено процедуру розпорядження майном боржника Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» та призначено розпорядника майна.
Відповідно до Постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2010 року, справа № Б15/2/05, Державне підприємство «Рудоуправління імені Кірова» - визнано банкрутом, в строк на 1 рік до 05.02.2011 року відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора відповідача.
Не погодившись із вищевказаним рішенням суду, прокуратура Дніпропетровської області звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням. Та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2010 року, справа № Б15/2/05, дане подання було задоволено та скасовано постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2010 року, справа № Б15/2/05, провадження по справі № б 15/2/05 за заявою Державного підприємства «Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом», м. Київ, до боржника Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова»,м. Кривий Ріг, про визнання банкрутом - припинено.
У своїх запереченнях відповідач зазначає, що Наказом Міністерства промислової політики України від 21.12.2001 року № 239 було прийнято рішення про ліквідацію Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» за рахунок бюджетного фінансування та згідно Наказу Міністерства промислової політики України від 05.03.2002 року № 94 була створена ліквідаційна комісія Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова». Відповідач вказує, що до ліквідаційної комісії перейшли всі функції по управлінню справами юридичної особи.
Так, в обґрунтування своїх доводів щодо продажу майна ліквідаційною комісією, відповідач посилається на ст. 111 Цивільного кодексу України та ст. 60 Господарського кодексу України та зазначає, що директор Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» свої дії погодив із розпорядником майна, тобто ліквідаційною комісією.
Відповідно до ст. 111 Цивільного кодексу України, яка передбачає порядок ліквідації юридичної особи, у разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом. Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно ст. 60 Господарського кодексу України, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 8 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року № 2343-ХІІ, розпорядник майна має право: скликати збори кредиторів і брати в них участь з правом дорадчого голосу; аналізувати фінансове становище боржника та рекомендувати зборам кредиторів заходи щодо фінансового оздоровлення боржника; звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом; одержувати винагороду у розмірі та порядку, передбачених цим Законом; залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів з оплатою їх діяльності з коштів боржника, якщо інше не передбачено цим Законом або рішенням комітету кредиторів; подавати в господарський суд заяву про дострокове припинення своїх обов'язків; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, продаж майна відповідача здійснювався в межах ліквідаційної процедури після визнання Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» банкрутом та призначення ліквідатора - арбітражного керуючого Саричевої Наталії Вячеславівни, розпорядником майна виступав - Санжаревський І.А.
Наказом № 94 від 05.03.2002 року Міністерство промислової політики України створило ліквідаційну комісію, до якої перейшли всі функції по управлінню справами юридичної особи. Склад ліквідаційної комісії відповідача був погоджений та затверджений його керівником, не відмінявся та періодично змінювався. А тому, відповідно до норм чинного законодавства, продаж майна Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» входить до функцій ліквідаційної комісії відповідача, який здійснювався з метою погашення вимог кредиторів.
Суд вказує на те, що аналіз вищевказаних обставин справи та норм чинного законодавства показує, що в даному випадку відповідачем не було порушено загального порядку відчуження об'єктів державної власності. Тому й твердження позивача з цього приводу, викладені, зокрема, у Акті вказаної ревізії - є хибними.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач дотримався загального порядку відчуження об'єктів державної власності: відчуження основних засобів та об'єкту незавершеного будівництва. Тому, дії відповідача щодо відчуження основних засобів на суму - 49 591, 73 грн. та об'єкту незавершеного будівництва на суму - 247 806, 28 грн. - є правомірними та не суперечать вимогам чинного законодавства. А позовні вимоги позивача щодо відшкодування в повному обсязі порушень, які призвели до втрат фінансових ресурсів на суму 49 591, 73 грн., які виникли внаслідок незаконного відчуження основних засобів, продаж яких здійснено без дозволу Міністерства промислової політики України; відшкодування в повному обсязі порушень, що призвели до втрат фінансових ресурсів на суму 247 806, 28 грн., які виникли внаслідок незаконного відчуження об'єкту незавершеного будівництва, реалізацію якого проведено без дозволу Міністерства промислової політики України - є безпідставними та не підлягають задоволенню.
У своїй позовній заяві Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області просить суд, зокрема: відшкодувати в повному обсязі недоотриману орендну плату підприємством в сумі 16 944, 38 грн. внаслідок надання в оренду приміщення під офіс ТОВ «Стройуніверсал» за заниженою ставкою, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства, в тому числі за рахунок винних осіб та шляхом проведення претензійно-позовної роботи; відшкодувати в повному обсязі недоотриману державним бюджетом орендну плату в сумі 5 648, 59 грн., внаслідок надання в оренду приміщення під офіс ТОВ «Стройуніверсал» за заниженою ставкою, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства з подальшим перерахуванням до державного бюджету (загальний фонд по коду бюджетної класифікації 22080000) або перерахуванням коштів орендарем до державного бюджету, в тому числі за рахунок винних осіб та шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
Суд зазначає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно даних Акту ревізії від 28.12.2009 року № 2-20/117, ревізією правильності застосування ставок орендної плати при розрахунках з орендарями встановлено надання Державним підприємством «Рудоуправління імені Кірова» в оренду приміщення під офіс за заниженою ставкою, що призвело до недоотримання орендної плати за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року підприємством на суму 16 944, 38 грн. (за ІІ півріччя 2007 року - 1 631, 59 грн., за 2008 рік - 15 312, 79 грн.) та державним бюджетом на суму 5 648, 59 грн. (за ІІ півріччя 2007 року - 543, 93 грн., за 2008 рік - 5 104, 66 грн.), що є порушенням ст. 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V, п. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 року № 2269-ХІІ, п. 11 Додатку 2, п. 8 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995 року № 786.
Судом встановлено, що 01.08.2006 року між Державним підприємством «Рудоуправління імені Кірова» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройуніверсал» (далі - ТОВ «Стройуніверсал») був укладений Договір оренди нерухомого майна, що перебуває у власності держави. Відповідно до умов вказаного Договору ТОВ «Стройуніверсал» прийняв в термінове платне користування нерухоме майно - кімнати загальною площею 94 кв. м. під офісне приміщення в Гуртожитку № 8 Державного підприємства, що обліковується на балансі відповідача.
Згідно п. 3.1. вказаного Договору оренди нерухомого майна, орендна плата вноситься орендарем, яким виступає - ТОВ «Стройуніверсал», у розмірі 508, 79 грн. без ПДВ, коригується за індексом інфляції, починаючи з 01.08.2006 року, розрахована за Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 та змінами до неї, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 року № 699 та від 19.01.2000 року № 75. Даний пункт Договору передбачає порядок сплати орендної плати орендарем.
Крім того, відповідно до п. 5.1.1. вказаного Договору, відповідач має право встановлювати орендну плату згідно з Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 та змінами до неї, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 року та 19.01.2000 року № 75.
Так, згідно вказаних актів, орендна ставка за використання нерухомого майна, а саме - за розміщення офісу резидента України становить 10% до вартості нерухомого майна, визначеної експертним шляхом.
Відповідно до умов Додатку 2 до Методики розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2000 року № 75, відповідач підвищував орендну плату відповідно до підвищення вартості майна, згідно проведених експертних оцінок.
Так, згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, суд зазначає, що умовами вказаного Договору було встановлено розмір орендної плати та порядок її перерахування орендарем. Зокрема, Договір оренди нерухомого майна було укладено - 01.08.2006 року, а Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було прийнято - 19.12.2006 року. Тому, сторони вказаного Договору під час його укладання діяли правомірно на підставі принципу свободи договору.
У Розділі 8 вказаного Договору оренди вказані строк чинності, умови зміни та припинення договору. Так, пунктами 8.1., 8.2. передбачено, що даний Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 01.08.2006 року до 01.08.2007 року включно. А зміни та доповнення до даного договору допускаються за взаємної згоди сторін і оформлюються додатковими угодами, що є невід'ємною частиною договору. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
Проте, відповідно до ст. 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, договори оренди державного та комунального майна підлягали обов'язковому перегляду у шестимісячний термін та приведення у відповідність до Додатку 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року, в якому з 27.12.2006 року змінені ставки орендної плати з 10% на 15%. А тому, відповідачу необхідно було обов'язково переглянути у шестимісячний термін умови договору оренди державного майна та змінити ставку орендної плати з 10% на 15%.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, зміни до Договору оренди з ТОВ «Стройуніверсал» були внесені додатковими розрахунками від 01.03.2008 року та від 17.11.2008 року, а саме: було змінено вартість орендованого майна, визначену експертним шляхом та зменшено розмір орендованої площі. Суд зазначає, що зміни розміру орендованої площі та вартості орендованого майна повинні бути встановлені додатковими угодами або внесенням відповідних змін до договору оренди від 01.08.2006 року № 22. Проте, відповідно до Акту ревізії, у відповідача відсутні додаткові угоди між Державним підприємством «Рудоуправління імені Кірова» та ТОВ «Стройуніверсал» щодо внесення відповідних змін.
Крім того, зміна розміру площі орендованого об'єкту не є підтвердженням правомірності дій відповідача. А тому, зміна розміру площі орендованого об'єкту та його вартості не спростовує факт невжиття відповідних заходів щодо внесення змін до договору оренди, у зв'язку із прийняттям Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року.
Під час перевірки позивачем було проведено перерахунок орендної плати ТОВ «Стройуніверсал» за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року з урахуванням орендної ставки - 15 %. Зазначені порушення відповідача призвели до недоотримання орендної плати відповідачем на загальну суму 16 944, 38 грн. (за ІІ півріччя 2007 року - 1 631, 59 грн., за 2008 рік - 15 312, 79 грн.) та державним бюджетом на суму 5 648, 59 грн. (за ІІ півріччя 2007 року - 543, 93 грн., за 2008 рік - 5 104, 66 грн.), чим порушено п. 1 ст. 3, п. 3, 6, 7 ст. 8, п. 1, 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 27 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87.
Відповідач у своїх запереченнях зазначив, що ним не були укладені додаткові угоди щодо перегляду розмірів орендної плати відповідно до ст. 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», у зв'язку зі збільшенням орендної ставки за оренду державного майна з 10% на 15 %, саме з вини посадової особи Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова».
Тобто, тим самим відповідач фактично визнав наявність порушень.
Відповідно до Акту проведеної ревізії відповідача, вказані порушення призвели до внесення невірних даних, а отже й до недоотримання орендної плати відповідачем на загальну суму 16 944, 38 грн. (за ІІ півріччя 2007 року - 1 631, 59 грн., за 2008 рік - 15 312, 79 грн.) та державним бюджетом на суму 5 648, 59 грн. (за ІІ півріччя 2007 року - 543, 93 грн., за 2008 рік - 5 104, 66 грн.).
Згідно п. 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах, зокрема, надається право: пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Крім того, п. 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550, також передбачено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Позивачем на виконання п. 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», позивачем Листом від 15.02.2010 року № 6-28/294 на адресу відповідача були направлені обов'язкові вимоги, якими зобов'язано усунути порушення, що були виявлені в ході ревізії фінансово - господарської діяльності підприємства.
Проте, відповідачем не були усунені виявлені ревізією порушення та не виконані обов'язкові вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо необхідності відшкодування в повному обсязі недоотриманої орендної плати підприємством в сумі 16 944, 38 грн. внаслідок надання в оренду приміщення під офіс ТОВ «Стройуніверсал» за заниженою ставкою; відшкодування в повному обсязі недоотриманої державним бюджетом орендної плати в сумі 5 648, 59 грн., внаслідок надання в оренду приміщення під офіс ТОВ «Стройуніверсал» за заниженою ставкою - є правомірними та підлягають задоволенню.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем були допущені порушення норм чинного законодавства в частині надання в оренду приміщення під офіс ТОВ «Стройуніверсал» за заниженою вартістю у сумі 16 944, 38 грн. та в сумі 5 648, 59 грн., у зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області до Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Державне підприємство «Рудоуправління імені Кірова» виконати обов'язкові вимоги контрольно-ревізійного відділу в м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 15.02.2010 року № 6-28/294, в частині усунення порушень, виявлених в ході ревізії на загальну суму 22 592, 97 грн. (двадцять дві тисячі п'ятсот дев'яносто дві) грн. 97 коп., а саме:
- відшкодувати в повному обсязі недоотриману орендну плату підприємством в сумі 16 944 (шістнадцять тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн. 38 коп. внаслідок надання в оренду приміщення під офіс ТОВ «Стройуніверсал» за заниженою ставкою, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства, в тому числі за рахунок винних осіб та шляхом проведення претензійно-позовної роботи;
- відшкодувати в повному обсязі недоотриману державним бюджетом орендну плату в сумі 5 648 (п'ять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 59 коп. внаслідок надання в оренду приміщення під офіс ТОВ «Стройуніверсал» за заниженою ставкою, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства з подальшим перерахуванням коштів орендарем до державного бюджету в тому числі за рахунок винних осіб та шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений 24.12.2010 року.
Суддя А. Ю. Рищенко