Справа №2-5679/11
26 грудня 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді -Оксюти Т.Г.
при секретарі - Прохоровій К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Державного підприємства «Львівський державний ювелірний завод»до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг №НОМЕР_4,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просив визнати недійсним повністю свідоцтво України №НОМЕР_4 на знак для товарів і послуг.
Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг щодо визнання недійсним свідоцтва України №НОМЕР_4 на знак для товарів і послуг, який містить словесне позначення «Львівський ювелірний завод, зображення шестигранника, а під ним абревіатуру «ЛЮЗ»та здійснити публікацію про це у своєму офіційному бюлетені «Промислова власність».
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25.07.2008 року Державна служби інтелектуальної власності України здійснила державну реєстрацію свідоцтва України №НОМЕР_4 на знак для товарів і послуг, який містить словесне позначення «Львівський ювелірний завод, зображення шестигранника, а під ним абревіатуру «ЛЮЗ», для товарів і послуг для 14 та 35 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, затвердженої Ніццькою угодою про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрування знаків, укладеною 15.06.1957 року, та до якої приєдналась Україна згідно із Законом України від 01.06.2000 року №1762-III «Про приєднання України до Ніццької угоди про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків».
Власниками зазначеного свідоцтва на знак для товарів і послуг, який подано до Державної служби інтелектуальної власності України на реєстрацію 18.01.2008 року, є громадяни України, відповідачі -ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Відомості про видачу вищезазначених свідоцтв Державною службою інтелектуальної власності України були опубліковані 25 липня 2008 року в офіційному бюлетені «Промислова власність»№14.
Зареєстроване відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 словесне позначення «Львівський ювелірний завод, зображення шестигранника, а під ним абревіатуру «ЛЮЗ», для товарів і послуг для 14 та 35 класів МКТП, є основною складовою частиною фірмового найменування «Львівський державний ювелірний завод», що вирізняє його з ряду інших виробників однорідної продукції. Згадане позначення використовується позивачем як повне -«Львівський державний ювелірний завод», так і скорочене найменування -«ЛДЮЗ», для маркування власних виробів, а отже використання такого позначення іншою особою може ввести споживачів в оману щодо виробника в ювелірних виробів, оскільки асоціюватиметься з виробами відомого на ринку Львівського державного ювелірного заводу.
Зазначив, що рішенням Господарського суду м. Києва від 27.07.2010 року у справі №14/507-14/523, залишеним без змін постановою Київського апеляційного Господарського суду від 12.10.2010 року, встановлено, що використане ФОП ОСОБА_1 позначення «Львівський ювелірний завод», «ЛЮЗ»на бірках власної продукції, за її сукупністю суттєвих елементів (позначень) є схожим до ступеня змішування (схожим настільки, що їх можна сплутати) з позначенням виробів ДП «Львівський державний ювелірний завод», оскільки середній споживач з першого погляду, як правило, не бачить розходжень між знаками, що він міг би розпізнати, якби більш ретельно вивчив знак і товар, пропонований з ним. Таке використання позначень призводить до змішування товарів виробників, оскільки на бірках як ДП «Львівський державний ювелірний завод», так і ФОП ОСОБА_1 міститься аналогічна інформація про вироби (назва, вага, розміри, маса), а у верхньому правому куті розміщене словесне позначення виробника з використанням словосполучення «Львівський ювелірний завод». Схожість до ступеня змішування бірок на ювелірних виробах ФОП ОСОБА_1 та ДП «Львівський державний ювелірний завод», яка визначається схожістю суттєвих елементів позначень і значною мірою посилюється схожою графічною інтерпретацією словесних позначень виробника (Львівський ювелірний завод), може призвести до змішування товару, виробленого ФОП ОСОБА_1 з товаром виробництва ДП «Львівський державний ювелірний завод.
Разом з тим, «схожість фірмового найменування ДП «Львівський державний ювелірний завод»та зображення логотипу «Львівський ювелірний завод»визначається за звуковим, смисловим та візуальним факторами і призводить до змішування діяльності суб'єктів господарювання та їх сплутування. Враховуючи те, що діяльність суб'єктів господарювання є схожою -виробництво ювелірних виробів, суб'єкти можуть діяти в одних межах товарного і географічного ринків, тому вони перебувають в конкурентних відносинах.
Отже, як було правильно встановлено Комітетом, такі дії ФОП ОСОБА_1 щодо використання під час реалізації ювелірних виробів позначень «Львівський ювелірний завод»і «ЛЮЗ», схожих на позначення державного підприємства «Львівський державний ювелірний завод», є порушенням, передбаченим статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді неправомірного використання позначень».
В процесі проведення експертизи УКРПАТЕНТ інформував ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про можливу відмову в реєстрації знака у зв'язку з тим, що заявлене позначення може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар та надає послуги, оскільки містить у своєму складі найменування юридичної особи, а саме: «ЛЮЗ», «Львівський ювелірний завод».
Господарський суд міста Києва зобов'язав ОСОБА_1 виконати рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 24.07.2009 року №20-р/тк, а саме припинити використання у господарській діяльності позначень «Львівський ювелірний завод»і «ЛЮЗ».
Порушенням прав на знак, зокрема, визнається введення в цивільний оборот позначень, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6bis Паризької конвенції про охорону промислової власності; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; кваліфікованими зазначеннями походження товарів.
Вважає, що вищевикладене є підставою для визнання свідоцтва України на знак для товарів і послуг №НОМЕР_4, який містить словесне позначення «Львівський ювелірний завод, зображення шестигранника, а під ним абревіатуру «ЛЮЗ», для товарів і послуг для 14 та 35 класів МКТП, недійсним повністю відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». А відповідно до пункту 3 цього ж Закону свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.
На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник Державної служби інтелектуальної власності України в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала посилаючись на те, що згідно зі ст. 7 Закону України «Про охорону прав на знак для товарів і послуг»особа, яка бажає одержати свідоцтво подає до установи заявку.
Відповідно до ст. 10 цього Закону експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи та складається з формальної і кваліфікаційної експертизи та проводиться закладом експертизи відповідн до цього закону та Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Дер патенту України від 28.07.1995 року №116.
Зазначена експертиза була проведена відповідним уповноваженим закладм -Державним підприємством «Український інститут промислової власності».
При проведенні кваліфікаційної експертизи заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг зявлене позначення перевіряється на відповідність умовам надання правової охорони встановленими ст. 5 Закону, а також чи не поширюється на нього підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені в ст. 6 Закону.
У ході проведення експертизи заявки заявником було направлено повідомлення від 03.04.2008 року про можливу відмову в реєстрації знака «Львівський ювелірний завод, зображення шестигранника, а під ним абревіатуру «ЛЮЗ»відносно усього переліку товарів: для всіх товарів 14 класу, та 35 класу, як пов'язаних з введенням цих товарів у цивільний оборот, заявлене позначення може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари та надає послуги, оскільки містить в своєму складі найменування юридичної особи, а саме: «ЛЮЗ/Львівський ювелірний завод».
Певному колу споживачів відома продукція «Львівського ювелірного заводу», що спеціалізується у виробництві різноманітних ювелірних виробів з дорогоцінних металів.
«Львівський ювелірний завод»засновано у серпні 1944 року Підприємство спеціалізується з випуску ювелірних виробів з білого та жовтого золота, з дорогоцінними, напівдорогоцінними каміннями, а також виробами зі срібла. «Львівський ювелірний завод»експортує продукцію в Росію, Молдову, Білорусь, Сполучені Штати Америки.
Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передається іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.
У повідомленнях заявника було проінформовано про те, що у випадку незгоди з наведеними підставами, він має право протягом двох місяців від дати отримання цього повідомлення подати до закладу експертизи мотивовану відповідь з доводами на користь реєстрації знаків.
17.06.2008 року заявник надав відповідь на вказане повідомлення, з якої вбачалось, що він не згоден з доводами закладу експертизи щодо заявлених позначень.
Аргументація заявника, наведене у вказаній відповіді, була розглянута закладом експертизи, та прийнято рішення про те, що заявлене позначення відповідає умовам надання правової охорони і може бути зареєстроване в якості знака для товарів і послуг на ім'я фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2 відносно всього заявленого переліку товарі і послуг.
Після цього, відповідно до встановленої процедури розгляду заявок на підставі висновку закладу експертизи про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи 01.07.2008 року Дердепартаментом було прийнято рішення про реєстрацію знака «Львівський ювелірний завод, зображення шестигранника, а під ним абревіатуру «ЛЮЗ»відносно усього переліку товарів і послуг.
На підставі вищевикладеного просила в позові відмовити.
Представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, реєстрація знака «Львівський ювелірний завод, зображення шестигранника, а під ним абревіатура «ЛЮЗ»була проведена без порушення норм чинного законодавства.
На підставі вищевикладеного просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25.07.2008 року Держана служба інтелектуальної власності України здійснила державну реєстрацію свідоцтва України №НОМЕР_4 на знак для товарів і послуг, який містить словесне позначення «Львівський ювелірний завод, зображення шестигранника, а під ним абревіатуру «ЛЮЗ», для товарів і послуг для 14 та 35 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, затвердженої Ніццькою угодою про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрування знаків, укладеною 15.06.1957 року, та до якої приєдналась Україна згідно із Законом України від 01.06.2000 року №1762-III «Про приєднання України до Ніццької угоди про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків».
Власниками зазначеного свідоцтва на знак для товарів і послуг, який подано до Державної служби інтелектуальної власності України на реєстрацію 18.01.2008 року, є громадяни України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Відомості про видачу вищезазначених свідоцтв Державною службою інтелектуальної власності України були опубліковані 25.07.2008 року в офіційному бюлетені «Промислова власність»№14.
Позивач просив визнати недійсним повністю свідоцтво України №НОМЕР_4 на знак для товарів і послуг та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг щодо визнання недійсним свідоцтва України №НОМЕР_4 на знак для товарів і послуг, який містить словесне позначення «Львівський ювелірний завод, зображення шестигранника, а під ним абревіатуру «ЛЮЗ»та здійснити публікацію про це у своєму офіційному бюлетені «Промислова власність».
Як на підставі своїх позовних вимог позивач посилався на те, що зареєстроване ОСОБА_1 та ОСОБА_2 словесне позначення «Львівський ювелірний завод, зображення шестигранника, а під ним абревіатуру «ЛЮЗ», для товарів і послуг для 14 та 35 класів МКТП, є основною складовою частиною фірмового найменування «Львівський державний ювелірний завод», що вирізняє його з ряду інших виробників однорідної продукції. Згадане позначення використовується позивачем як повне -«Львівський державний ювелірний завод», так і скорочене найменування -«ЛДЮЗ», для маркування власних виробів, а отже використання такого позначення іншою особою може ввести споживачів в оману щодо виробника в ювелірних виробів, оскільки асоціюватиметься з виробами відомого на ринку Львівського державного ювелірного заводу, на що слід зазначити наступне.
Згідно з пунктом 1 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Датою подання заявки на отримання свідоцтва України на знак для товарів і послуг №НОМЕР_4 «Львівський ювелірний завод, зображення шестигранника, а під ним абревіатуру «ЛЮЗ», є 18 січня 2008 року. Наведене підтверджується наявними витягом зі звіту про виконання з надання патентно -інформаційних послуг та копією свідоцтва України на знак для товарів і послуг №НОМЕР_4.
Відповідно до пункту 4 статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»обсяг правової охорони, що надається визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесених до Державного реєстру Свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, і засвідчується свідоцтвом з наведеним у ньому копією внесеного до названого реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 489 ЦК України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.
У відповідності до статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно -правову форму та назву. На виконання пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 2.4 наказу Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.2004 року №65 «Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу»з метою запровадження у дію частини сьомої статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»щодо встановлення вимог до написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, найменування державного підприємства «Львівський державний ювелірний завод»складається з двох частин: організаційно - правової форми -державне підприємство; та безпосередньо з назви -«Львівський державний ювелірний завод».
Починаючи з 1992 року по 2004 рік відбувались зміни організаційно -правової форми підприємства, а саме комерційне (фірмове) найменування -назва підприємства «Львівський державний ювелірний завод»залишалась без змін. Крім того, назва Львівський державний ювелірний завод використовувалась з моменту реєстрації, тобто з 1992 року.
У відповідності до п. 2 ст. 290 ЦК України за фактом припинення юридичної особи -дочірнього підприємства «Львівський державний ювелірний завод»майнова права інтелектуальної власності на комерційне найменування «Львівський державний ювелірний завод»передані іншій юридичній особі -Державному підприємству «Львівський державний ювелірний завод»разом з цілісним майновим комплексом.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.07.2010 року у справі №14/507-14/523, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2010 року, встановлено, що використане ФОП ОСОБА_1 позначення «Львівський ювелірний завод», «ЛЮЗ»на бірках власної продукції, за її сукупністю суттєвих елементів (позначень) є схожим до ступеня змішування (схожим настільки, що їх можна сплутати) з позначенням виробів ДП «Львівський державний ювелірний завод», оскільки середній споживач з першого погляду, як правило, не бачить розходжень між знаками, що він міг би розпізнати, якби більш ретельно вивчив знак і товар, пропонований з ним. Таке використання позначень призводить до змішування товарів виробників, оскільки на бірках як ДП «Львівський державний ювелірний завод», так і ФОП ОСОБА_1 міститься аналогічна інформація про вироби (назва, вага, розміри, маса), а у верхньому правому куті розміщене словесне позначення виробника з використанням словосполучення «Львівський ювелірний завод». Схожість до ступеня змішування бірок на ювелірних виробах ФОП ОСОБА_1 та ДП «Львівський державний ювелірний завод», яка визначається схожістю суттєвих елементів позначень і значною мірою посилюється схожою графічною інтерпретацією словесних позначень виробника (Львівський ювелірний завод), може призвести до змішування товару, виробленого ФОП ОСОБА_1 з товаром виробництва ДП «Львівський державний ювелірний завод.
Разом з тим, схожість фірмового найменування ДП «Львівський державний ювелірний завод»та зображення логотипу «Львівський ювелірний завод»визначається за звуковим, смисловим та візуальним факторами і призводить до змішування діяльності суб'єктів господарювання та їх сплутування. Враховуючи те, що діяльність суб'єктів господарювання є схожою -виробництво ювелірних виробів, суб'єкти можуть діяти в одних межах товарного і географічного ринків, тому вони перебувають в конкурентних відносинах.
Отже, як було правильно встановлено Комітетом, такі дії ФОП ОСОБА_1 щодо використання під час реалізації ювелірних виробів позначень «Львівський ювелірний завод»і «ЛЮЗ», схожих на позначення державного підприємства «Львівський державний ювелірний завод», є порушенням, передбаченим статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді неправомірного використання позначень.
Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В процесі проведення експертизи УКРПАТЕНТ інформував ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про можливу відмову в реєстрації знака у зв'язку з тим, що заявлене позначення може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар та надає послуги, оскільки містить у своєму складі найменування юридичної особи, а саме: «ЛЮЗ», «Львівський ювелірний завод».
Господарський суд міста Києва зобов'язав фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 виконати рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 24.07.2009 року №20-р/тк, а саме припинити використання у господарській діяльності позначень «Львівський ювелірний завод»і «ЛЮЗ».
Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до статті 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь -яке позначення або будь -яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів, що виробляються однією особою, від товарів, що виробляються іншими особами.
У відповідності до пункту 6 Оглядового листа Вищого Господарського суду України від 17.04.2006 року №01-8/847 «Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на знаки для товарів і послуг (торговельну марку)»товарний знак, який є тотожнім або схожим до ступеня змішування з фірмовим найменуванням іншої юридичної особи, є неохороноспроможним.
Статтею 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 передбачено, що фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.
За змістом ч. 2 ст. 489 ЦК України право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.
Крім того, позивач є власником в Україні прав на знак для товарів і послуг «Львівський державний ювелірний завод»14 і 35 класів МКТП, право на яке підтверджується Свідоцтвом України №НОМЕР_3.
Водночас відповідно до приписів пункту 1 статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарі і послуг»правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
Підстави для відмови в наданні правової охорони, як і для висновку про невідповідність вже зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, визначені в абзаці 4 пункту 3 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Розкриття змісту окремих підстав для відмови у наданні правової охорони наводиться у Правилах складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28.07.1995 №116.
Порушенням прав на знак, зокрема, визнається введення в цивільний оборот позначень, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6bis Паризької конвенції про охорону промислової власності; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; кваліфікованими зазначеннями походження товарів.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 2 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що товарний знак, який є тотожнім або схожим до ступеня змішування з фірмовим найменуванням іншої юридичної особи, є неохороноспроможним.
Тому з огляду на припис статті 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для визнання свідоцтва України на знак для товарів і послуг №НОМЕР_4, який містить словесне позначення «Львівський ювелірний завод, зображення шестигранника, а під ним абревіатуру «ЛЮЗ», для товарів і послуг для 14 та 35 класів МКТП, недійсним повністю відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». А відповідно до пункту 3 цього ж Закону свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.
Згідно пункту 2.3 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 року №10, у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо визнання свідоцтва недійсним повністю або частково і такі відомості (зміни щодо правового статусу свідоцтва) в силу пункту 1.3 вказаного Положення Державна служба інтелектуальної власності України публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність», зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю свідоцтва України та здійснює публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.
Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
Враховуючи те, що Державна служба інтелектуальної власності України, відповідно до покладених на неї повноважень, не відслідковує порушення прав власників свідоцтв України на знак для товарів і послуг суд вважає, що з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають солідарному стягненню на користь позивача суми сплаченого судового збору 17,00 грн. та 37,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 грн.
Керуючись Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»від 15.12.1993 № 3689-XII (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 290, 489, 492 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223, 224, 226 ЦПК, суд, -
Позов Державного підприємства «Львівський державний ювелірний завод»до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг №НОМЕР_4 задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво України №НОМЕР_4 на знак для товарів і послуг, який містить словесне позначення «Львівський ювелірний завод, зображення шестигранника, а під ним абревіатуру «ЛЮЗ».
Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг щодо визнання недійсним свідоцтва України №НОМЕР_4 на знак для товарів і послуг, який містить словесне позначення «Львівський ювелірний завод, зображення шестигранника, а під ним абревіатуру «ЛЮЗ»та здійснити публікацію про це у своєму офіційному бюлетені «Промислова власність».
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Державного підприємства «Львівський державний ювелірний завод», код ЄДРПОУ 05785017, місцезнаходження якого за адресою: м. Львів, вул. Академіка Підстригача, 2 витрати по оплаті судового збору в сумі 17,00 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 37,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя