Справа № 2-2732/11
(заочне)
18 листопада 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Оксюти Т.Г.,
при секретарі Прохоровій К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача про поділ майна подружжя.
В ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги та просила визнати за нею та ОСОБА_2 право власності по Ѕ частині земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 72 : 453 : 036) по АДРЕСА_1 та по Ѕ частині будинку незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 за кожним.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 07.09.1995 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2
Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1
Шлюб між позивачем та відповідачем не розірвано.
За час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі вони спільно набули: земельну ділянку площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок, розташований на ній.
Вказане підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого 06.11.2001 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №1724, відповідно до якого ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 0,1000 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
31.01.2002 року ОСОБА_2 отримав державний акт на право приватної власності на землю, який посвідчує право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га., що знаходиться в м. АДРЕСА_1 Державний акт на право приватної власності на землю виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.11.2001 року.
Крім того, 06.11.2001 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №1721, було придбано жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Право власності на будинок зареєстровано 20.11.2001 року в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на ім'я ОСОБА_2
На час придбання, жила площа будинку АДРЕСА_1 складала 52,60 кв.м., нежитлова -145,40 кв.м.
19.02.2002 року ОСОБА_2 Солом'янському районною в м. Києві державною адміністрацією було видано дозвіл №42 на розробку проекту реконструкції існуючого жилого будинку та господарсько-побутових споруд за адресою: АДРЕСА_1
Таким чином, будинок АДРЕСА_1 реконструйовано.
Згідно з технічним паспортом від 12.06.2007р., площа будинку складає 272,6 кв.м, з них житлова -51,7 кв.м., підсобна -140,4 кв.м., площа приміщень не включених в загальну -80,5 кв.м. Загальна дійсна вартість будинку складає 340468,00 грн.
Вказує, що згоди щодо поділу майна вони не досягли, а тому просила поділити вищевказане майно.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у його відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечувала позивач.
Суд, вислухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Встановлено, що 07.09.1995 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Львівської області у м. Пустомити за актовим записом №66 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
06.11.2001 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №1724, ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 0,1000 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
31.01.2002 року ОСОБА_2 отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га., кадастровий номер 72 : 453 : 036, що знаходиться в м. АДРЕСА_1 Державний акт на право приватної власності на землю виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.11.2001 року.
Крім того, 06.11.2001 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №1721, ОСОБА_2 придбав жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Право власності на будинок зареєстровано 20.11.2001 року в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на ім'я ОСОБА_2.
Таким чином, встановлено, що сторони за час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі подружжя спільно набули наступне майно: земельну ділянку площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок, розташований на ній.
На час придбання, жила площа будинку АДРЕСА_1 складала 52,60 кв.м, нежитлова -145,40 кв.м.
19.02.2002 року ОСОБА_2 Солом'янському районною в м. Києві державною адміністрацією було видано дозвіл №42 на розробку проекту реконструкції існуючого жилого будинку та господарсько-побутових споруд за адресою: АДРЕСА_1
Будинок АДРЕСА_1 було реконструйовано.
Згідно з технічним паспортом від 12.06.2007 року, площа будинку складає 272,6 кв.м, з них житлова -51,7 кв.м., підсобна -140,4 кв.м., площа приміщень не включених в загальну -80,5 кв.м.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22.06.2011 року у справі була призначена судова будівельно -технічна експертиза.
Відповідно до звіту про незалежну оцінку ринкової вартості незавершеного будівництвом жилого будинку складеного ТОВ «ЄСП Оцінка-Капітал»12.08.2011 року ринкова вартість об'єкта оцінки незавершеного будівництва (процент будівельної готовності становить 97%) -житлового будинку загальною площею 272,60 кв.м., що адресою: АДРЕСА_1 становить 4619577 грн., без урахування ПДВ.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди -виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Позивач просила визнати за нею та ОСОБА_2 право власності по Ѕ частині земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 72 : 453 : 036) по АДРЕСА_1 та по Ѕ частині будинку незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 за кожним, на що слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності.
Якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім'я одного з подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір між ними може бути вирішений судом.
Встановлено, що у сторін ускладнилися стосунки, взаємної згоди щодо поділу майна ними не досягнуто.
Згідно з п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Згідно зі ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.
Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач довела ті обставини на які посилались як на підставу своїх позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»від 21.12.2007 року, ст.ст. 110-112, 157, 159, 160, 166, 171, 243 Сімейного Кодексу України, ст. 21 Конституції України, п. 10 листа Верховного Суду України від 29.10.2008 року №19-3767/0/8-08, ст.ст. 11, 365 ЦК ст.ст. 4, 10, 27, 28, 29, 30, 57, 60, 64, 88, 169, 212-215, 218, 224, 378 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна -задовольнити.
Розділити майно подружжя.
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса: АДРЕСА_2) право власності на Ѕ частину земельної ділянки (загальною площею 0,1000 га., кадастровий номер 72 : 453 : 036) по АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса: АДРЕСА_2) право власності на Ѕ частину будинку незавершеного будівництва АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, адреса: АДРЕСА_1) право власності на Ѕ частину земельної ділянки (загальною площею 0,1000 га., кадастровий номер 72 : 453 : 036) по АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, адреса: АДРЕСА_1) право власності на Ѕ частину будинку незавершеного будівництва АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 суму сплаченого судового збору 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя