13 лютого 2012 р. Справа № 2а/0270/445/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Томчука Андрія Валерійовича,
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі
до: приватного підприємства "Дністер"
про: стягнення заборгованості
Управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі (далі - УПФУ у Ямпільському районі) звернулось до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства "Дністер" (далі - ПП "Дністер") про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 3537,22 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 18.01.2012р. за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій, призначених за Списком №2 у розмірі 3537,22 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився надавши суду заяву, якою просив здійснити судовий розгляд без участі представника УПФУ у Ямпільському районі, одночасно зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
10.02.2012р. на адресу суду надійшла заява представника ПП "Дністер", згідно змісту якої зазначено, що відповідач позовні вимоги у розмірі 3537,22 грн. визнає у повному обсязі, розгляд справи просить провести без представника підприємства в порядку письмового провадження.
Частиною 2 статті 51 КАС України серед прав та обов'язків сторін закріплене право відповідача на визнання адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи заяви представників сторін, відсутність перешкод у розгляді справи та потреби у виклику свідків чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Приватне підприємства "Дністер" як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстроване Ямпільською РДА 06.02.2003р. та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Ямпільському районі.
Судом встановлено, що за державним підприємством ПП "Дністер" рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витратах на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах за період з листопада 2011 року по грудень 2011 року в сумі 3537,22 грн.
Позовні вимоги підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, карткою особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком 2 (а.с. 7), Актом звірки підписаним представниками сторін (а.с.6), розрахунком заборгованості (а.с.5).
Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення (страхових внесків) відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. № 400/97-ВР.
Згідно з абзацом четвертим п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.
Абзацом третім п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 цього Закону.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, ч. 1 п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 у розмірі 100 відсотків. Крім того, відповідно до вимог Інструкції, управлінням Пенсійного фонду України компенсовано витрати за доставку пенсій згідно тарифів встановлених Укрпоштою.
За правилами встановленими підпунктом 6.8. пункту 6 Інструкції, підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, загальна сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за період листопада -грудня 2011р. у ПП "Дністер" становить 3577,22 грн.
Оцінюючи визнання позову відповідачем суд виходить з наступного.
Частиною третьою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи те, що приватним підприємством "Дністер" позов визнано, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, в межах заявлених вимог в сумі 3537,22 грн.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства "Дністер" (с. Цекинівка, Ямпільський район, Вінницька область, 24545, р/р 26001289992, код 03732749 в Райффайзен банк "Аваль", МФО 302247) на користь управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі (р/р 25608323720103 в ОПРВ Ощадний банк України м. Вінниця, МФО 302076, ЄДРПОУ 24903178) заборгованість в сумі 3537,22 грн. (три тисячі п'ятсот тридцять сім грн. 22 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Томчук Андрій Валерійович