Справа №2-1065/12
(заочне)
23 лютого 2012 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Прохоровій К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
12.12.2011 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів та просила продовжити строк для прийняття спадщини в три місяці, що відкрилася після смерті її батька -ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_4.
За своє життя батько позивача та його дружина ОСОБА_3, приватизували житлове приміщення -квартиру АДРЕСА_1, в рівних частинах -по ? кожному.
ОСОБА_4 за своє життя заповіту не складав. Єдиними спадкоємцями за законом належної ОСОБА_4 ? частини квартири АДРЕСА_1 є позивач та відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, які відповідно мають право на 1/3 частину кожний.
07.12.2011 року позивач звернулась до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте їй було відмовлено в оформленні свідоцтва про прийняття спадщини, у зв'язку з тим, що нею був пропущений строк на її прийняття.
Вважає, що вона пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, а саме, у зв'язку з тим, що вона не була обізнана про факт приватизації житла батьком, а саме ? частини квартири АДРЕСА_1. Про вказану приватизацію їй стало відомо лише у 2011 році.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, по дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій позовні вимоги своєї довірительки підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили.
Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у їх відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечував представник позивача.
Представник третьої особи Головного управління юстиції у м. Києві в судове засідання свого представника не направила, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Згідно ч. 2 ст. 197 ЦК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Врахувавши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 29.07.1997 року, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Старокиївського району м. Києва, батько позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина -? частина квартири АДРЕСА_1.
Вказана квартира належала на праві власності в рівних долях померлому ОСОБА_4 та його дружині, відповідачу ОСОБА_3.
Вказане підтверджується свідоцтвом про право власності на житло виданого Відділом приватизації Залізничної районної Ради народних депутатів 15.09.1995 року.
Крім того, спадкоємцем за законом щодо майна померлого ОСОБА_4 є його син, брат позивача, ОСОБА_2.
Після смерті батька позивача ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_3 -дружина померлого, перебуваючи за межами України, надіслала на ім'я відповідача ОСОБА_2 довіреність в якій уповноважила його на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 -автомобіля.
Відповідач ОСОБА_2 вчасно звернувся з відповідною заявою до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори і прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4. Разом з ним, спадщину також прийняла відповідач ОСОБА_3
Вказане підтверджується матеріалами спадкової справи №741 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4.
Відповідно до п. 1, п. 24 Постанов Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР. Відповідачми у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.
З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_4 позивач не змогла вчасно подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, оскільки вона не була обізнана про факт приватизації житла її батьком ОСОБА_4, а саме -? частини квартири АДРЕСА_1.
Встановлено, що позивач звернулась до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для її прийняття.
Згідно ст. 550 ЦК УРСР строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 549 цього Кодекс, може бути продовжений судом, якщо суд визнає причини пропуску строку поважними. При цьому спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.
Встановлено, що позивач, у встановлений законом строк не звернулась до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом, т.я., вона була необізнана щодо наявності майна у померлого батька ОСОБА_4.
Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довела ті обставини, на які посилалась, як на підставу своїх позовних вимог.
Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе визнати поважною причину пропуску позивачем терміну для прийняття спадщини та визначити додатковий строк для подання заяви про її прийняття.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 549, 550 ЦК УРСР, статтями 10, 11, 27, 28, 29, 30, 57, 58, 59, 60, 169, 197, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини -задовольнити.
Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк в три місяці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2
Перебіг зазначеного строку обчислювати з моменту набрання рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд м. Києві протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя