Справа № 2-2129/12
09 лютого 2012 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації,-
Позивачка звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати відповідачку у судовому засіданні спростувати недостовірні відомості про те, що остання частково з нею розрахувалася щодо отриманої позики.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі:- найменування позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; - зміст позовних вимог; - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; - зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки в позовній заяві не викладені обставини, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги, тобто ті юридичні факти, на основі яких вона обґрунтовує свої вимоги щодо зобов'язання відповідачки спростувати недостовірну інформацію відповідно до норм матеріального права, які поширюються на спірні правовідносини та на підставі яких, на її думку, необхідно вирішувати дані вимоги, і які визначають той засіб захисту права, який вона просить застосувати, з зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на ту обставину, що відповідачка безпроцентно та на умов зворотності неодноразово отримувала він неї у позику грошові кошти, на що відповідно надавала позивачці розписки, складені у присутності свідків. Однак 18.12.2012 року від своєї невістки вона дізналася, що та нібито у розмові з онукою відповідачки почула, що відповідачка та її донька з нею частково розрахувалися, хоча це не відповідає дійсності.
Конфлікту щодо повернення позики між ними немає, але вважає, що її син в разі її смерті як її спадкоємець може стикнутись з проблемою визнання того факту, що з не розрахувалась ні відповідачка, ні дочка останньої.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
Однак позивачкою в позовній заяві не зазначено, яка саме інформація, що розповсюджувалася, є недостовірною, у зв'язку з чим позивачка має викласти обставин із зазначенням конкретної інформації, яку позивачка просить визнати недостовірною, та в який спосіб, строк та порядок має відбутись спростування, оскільки спростування такої інформації здійснюється у такий самий спосіб, у який вона і була поширена; в чому полягає протиправність дій відповідачки, яким нормам права вони суперечать та яким чином поширена інформація порушує особисті немайнові права позивачки чи завдає їй шкоди, та вказати посилання на докази в підтвердження даних обставин.
Зазначення вказаних обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі, оскільки відповідно до ст. 15 цього ж Кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків.
Виходячи з вищенаведеного, позивачці необхідно визначити зміст вимог, зазначивши те право, захисту якого вона вимагає, та надати належне обґрунтування із зазначенням, якими саме діями чи бездіяльністю порушені її права та чим передбачені зазначені в позові шляхи поновлення порушених прав із посиланням на докази в підтвердження даних обставини справи.
За таких обставин в силу ч.1 ст. 121 ЦПК України вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації, залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків терміном три дні з моменту отримання копії ухвали, шляхом подачі нової позовної заяви, з урахуванням вимог, викладених в ухвалі. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: