Справа № 2-2062/12
16 лютого 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді - Калініченко О.Б.
при секретарі - Войцеховській М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що сімейне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з несумісністю їх характерів та різних поглядів на сімейне життя, почуття любові та поваги між ними втрачено. З початку 2010 року сумісного господарства не ведуть, шлюбні відносини не підтримують. Від шлюбу мають двох дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В судове засідання позивачка не з'явилася, надавши суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутності. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність. Позов визнав і погодився на розірвання шлюбу, також вважаючи збереження шлюбу неможливим.
Таким чином, суд, дослідивши письмові заяви сторін, вважає можливим ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 17.01.2002 року, від цього шлюбу двох дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час проживають з позивачкою.
З початку 2010 року сторони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть. Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать, що розлад між подружжям має не тимчасовий характер, подальше їх спільне проживання у шлюбі та його збереження стало дійсно неможливим, сімейні відносини зруйновані остаточно, оскільки взаємопорозуміння та почуття любові між сторонами втрачено.
Між сторонами майнового спору на даний час немає, діти залишаються проживати з матір'ю.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, т. я. відносини, що склались між подружжям, носять стійкий характер, шлюб між сторонами розпався і його збереження неможливо. При таких обставинах збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб носить формальний характер і підлягає розірванню.
Керуючись ст.ст.110, 112 СК України, ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві 17.01.2002 року, актовий запис №28, - розірвати.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: