Справа № 2-1875/12
13 лютого 2012 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування коштів за частину спільного нажитого майна подружжя,-
Позивачка 26.01.2012 року звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить суд визнати за нею право на отримання 1/2 частини коштів, виплачених відповідачем за період перебування у шлюбі з 22.07.2007 по 22.12.2009 року за кредитним/заставним договором на придбання автомобіля, та зобов'язати відповідача виплатити всю суму, призначену до виплати рішенням суду, у термін 1 рік.
Посилається в позові на те, що 22.06.2006 року відповідачем був придбаний на підставі кредитного договору автомобіль марки Daewoo Lanos. Вважає, що борг за кредитним договором на автомобіль відповідач продовжував виплачувати як під час їх сумісного проживання, так і після розлучення.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів позову, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 27.04.2011 року спір між тим ж сторонами щодо поділу того ж майна подружжя та стягнення грошової компенсації та з тих же підстав було вирішено, в тому числі і щодо стягнення грошової компенсації за вказаний автомобіль як частини спільного нажитого майна подружжя.
В обґрунтування даного позову позивачка сама зазначає, що під час судового розгляду вона за відсутності у неї доказів протилежного вона погодилась з твердженням відповідача, що вказаний автомобіль є його особистою власністю, а не частиною спільного майна подружжя, оскільки кредитний договір щодо придбання автомобілю був укладений ним у 2006 році і повністю погашений до реєстрації їх шлюбу, що було встановлено і рішенням суду та в частині виплати грошової компенсації вартості цього автомобіля в порядку його розподілу позивачці було відмовлено.
Виходячи з того, що отримати від банку документальне підтвердження факту та періоду погашення відповідачем заборгованості за кредитом вона самостійно не в змозі, просить в позові витребувати такі докази від банку для встановлення обставин щодо суми виплат за автомобіль за період з 22.07.2007 по 22.12.2009 року по кредитному договору, за умовами п.1.3 якого строк користування кредитом був встановлений до 22.07.2007 року.
Виходячи з вищезазначеного, вбачається, що позивачка звертається до суду з вимогами витребувати кошти за частину спільного нажитого майна подружжя, після того, як між тими самими сторонами вже було вирішено питання щодо поділу майна подружжя, посилаючись на нові обставини, які не були досліджені під час судового розгляду.
Між тим, ч.1 чт.361 ЦПК України передбачається, що рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з ново виявленими обставинами, порядок розгляду яких передбачений главою 4 розділу V ЦПК України.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
За викладених обставин в силу п.2 ч.2 ст. 122 ЦПК України вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі.
Крім того, згідно з п.2 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір»підлягає поверненню позивачці сплачений нею судовий збір.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», п.2. ч.2 ст.122 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування коштів за частину спільного нажитого майна подружжя.
Повернути ОСОБА_1 250,00 грн. судового збору, сплаченого згідно з квитанції №17 від 26.01.2012 року на р/р 31419537700010, та 120,00 грн., сплачених згідно з квитанцією № 19 від 26.01.2012 року на р/р 31214259700010.
Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: