Справа № 2-1430/11
16 лютого 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого -судді - Лозинської М.І.,
за участю секретаря - Назарчук П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 25 500 грн. які є попередньою оплатою вартості робіт за договором підряду № 2403 від 24 .03.2011року, укладеним з відповідачем. В обґрунтування своїх позовних вимог послався на те, що відповідно до умов укладеного договору підряду відповідач зобов'язався виконати роботи по ремонту будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, а позивач в свою чергу зобов'язався здійснити оплату виконання робіт та виділити кошти на придбання матеріалів відповідно до наданого кошторису витрат. Як зазначає позивач, згідно з умовами договору ним було передано відповідачу у якості авансу на закупку будівельних матеріалів грошові кошти у розмірі 70 000грн., в обгрунтування чого послався на розписку від 24.03.2011 року , яка власноруч написана відповідачем. Після отримання коштів відповідачем було розпочату забудову фундаменту та були закуплені будівельні матеріали. У зв'язку з тяжким матеріальним становищем позивачем було припинено ремонт будинку у зв'язку з чим він звернувся до відповідача з вимогою про звіт по використаним коштам, надання чеків та акту виконаних робіт, а також повернення залишку невикористаних грошових коштів отриманих у якості авансу. Оскільки відповідачем було повернуто лише 2000тис.гривень, не надано підтверджуючих документів про використання коштів, та ухиленням відповідача від повернення коштів, він звернувся з позовними вимогами до суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив
їх задоволення. При цьому послався на те, що просить стягнути з відповідача залишок невикористаних коштів, які були надані в якості авансу в розмірі 25 500 грн.., оскільки в іншій частині виконання робіт на суму 44 500 він визнає.
Відповідач в ході розгляду справи позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своїх заперечень послався на те, що кошти отримані від позивача в якості авансу використані в повному обсязі, в підтвердження чого надав звіт по використанню коштів на суму 63956грн., який вважає належним підтвердженням їх використання.
Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони ( замовника) , а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що 24 березня 2011 року між позивачем по справі та відповідачем укладений Договір підряду № 2403 відповідно до пункту 1 якого Виконавець, яким є відповідач по справі зобов'язався виконати роботи по ремонту будинку за адресою: АДРЕСА_1. ( а.с.11-12).
Відповідно до пункту 2 зазначеного Договору передбачено, що замовник-позивач по справі зобов'язується оплатити виконані роботи та інші, пов'язані з ним затрати, в тому числі матеріали по кошторису, яка визначена в зазначеному пункті Договору на загальну суму 92 тис.600 грн.
Загальний розмір робіт складає 165 тис. грн.00 копійок.
Відповідно до пункту 3 Договору оплата робіт здійснюється поетапно:
Аванс на закупку матеріалів та інші витрати;
Оплата робіт по факту виконання робіт;
Повний розрахунок по закінченню виконання всіх робіт.
Судом встановлено, що відповідач отримав від позивача 70 000 грн. в якості авансу на закупку матеріалів згідно укладеного договору підряду, що підтверджується розпискою наданою позивачу відповідачем. ( а.с.13).
Факт отримання коштів у зазначеному розміру в ході розгляду справи відповідачем не оспорювався.
Згідно з ст. 839, 840 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.
Позивач в ході судового розгляду послався на те, що відповідачем на використання отриманого авансу на закупку матеріалів не надано звіту за використання коштів.
У зв'язку з необхідністю припинення будівництва робіт позивач посилався на те, що він неодноразово звертався до відповідача з вимогою щодо звітності використання коштів та необхідністю повернення залишку наданого авансу.( а.с.7).
Судом встановлено, що відповідачем повернуто позивачу 2 тисячі гривень авансу.
При цьому позивач послався на те, що використання коштів та виконання робіт на суму 44 тис.500 гривень він визнає, проте залишок коштів просить повернути, оскільки відповідач ухилився від повернення зазначених коштів.
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 4 статі 59 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В ході судового розгляду відповідач заперечував проти позовних вимог посилаючись на те, що використав кошти надані позивачем на загальну суму 63956 грн., на закупку матеріалів в підтвердження чого надав звіт по використанню коштів виконаний самостійно . При цьому чеків , рахунків-фактури на покупку товарів, які могли б підтвердити використання коштів на зазначену суму не надав, посилаючи одночасно на те, що позивач повинен був оглянути виконані роботи та прийняти ії .
.Згідно з ст.177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Відповідно статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Враховуючи , що відповідачем не надано доказів в підтвердження використання коштів на суму 63956 гривень в розумінні допустимості доказів, не доведено факт ухилення позивача від прийняття робіт , зважаючи на те, що позивач визнає використання коштів на решту суми, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення коштів в розмірі 25 500 гривень, наданих позивачем в якості авансу за договором підряду, підлягають задоволенню, оскільки у відповідача вони зберігаються без достатніх підстав.
В порядку статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 255 гривень.00копійок сплаченого судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.177,837,840,1212 ЦК України, ст.ст.11,59,60,88,212-215,218,294 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 25 500,00 ( двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 255 гривень,00 копійок.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з моменту його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через районний суд м. Києва .
Суддя: