Справа № 3-1520/12
16 лютого 2012 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з прокуратури м. Києва, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, працюючого на посаді начальника юридично-договірного відділу ДП «Завод 410 Цивільної авіації»,
за ч. 1 ст.212-3 КУпАП, суддя, -
Відносно ОСОБА_1 18.01.2012 року заступником прокурора м. Києва державним радником юстиції 3 класу Шморгун О.С. в приміщенні прокуратури м. Києва складено протокол про адміністративне правопорушення, яке проявляється в тому, що ОСОБА_1, займаючи посаду начальника юридично-договірного відділу ДП «Завод 410 Цивільної авіації», будучи відповідальним за надання інформації на запит прокуратури м. Києва №21-14201-11 від 21.12.2011 року, несвоєчасно та не в повному обсязі надав інформацію, чим порушив вимоги ЗУ «Про прокуратуру», ЗУ «Про інформацію»та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.212-3 КУпАП.
Так, з викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин, вбачається, що в ДП «Завод 410 Цивільної авіації»22.12.20011 року зареєстровано надходження запиту прокуратури м. Києва №21-14201-11 від 21.12.2011 року за підписом начальника Другого відділу прокуратури м. Києва Марч О.В. щодо надання у строк до 28.12.2011 року інформації у зв'язку з проведенням перевірки за звернення громадянина ОСОБА_4 з питань законності діяльності керівника ДП «Завод 410 ЦА».
Вказаний запит 22.12.2011 року розписаний генеральним директором ДП «Завод 410 ЦА» Подрєзою С.М. на заступника генерального з авіаційної безпеки та режиму ДП «Завод 410 ЦА»Прончатова К.І. на начальника юридично-договірного відділу ДП «Завод 410 ЦА»ОСОБА_1 для виконання та надання відповіді.
У подальшому, 05.12.2012 року до прокуратури м. Києва надійшов лист за підписом заступника генерального директора з авіаційної безпеки та режиму ДП «Завод 410 ЦА»Прончатова К.І., у якому зазначено, що вимога прокуратури м. Києва про надання інформації та копії документів у зв'язку з проведенням перевірки за зверненням ОСОБА_4 є незаконною.
Прокуратурою м. Києва було з'ясовано, що зареєстрований канцелярією заводу 22.12.2011 року за №1765 запит прокуратури розписано генеральним директором заводу Подрєзою С.М. для виконання на заступника генерального директора з авіаційної безпеки та режиму ДП «Завод 410 ЦА»Прончатова К.І та начальника юридично-договірного відділу заводу ОСОБА_1
На підставі вищезазначеного, заступником прокурора м. Києва державним радником юстиції 3 класу Шморгун О.С. відносно начальника юридично-договірного відділу заводу ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засідання свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечував, надавши наступні пояснення.
Так, ОСОБА_1 зазначив, що, по-перше, підписаний заступником прокурора м. Києва державним радником юстиції 3 класу Шморгун О.С. протокол про адміністративне правопорушення складав вже прокурор другого відділу прокуратури м. Києва Федоренко В.М., пояснень при складанні протоколу не відбиралося, обставини справи не вивчалися, незгода про підстави притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 212-3 КУпАП зі змістом та висновками протоколу зафіксована ним в протоколі.
Крім того, копії протоколу йому не надано, надано лише другий примірник текстової частини без його запису про незгоду щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Вважає притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 212-3 КУпАП незаконним та таким, що не відповідає обставинам справи, зважаючи на те, що диспозиція та санкція статті ч.1 ст. 212-3 КУпАП передбачає неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про доступ до судових рішень»та «Про засади запобігання і протидії корупції».
Однак вимога Другого відділу прокуратури міста Києва (лист від 21.12.2011р. № 21-142-01-11) на адресу ДП «Завод 410 ЦА»стосовно надання інформації з завіреними копіями відповідних документів надана с посиланням на ст.ст. 8. 20 Закону України «Про прокуратуру».
Дійсно, ч.1 ст. 20 зазначеного закону встановлює право прокурора при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Таким чином, закон чітко встановлює порядок надання документів та визначає обсяг документів та матеріалів, що має право вимагати прокурор для перевірки, встановлюючи обмеження - необхідних для проведення перевірки. При цьому попередня ст. 19 зазначеного закону містить наступну норму, що прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Ні ст. 8, ні ст.20- Закону України «Про прокуратуру»не містять посилання на правовий термін «інформація», крім поняття банківської інформації та інформації про етап законності і заходи щодо її забезпечення (ч.2 ст. 20 закону), що не було предметом запиту Другого відділу прокуратури м. Києва від 21.12.2011 року, як наведено вище.
Крім того вважає, що в його діях, як виконавця документів, відсутній суб'єктивний склад правопорушення визначений ч.1 ст. 212-3 КУпАП, так як він, як начальник юридично-договірного відділу, не є тією посадовою особою, яка може бути суб'єктом правопорушення передбаченої ч. 1 ст.212-3 КУпАП.
За таких обставин ОСОБА_1 просив, врахувавши його пояснення, закрити провадження в адміністративній справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.212-3 КУпАП.
Заслухавши пояснення правопорушника та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознак порушення, відповідальність за яке передбачена відповідальність ч.1 ст. 212-3 КУпАП, з огляду на наступне.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст.212-3 КУпАП неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про доступ до судових рішень»та «Про засади запобігання і протидії корупції», - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, вимога Другого відділу прокуратури міста Києва (лист від 21.12.2011 року № 21-142-01-11) на адресу ДП «Завод 410 ЦА»стосовно надання інформації з завіреними копіями відповідних документів надана с посиланням на ст.ст. 8. 20 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно з ч.1 ст. 20 зазначеного закону пердбачено право прокурора при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Таким чином, закон чітко встановлює порядок надання документів та визначає обсяг документів та матеріалів, що має право вимагати прокурор для перевірки, встановлюючи обмеження - необхідних для проведення перевірки. При цьому стаття 19 зазначеного закону містить відповідну норму, що прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Ні ст. 8, ні ст.20 Закону України «Про прокуратуру»не містять посилання на правовий термін «інформація», крім поняття банківської інформації та інформації про етап законності і заходи щодо її забезпечення (ч.2 ст. 20 закону), що не було предметом запиту Другого відділу прокуратури міста Києва від 21.12.2011 року, як наведено вище.
Крім цього, в переліку Законів України, наведених в ч.1 ст. 212-3 КУпАП (Законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про доступ до судових рішень»та «Про засади запобігання і протидії корупції»), відповідно до яких інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи і за відмову, несвоєчасне або неповне надання якої настає відповідальність, Закон України «Про прокуратуру», на підставі якого у підприємства запитувались документи, цьому переліку відсутній.
Жодний з наведених у ч. 1 ст. 212-3 КУпАП законів не має відношення до правовідносин стосовно процедури, терміну та переліку документів (інформації), що надаються відповідно до повноважень прокуратури за їх запитом. Ці правові норми встановлені окремим законом - Законом України «Про прокуратуру».
За ухилення від виконання законних вимог прокурора встановлено адміністративну відповідальність статтею 185-8 КУпАП. У разі виявлення порушень Закону України «Про прокуратуру»повинна застосовуватися зазначена стаття закону. Таким чином, при складанні протоколу прокурором здійснена неправильна кваліфікація статті про адміністративне правопорушення (замість ст. 185-8 КУпАП -ст. 212-3 КУпАП), якщо воно дійсно мало місце у правовідносинах, що є предметом адміністративного провадження.
Стаття 7 КУпАП встановлює, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Також слід зазначити, що відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Санкція статті ч.1 ст. 212-3 КУпАП прямо передбачає, що відповідальність несуть посадові особи, які виступають спеціальними суб'єктами відповідного правопорушення .
Таким чином, згідно ст. 212-3 КУпАП до адміністративної відповідальності за цією статтею може бути притягнута лише посадова особа, а саме особа, яка постійно чи тимчасово здійснює функції представника влади, обіймає постійно чи тимчасово на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративних господарських обов'язків, або виконує обов'язки за спеціальними повноваженнями.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, особа яка притягається до адміністративної відповідальності, займає посаду начальника юридично-договірного відділу, яка не відноситься до складу посадив осіб ДП «Завод 410 ЦА», а й відповідно не є суб'єктом правопорушення встановленого ч. 1 ст.212-3 КУпАП.
Крім того, слід зазначити, об'єктом відповідного правопорушення є суспільні відносини щодо одержання, використання, розповсюдження і зберігання інформації, порядок доступу яких встановлений обмеженим переліком законів України, а саме: «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про доступ до судових рішень»та «Про засади запобігання і протидії корупції».
Між тим, не підлягають обов'язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять: інформацію, визнану у встановленому порядку державну таємницю; конфіденційну інформацію; інформацію, що стосується особистого життя громадян;, документи, які становлять внутрішньовідомчу службову кореспонденцію, якщо вони пов'язані з розробкою діяльності установи, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю; інформацію фінансових установ, підготовлену для контрольно-фінансових установ, тощо.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, запит прокуратури від 21.12.2011 року, окрім переліку питань для надання відповіді, містив вимоги про надання невизначеної кількості копій службових документів та договорів, що не мають жодного відношення до питань, які підлягали перевірці у зв'язку із зверненням гр.ОСОБА_8 до прокуратури (підстава запиту).
Так, витренувалися копії фінансових планів на 2008-2011 роки, звіти про їх виконання, акти перевірок фінансово-господарської діяльності контролюючими органами з 2008 року по теперішній час, тощо.
В зв'язку з вищевикладеним вбачається, що ДП «Завод 410 ЦА», надаючи відповідь в прокурату, правомірно мотивував її тим, що зазначена вимога прокуратури стосовно надання невизначеної кількості копій документів щодо господарської діяльності підприємства не може бути задоволена, оскільки не відповідає ст. 19, ст. 121 Конституції України, ст.ст. 5. 19, 20 Закону України «Про прокуратуру», ст. 19 Господарського кодексу України, оскільки законом встановлена обов'язковість лише тих вимог прокурора, які відповідають чинному законодавству в межах компетенції прокуратури, і лише законні вимоги підлягають безумовному виконанню, що є умовою здійснення прокуратурою функцій, передбачених Конституцією України.
Враховуючи вищезазначене, та в зв'язку з тим, що доказів, які б свідчили про скоєння ГР. ОСОБА_1 правопорушення встановленого ч. 1 ст.212-3 КУпАП, окрім складеного заступником прокурора м. Києва державним радником юстиції 3 класу Шморгун О.С. протоколу про адмінправопорушення, в матеріалах справи відсутні, і їх не встановлено при розгляді матеріалу, вважаю, що вищевказаний протокол про адмінправопрорушення носить лише формальний характер.
Згідно з ч.1 ст. 247 провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з вищевикладеним вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212-3 КУпАП, тому провадження по справі відносно нього підлягає закриттю.
Керуючись Законом України «Про прокуратуру», ст. ст. 212-3, 247 п.1 КпАП України, суддя, -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.212-3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: