Справа № 2-738/11
Провадження № 2/509/184/12
м.Вугледар 17 лютого 2012 року
Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого -судді Жамбровський С . І ., при секретарі Соколовій Л.М., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши в приміщенні Вугледарського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Авто просто»та ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Авто-просто»та ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та повернення грошових коштів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 з 1975 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 Від даного шлюбу мають спільних дітей, а також майно, яке разом придбали під час шлюбу. Вони заощаджували сімейні кошти, якими потім спільно розпоряджалися. Проте з березня 2011 року позивач помітила, що відповідач ОСОБА_3 став приносити додому на багато менше грошових коштів чим раніше, посилаючись на затримку заробітної плати. Проте в ході чергової розмови з чоловіком, позивач встановила, що її чоловік, ОСОБА_3, заключив угоду з ТОВ «Авто просто»№340258 від 29.03.2011 року за бонусною програмою «Авто так» на придбання автомобіля «CHERY Tiggo»вартістю 126880 грн. При цьому внісши вступний внесок в сумі 4567 грн. та вніс щомісячні платежі на загальну суму 16 884.44 грн. Всі ці фактори ведуть до руйнування сімейного бюджету та ставить під загрозу його подальше існування, і тому позивач змушена була звернутися до суду з позовом про розірвання даної угоди та повернення грошових коштів.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник підтримали заявлені позовні вимоги та їх обґрунтування, просили суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення, посилаючись на те, що він 29.03.2011 року заключив угоду № 340258 з ТОВ «Авто просто»з метою придбати автомобіль «CHERY Tiggo»вартістю 126 880 грн. за бонусною програмою «Авто так». Вважає, що ТОВ «Авто просто»ввело його в оману, а сам він не зовсім вірно зрозумів умови даної угоди. Проте через деякий час, отримавши відповідну консультацію та зробивши деякі розрахунки, констатував факт того, що дана програма не являється бонусною, а навпаки всі затрати покладаються лише на одну сторону, тобто на нього, та й в подальшому йому не гарантується якість придбаного товару, тобто автомобіля.
Представник відповідача ТОВ «Авто просто» в судове засідання не з'явився, надав суду письмові пояснення та заперечення проти задоволення позову в зв'язку з тим, що вказана в позовній заяві угода укладена в рамках створеної в Україні системи продажу автомобілів під назвою «придбання в групах», яка встановлює відповідні механізми, які забезпечують придбання кожним із учасників автомобіля шляхом сплати його ціни невеликими внесками протягом декількох років. При виконанні договорів учасниками, ТОВ «Авто просто»надає учасникам послуги, що направлені на придбання автомобіля на основі системи «Авто так». Ці послуги полягають в формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах асигнаційних актів, а також інших послуг, передбачених угодою. Підписавши дану угоду, відповідач ОСОБА_3 прийняв на себе не лише певні права але й обов'язки, отже це свідчить про його волевиявлення і прийняття ним усіх умов угоди. При укладанні договору одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя, а тому розірвати дану угоду, визнавши правочин недійсним, та повернути кошти як просить позивач не представляється можливим, оскільки дані позовні вимоги являються безпідставними і незаконними. Крім того, просив суд розглянути справу без його участі.
Суд заслухавши пояснення сторін, вивчивши письмові заперечення та пояснення представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 29 березня 2011р. між відповідачем ОСОБА_3 та ТОВ «Авто просто»була укладена Угода № 340258, а також Додатки №№ 1, 2, які є невід'ємною частиною Угоди, предметом якої є надання ТОВ «Авто просто»ОСОБА_3 послуг, спрямованих на придбання автомобіля «CHERY Tiggo»вартістю 126 880 грн. за бонусною програмою «Авто так». На виконання умов укладеної Угоди ОСОБА_3 було сплачено вступний внесок у розмірі 4567 грн.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Частиною 4 цієї статті передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача просила суд визнати укладену між сторонами Угоду недійсною на підставі положень ч.1 ст. 65 СК України, відповідно до якої, подружжя розпоряджається майном, що є об'єктом їх спільної власності, за взаємною згодою.
Згідно до ст.67 СК України, розпоряджатися своєю часткою у спільній сумісній власності кожний з подружжя має право лише після її визначення та виділення в натурі або визначення порядку користування майном.
Відповідно до ч.2 ст. 65 СК України при укладені договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина чи чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її (його) згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Тобто дана стаття дає вичерпний перелік на підставі яких, можна визнати правочин недійсним:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків,що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заключена між ТОВ «Авто просто»та ОСОБА_3 угода №340258 від 29.03.2011 року не суперечить чинному законодавству, на момент укладення даної угоди ОСОБА_3 мав повний обсяг дієздатності, його волевиявлення було вільним, сам правочин спрямований на настання певних наслідків, а також підписання даної угоди не суперечить правам та інтересам малолітніх або неповнолітніх дітей чи непрацездатних. Інших підстав для визнання угоди недійсною чинним законодавством не передбачено.
Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦПК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Судом встановлено, що частково предметом оспорюваної угоди є надання системи послуг, направленої на придбання автомобіля. В даному випадку відповідач ТОВ «Авто просто» не виступає як продавець автомобілів, а лише надає послуги з їх придбання, тобто виступає посередником між продавцем автомобілів та його кінцевим споживачем. Таким чином спірна угода не виходить за межі побутової, що ґрунтується на умовах договору.
Ст.42 Конституції України гарантується право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Спірна угода не суперечить нормам Цивільного Кодексу України.
Таким чином, твердження позивача ОСОБА_1 про укладення відповідачем ОСОБА_3 спірної угоди без її згоди, про її необізнаність з наміром чоловіка та з фактом укладення угоди не можна визнати обґрунтованими. Безпідставною є і вимога позивача про стягнення з ТОВ «Авто просто»на її користь сплачених чоловіком грошових коштів, а саме: одноразового внеску та щомісячних платежів, так як відповідно до ст.216 ч.1 ЦК України встановлюється, що у разі недійсності правочину обов'язок сторін повернути одна одній усе одержане на його виконання, а не особі, яка не є стороною даного правочину, тобто позивачу. Доказів уповноваження позивача її чоловіком вимагати стягнення на її користь сплачених коштів у справі немає.
Суд також не може прийняти до уваги той факт, що відповідач ОСОБА_3 визнаючи позовні вимоги, не заперечував проти того, щоб ТОВ «Авто просто»повернуло внесені ним відповідно до угоди грошові кошти, на користь позивача, так як він невірно зрозумів умови договору, тому що, відповідно до п. 13.9 ст. 13 Угоди № 340258 від 29.03.2011 року при розірванні Угоди товариство не повертає Учаснику сплачений ним вступний внесок, за виключенням положень Статті 13 п. 13.8. даної Угоди, в яких передбачено право Учасника відмовитися від Угоди та отримати всі сплачені кошти, якщо він повідомить про це протягом семи днів з моменту її підписання.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, …, а ст. 629 цього Кодексу визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)…розірвання договору; ….
Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Пунктом 4 ст. 653 ЦК України, яким встановлені загальні правила розірвання договорів, визначено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом”.
Відповідно до ст. 907 ЦК Україна, якою встановлені наслідки розірвання договору про надання послуг, визначено, що порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, сам відповідач ОСОБА_3 не звертався до відповідача ТОВ «Авто просто»протягом семиденного терміну з дати укладання угоди з заявою про розірвання Угоди, як це передбачено цією Угодою, а тому суд вважає, що підстав для стягнення з ТОВ «Авто просто»сплаченого ОСОБА_3 вступного внеску та інших щомісячних внесків на користь позивача - немає.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання Угоди з ТОВ «Авто просто»та стягнення з нього сплачених відповідачем ОСОБА_3 грошових коштів на користь позивача ОСОБА_1 , задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, ст.42 Конституції України, ст.ст. 65,67 СК України, ст.ст.203, 215,216,526,610,611.629,651,653,907 ЦК України, керуючись ст.ст. 8,11,60,61, 212-215 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Авто просто»та ОСОБА_3, про визнання правочину недійсним та повернення грошових коштів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду, може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, до Апеляційного суду Донецької області через Вугледарський міський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Вугледарского
міського суду С. І . Жамбровський