33-173
24 вересня 2007 року м. Запоріжжя
Голова апеляційного суду Запорізької області Городовенко В.В., розглянувши за скаргою ОСОБА_1 матеріали адміністративної справи, по якій постановою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2007 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у скоєнні корупційного діяння, передбаченого п. «г» ч.3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» (далі - Закон) і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. в дохід держави,
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, працюючи старшим державним виконавцем Державної виконавчої служби в Жовтневому районі м. Запоріжжя, на підставі ст.ст. 4, 6 Закону України «Про державну виконавчу службу» будучи державним службовцем, представником влади, уповноваженим згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» на виконання функцій держави і відповідно до п. «б» ч.1 ст. 2 Закону України «Про боротьбу з корупцією», являючись суб'єктом корупційних діянь, надав незаконні переваги фізичній особі при примусовому виконанні судового рішення при наступних обставинах.
2006 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя було винесене рішення за позовом ОСОБА_2. до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, згідно якого на користь позивачки стягнуто 2322 грн. 50 коп.
2007 року старший державний виконавець ОСОБА_1 на прохання державного виконавця Державної виконавчої служби в Жовтневому районі м. Запоріжжя Бобровніка К.В., не будучи уповноваженим на проведення виконавчих дій і не перевіривши: правильність місця проведення виконавчих дій, а повіривши словам ОСОБА_4., який не є стороною у виконавчому провадженні і не має повноважень на представництво інтересів стягувача; особу, у якої проводили виконавчі дії; право власності на описане та заарештоване майно, провів опис та арешт 14 мобільних телефонів, які належали ОСОБА_5.
Крім того, в порушення п. 5.6.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, в акті опису та арешту майна від 28.02.2007 року не вказано відмінні ознаки кожного внесеного в акт предмета, які були передані на зберігання сторонній особі - ОСОБА_4.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями, всупереч вимог чинного законодавства, що регламентує порядок проведення виконавчих дій, надав незаконну перевагу ОСОБА_4., який не є стороною виконавчого провадження при примусовому виконанні судового рішення - в складанні акту опису, арешту та передачі майна сторонній особі.
В скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною і необгрунтованою в зв'язку з неповнотою дослідження всіх обставин по справі, так як на момент винесення постанови він вже не був державним службовцем, ніяких матеріальних благ він не отримав, а тому не було і самого корупційного діяння, при розгляді справи йому не було
роз'яснено його права, акт складений та підписаний державним виконавцем Бобровніком К.В., а не ним. Крім того, на момент розгляду справи в суді минули строки притягнення до адміністративної відповідальності, в зв'язку з чим постанову просить скасувати.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що дана постанова як незаконна підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі з наступних підстав.
При вирішенні питання про наявність у діях особи складу корупційного правопорушення, передбаченого п. «г» ч.3 ст. 5 Закону, суд мав виходити з того, що відповідальність за цією нормою, виходячи з її змісту, можлива лише в тому разі, коли державний службовець, який є посадовою особою, не додержує процедури конкурсу, внаслідок чого можуть бути порушені права інших претендентів, що брали або могли б узяти в ньому участь.
У цьому ж випадку складання акта опису, арешту й передачі майна мало місце не в умовах конкурсу, а в порядку виконання судового рішення згідно з Законом України «Про виконавче провадження» і тому не може розцінюватись як надання незаконних переваг особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Крім того суд не врахував, що вказаний акт склав і підписав державний виконавець Бобровнік К.В., а не ОСОБА_1 Яке ж відношення до цього мав ОСОБА_1 і в чому проявились його корупційні діяння ані прокурор, який склав протокол, ані суд, який визнав винним ОСОБА_1, не вказали.
Згідно ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні -два місяці з дня його виявлення.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності постановою судді від 15.05.2007 року за правопорушення, скоєне 28.02.2007 року, тобто після закінчення строку, передбаченого законом.
В день прийняття постанови суду був складений і протокол про корупційне діяння.
Відповідно до ст. 247 п.7 вказаного Кодексу провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо закінчились строки, передбачені ст. 38 цього Кодексу.
При складанні протоколу і розгляді справи ці вимоги закону залишені поза увагою прокурором і суддею.
Беручи до уваги неправильне застосування закону про адміністративне притягнення до відповідальності ОСОБА_1 та враховуючи відсутність у його діях складу корупційного правопорушення, постанова судді як незаконна підлягає скасуванню, а провадження в справі - закриттю.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Жовневого районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2007 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні корупційного діяння, передбаченого п. «г» ч.3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. в дохід держави - скасувати, а справу провадженням закрити.