"22" лютого 2012 р. Справа № 2/870-НМ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М., - головуючого,
Жукової Л.В.,
Студенця В.І.,
розглянувши касаційну скаргуТОВ "Лабрадорит"
на постанову
та
на рішенняРівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 року
господарського суду Житомирської області від 14.09.2011 року
у справі господарського судуЖитомирської області
за позовомЗАТ "Спіка"
доТОВ "Лабрадорит",
КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради,
ГУ юстиції у Житомирській області,
СДП "Укрспецюст"
3-тя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДПІ в Солом'янському р-ні міста Києва
Провизнання недійсним торгів та свідоцтва на право власності на об'єкти нерухомого майна
та за зустрічним позовомТОВ "Лабрадорит"
до ЗАТ "Спіка"
3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору АКБ "Росток-Банк",
КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради
про визнання добросовісним набувачем та про визнання права власності,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:Данильчук М.Я., Кравчук В.І.,
- відповідача:
- третіх осіб:Мороз А.С., Левкович Л.А.,
не з"явився,
У липні 2006 року ЗАТ "Спіка" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Лабрадорит" та КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради про визнання недійсними прилюдних торгів від 11.03.05р., проведених Житомирською філією державного спеціалізованого підприємства "Укрспецюст", з продажу належних на праві власності позивачу будівель модульного типу площею 2496 м2 та пилорами площею 117,5 м2, розташованих в с. Потіївка, Радомишльського району, свідоцтва, виданого 15.04.05р. за реєстровим номером 485 приватним нотаріусом Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області про право власності відповідача в особі ТОВ "Лабрадорит" на пилораму та будівлю модульного типу (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог (т.2, а.с.29).
У серпні 2008 року ТОВ "Лабрадорит" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою про визнання його добросовісним набувачем та визнання права власності на нерухоме майно, придбане на спірних прилюдних торгах.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.01.2011 року первісний позов задоволено повністю. Визнано недійсними прилюдні торги від 11.03.2005р., проведені Житомирською філією ДСП "Укрспецюст" з продажу належних на праві власності ЗАТ "Спіка" будівлі модульного типу площею 2 496 кв. м та будівлі пилорами площею 117,5 кв. м, що розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 року рішення місцевого господарського суду від 18.01.2011 року залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2011 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 року та рішення господарського суду Житомирської області від 18.01.2011 року скасовано в частині зустрічних позовних вимог. В скасованій частині справу передано на новий розгляд та на розгляд по суті позовних вимог за первісним позовом про визнання недійсним свідоцтва, виданого 15.04.05р. за реєстровим номером 485 приватним нотаріусом Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області про право власності відповідача в особі ТОВ "Лабрадорит" на пилораму та будівлю модульного типу до господарського суду Житомирської області. В решті позовних вимог -судові рішення з даної справи залишено без змін.
За наслідками нового розгляду, господарським судом Житомирської області 14.09.2011 року прийнято рішення, яким провадження у справі в частині позовних вимог за первісним позовом про визнання недійсним свідоцтва, виданого 15.04.05р. за реєстровим номером 485 приватним нотаріусом Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області про право власності відповідача в особі ТОВ "Лабрадорит" на будівлю модульного типу площею 2 496 кв. м та будівлі пилорами площею 117,5 кв. м, що розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8 припинено. У задоволенні зустрічного позову ТОВ "Лабрадорит" відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 року рішення місцевого господарського суду від 14.09.2011 року залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТОВ "Лабрадорит" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 року та рішення господарського суду Житомирської області від 14.09.2011 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову про визнання права власності скасувати і прийняти нове рішення, яким визнати за ТОВ "Лабрадорит" право власності на пилораму площею 117,5 кв.м. та будівлю модульного типу площею 2 496 кв. м, що розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21.06.2004 року господарським судом м. Києва було прийнято рішення у справі №26/142, яким стягнуто із ЗАТ "Спіка" на користь АКБ "Росток Банк" 7850703,75 грн., шляхом звернення стягнення на заставлене майно, в тому числі, будівлі модульного типу та будівлю пилорами (т.1, а с.113).
На виконання даного рішення, 02.07.04 року господарським судом м. Києва був виданий наказ №26/142 від 02.07.04, який направлено до виконання ВДВС Житомирського обласного управління юстиції (т.1, а.с.119).
Постановою ВДВС Житомирського обласного управління юстиції від 19.08.04 року було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №26/142 від 02.07.04 року про стягнення із ЗАТ "Спіка" на користь АКБ "Росток Банк" заборгованості в сумі 7850703,75грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
З метою примусового виконання наказу господарського суду м. Києва №26/142 від 02.07.04 року, 11.03.2005 року відбулись прилюдні торги по реалізації майна ТОВ "Спіка", переможцем яких згідно протоколів проведення прилюдних торгів по реалізації майна №5060001/363 та №5060002/364 стало ТОВ "Лабрадорит" (т1, а.с.79-80), яке і оформило право власності на будівлю пилорами та будівлю модульного типу, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно т.1,а.с.93) та свідоцтвом №485 від 15.04.05 (т.1, а.с.90).
У зв"язку з тим, що прилюдні торги щодо продажу належних на праві власності ЗАТ "Спіка" будівлі модульного типу площею 2 496 кв. м та будівлі пилорами площею 117,5 кв. м, розташованих за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8 були проведені після введення ухвалою господарського суду м. Києва від 07.02.2005 року у справі № 23/167-б про банкрутство ЗАТ "Спіка" мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника, то рішенням господарського суду Житомирської області від 18.01.2011 року, зазначені прилюдні торги від 11.03.2005 року визнані недійсними.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2005 року скасовано рішення господарського суду м. Києва від 21.06.04 року у справі 26/142, в ході примусового виконання якого були проведені прилюдні торги, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2005 року №26/142-22/296 (т.1, а.с.10) зобов'язано суд здійснити поворот виконання рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2004 року у зв'язку з його скасуванням.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.01.2006 року припинено стягнення за скасованим рішенням господарського суду м. Києва від 17.10.2005 року у справі № 26/142-22/296 та видано наказ господарського суду м. Києва від 27.01.2006 року про поворот виконання судового рішення, відповідно до яких була встановлена відсутність заборгованості позивача перед АКБ "Росток-Банк", стягнення якої стало підставою для проведення спірних торгів.
ТОВ "Лабрадорит" у зустрічній позовній заяві просить визнати його добросовісним набувачем будівлі модульного типу площею 2 496 кв. м та будівлі пилорами площею 117,5 кв. м, розташованих за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8.
Згідно з ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання прав; визнання правочину недійсним; припинення дії яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, передбаченим договором або законом.
Приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 Господарського кодексу України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.
Діючим законодавством не передбачено такого способу захисту прав, як визнання добросовісним набувачем, а тому суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що ТОВ "Лабрадорит", заявляючи позовні вимоги про визнання його добросовісним набувачем обрало неналежний (такий, що не передбачений законом або договором) спосіб захисту свого цивільного права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
ТОВ "Лабрадорит" також просить визнати за ним право власності на будівлі модульного типу площею 2 496 кв. м та будівлі пилорами площею 117,5 кв. м, розташованих за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8.
Враховуючи приписи ст. 392 ЦК України, а також те, що позивачем за зустрічним позовом належними доказами не доведено, що його право порушується чи оспорюється відповідачем за зустрічним позовом та за наявності у позивача правовстановлюючого документа на це майно, то колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій про відмову у задоволені позовних вимог про визнання права власності за ТОВ "Лабрадорит" у зв"язку з тим, що відсутні правові підстави для їх задоволення.
Колегія суддів також погоджується з висновками попередніх інстанцій про припинення провадження за первісними позовними вимогами про визнання недійсним свідоцтва, виданого 15.04.05р. за реєстровим номером 485 приватним нотаріусом Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області про право власності відповідача в особі ТОВ "Лабрадорит" на будівлю модульного типу площею 2 496 кв. м та будівлі пилорами площею 117,5 кв. м, що розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8, оскільки саме свідоцтво не є актом державного органу чи іншого органу, наслідком прийняття якого може бути виникнення, зміна чи припинення правовідносин між сторонами, тобто не є актом у розумінні чинного законодавства, а тому питання про його недійсність не може бути предметом розгляду у господарських судах.
Відповідно до приписів ст. 1117, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
На підставі викладеного, оскаржувані судові рішення є повними, законними та обґрунтованими, прийнятими при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.
Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, а зводяться лише до переоцінки наявних в матеріалах справи доказів.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 року та рішення господарського суду Житомирської області від 14.09.2011року у справі № 2/870-НМ залишити без змін.
Головуючий, суддя М.М.Черкащенко
Судді Л.В.Жукова
В.І.Студенець