"22" лютого 2012 р. Справа № 16/35
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоДунаєвської Н.Г.
суддів :Воліка І. М.
Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"
на постановуКиївського апеляційного
господарського суду від 12.12.2011
у справі№ 16/35
за позовомПАТ "Райффайзен Банк Аваль"
(надалі -Банк)
доТОВ "Інтрансавтострой"
(надалі -Товариство)
провизнання недійсною додаткової угоди
за участю представників:
від позивача- Слісаренко Л.Л.
від відповідача- Галенко О.Г.; Підгорний К.Є.
У серпні 2011 року Банк звернувся до господарського суду з позовом до Товариства про визнання недійсною додаткової угоди до генеральної кредитної угоди № 010/12/135 від 29.12.2004, укладеної між сторонами.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 28.09.2011 (суддя Фесюра М.В.) в позові відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що зібрані у справі докази у своїй сукупності спростовують факт укладання спірної угоди, а не вчинений правочин не може бути визнаний недійсним.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2011 (судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф., Іоннікова І.А.) рішення скасовано, позов Банку залишено без розгляду.
Апеляційний господарський суд вказав на помилковість здійснення судом першої інстанції розгляду справи по суті за відсутності в матеріалах справи оригіналу спірної угоди. Залишаючи позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем без поважних причин не подано витребуваного судом й необхідного для розгляду справи по суті оригіналу спірної угоди.
Не погоджуючись з постановою, Банк звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Залишаючи позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, апеляційний господарський суд посилався на те, що позивач не виконав без поважних причин вимог ухвали суду і не надав суду оригінал спірної угоди.
Проте, суд апеляційної інстанції не врахував причини невиконання вимог суду позивачем та об'єктивно не оцінив їх поважність з урахуванням обставин справи.
Разом з тим, апеляційним господарським судом при винесені постанови не враховано положень ст. 75 ГПК України, відповідно до якої якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Також, при розгляді справи суд апеляційної інстанції встановивши, що вірність фотокопії спірної угоди, яку надано відповідачем до суду, засвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_1 із оригіналу спірної угоди (факт укладення якої заперечується Банком), безпідставно не скористався правом, передбаченим ст. 30 ГПК України, та не викликав даного нотаріуса до суду для дачі відповідних пояснень.
З огляду на вказані обставини суд касаційної інстанції дійшов висновку, що залишивши позов без розгляду за відсутності правових підстав для вчинення цієї процесуальної дії, апеляційний господарський суд обмежив сторони у захисті своїх прав і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень, не забезпечивши повторний розгляд справи та не здійснивши перевірку законності і обґрунтованості рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, як це передбачено ст. ст. 99, 101 ГПК України.
Згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2011 підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням і неправильним застосуванням норм процесуального права, а справа підлягає передачі господарському суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд
Касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2011 у справі № 16/35 скасувати.
Справу передати Київському апеляційному господарському суду для здійснення апеляційного провадження.
Головуючий, суддя Н. Дунаєвська
С у д д і І. Волік
О. Подоляк