"16" лютого 2012 р. Справа № 22/129
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоДемидової А.М.,
Коваленко С.С., Воліка І.М.
суддів
перевіривши матеріали
касаційної скарги Приватного підприємства "ТрастТер"
на ухвалувід 25.11.2011
Львівського апеляційного господарського суду
у справі№ 22/129
господарського суду Львівської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Компанія
"Лізинговий дім"
доПриватного підприємства "ТрастТер"
простягнення заборгованості та зобов"язання вчинити дії
та за
зустрічним позовом Приватного підприємства "ТрастТер"
доТовариства з обмеженою відповідальністю Компанія
"Лізинговий дім"
провизнання частково недійсним договору фінансового лізингу № 430/0608 від 01.07.2008
Касаційна скарга Приватного підприємства "ТрастТер" від 20.01.2012 № ю-32 не відповідає вимогам розділу ХП1 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) з таких підстав.
Відповідно до положень частини 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З 01.11.2011 набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 06.10.2011 № 3828-VI, відповідно до якого ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, встановлена підпунктом "5" пункту 2 частини 2 статті 4 Закон України "Про судовий збір" і становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовної заяви немайнового характеру -1 розмір мінімальної заробітної плати. При цьому, за приписами статті 13 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата встановлюється у місячному розмірі і на 01.01.2012 становить 1073 грн.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги від 20.01.2012 № ю-32, скаржник не додав доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, скаржником заявлено клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги від 20.01.2012 № ю-32.
Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин пропуску цього строку.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що клопотання про відновлення пропущеного строку повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК України.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, касаційну скаргу Приватного підприємства "ТрастТер" від 01.12.2011 № ю-1033 на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2011 у справі № 22/129 повернуто скаржнику ухвалою Вищого господарського суду України від 27.12.2011 - на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України,
Однак, скаржник не обґрунтував клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
А тому клопотання Приватного підприємства "ТрастТер" про відновлення строку для подання касаційної скарги не приймається до уваги, оскільки не містить обґрунтування щодо тривалого строку, враховуючи строк подання касаційної скарги, встановлений ст. 110 ГПК України.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання, а тому згідно з приписами ст. 53 ГПК України скаржнику слід відмовити у відновленні пропущеного строку.
Звертаючись з касаційною скаргою Приватне підприємство "ТрастТер" зазначає, що оскаржувана ухвала винесена судом з порушенням норм процесуального права.
При цьому скаржник не зазначив, які саме норми процесуального права при винесенні оскаржуваного судового акту були порушені, оскільки в касаційній скарзі він вдається до огляду різних процесуальних актів у справі № 22/129, окрім ухвали 25.11.2011.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що скаржник не вперше звертається з касаційними скаргами на різні процесуальні акти не дотримуючись вимог процесуального законодавства, зокрема ст. ст. 109 -111 ГПК України.
Відповідні дії скаржника розцінюються судом касаційної інстанції, як такі, що скеровані на затягування розгляду справи по суті, а отже й такими, що підпадають під визначення ст. 13 Цивільного кодексу України "зловживання правом". З огляду на це, колегія суддів Вищого господарського суду України, використовуючи свої повноваження надані ч.1 ст. 1115 ГПК України, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України вважає за необхідне накласти на сторону, яка зловживає своїми процесуальними правами, штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., які підлягають стягненню з відповідача (за первісним позовом) Приватного підприємства "ТрастТер" в доход Державного бюджету України.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає, що відповідна практика Приватного підприємства "ТрастТер" спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.53 п. 5 ст. 83, ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1, п.6 ст. 1113 ГПК України, п.п. 3.13, 3.14 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011, Вищий господарський суд України,
Відмовити Приватному підприємству "ТрастТер" у задоволенні клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги від 20.01.2012, № ю-32 на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2011у справі № 22/129.
Касаційну скаргу Приватного підприємства "ТрастТер" від 20.01.2012, № ю-32 на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2011 у справі № 22/129 повернути скаржнику, а справу - до господарського суду Львівської області.
Стягнути в доход Державного бюджету України з Приватного підприємства "ТрастТер" штраф у розмірі 1700 (одну тисячу сімсот гривень) грн. 00 коп.
Видачу наказу доручити господарському суду Львівської області.
Головуючий суддя : А.М.Демидова
Судді : С.С.Коваленко
І.М.Волік