"21" лютого 2012 р. Справа № 18/88
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Арм-Еко”, м. Рівне (далі -ТОВ “Арм-Еко”),
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011
зі справи № 18/88
за позовом відкритого акціонерного товариства “Торгмаш”, Республіка Білорусь (далі -ВАТ “Торгмаш”),
до ТОВ “Арм-Еко” та
Державної служби інтелектуальної власності України, м. Київ,
про визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ВАТ “Торгмаш” - Переможко О.О., Тарасової І.М., Кістерського К.А.,
ТОВ “Арм-Еко” - не з'яв.,
Державної служби інтелектуальної власності України - Ресенчука В.М.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВАТ “Торгмаш” як власник торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 939969 для товарів 7, 8 та 11 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням подальшої зміни предмета позову) про визнання недійсними повністю свідоцтв України № 121743, 106366, 123835, 124476, 124477, 124478 на знаки для товарів 7 класу МКТП, володільцем яких є ТОВ “Арм-Еко”, а також про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені “Промислова власність”.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2011 (суддя Мандриченко О.В.) позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 (колегія суддів у складі: суддя Ільєнок Т.В. -головуючий, судді Новіков М.М., Шипко В.В.) рішення місцевого господарського суду зі справи скасовано і прийнято нове рішення про задоволення позову. Постанову мотивовано тим, що покладені в основу рішення суду першої інстанції висновки про невідповідність зареєстрованих відповідачем знаків умовам надання правової охорони є обґрунтованими, однак це рішення в будь-якому випадку підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, оскільки на порушення пункту 2 частини третьої статті 104 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) справу розглянуто місцевим господарським судом за відсутністю сторін, не повідомлених належним чином про місце засідання суду, призначене на 13.09.2001.
ТОВ “Арм-Еко” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати на новий розгляд. Скаржник зазначає про те, що апеляційний господарський суд порушив норми процесуального права щодо оцінки доказів та невірно застосував положення статей 5, 6 Закону України “ Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (далі -Закон), відтак висновок про невідповідність умовам надання правової охорони торговельних марок за свідоцтвами України № 121743, 106366, 123835, 124476, 124477, 124478 є помилковим.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ “Торгмаш” заперечує проти її доводів і просить оскаржувану постанову зі справи залишити без змін.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників ВАТ “Торгмаш” та Державної служби інтелектуальної власності України, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Господарськими судами у справі встановлено, що:
- ВАТ “Торгмаш” як правонаступник внаслідок реорганізації республіканського виробничого унітарного підприємства “Торгмаш” є володільцем міжнародної реєстрації № 939969 на зображувальний знак у вигляді графічної композиції для товарів 7, 8 та 11 класів МКТП, яка діє в Україні з 27.08.2007;
- позивач з 2004 року поставляє в Україну товари (механічне та торгово-технологічне устаткування), віднесені до зазначених класів МКТП, під торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № 939969;
- 26.04.2010 ТОВ “Арм-Еко” було видано за заявкою від 21.10.2008 свідоцтво України № 121743 на знак для товарів і послуг “Торгмаш” (комбіноване позначення) для товарів 7 класу МКТП;
- за заявками від 08.10.2008 ТОВ “Арм-Еко” отримало свідоцтва України №№ 106366, 123835, 124476, 124477, 124478 відповідно на знаки для товарів і послуг “МИМ-300”, МОО-1”, МОК-300М”, “МПР-350М”, “МПО-1” для товарів 7 класу МКТП;
- позначення “МИМ-300”, МОО-1”, МОК-300М”, “МПР-350М”, “МПО-1” є скороченими назвами товарів, що експортується позивачем в Україну під торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № 939969; зі змісту досліджених у справі укладених сторонами угод вбачається, що відповідач є офіційним дилером позивача з продажу цього товару, а позивач принаймні з 07.10.2004 року розпочав підготовку до продажу його в Україні; наведені позначення є достатньо відомі серед потенційних споживачів як такі, що позначають конкретні вироби позивача;
- у висновку призначеної у справі експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 02.08.2011 № 755 зазначено, що товари 7, 8 класу МКТП, наведені в свідоцтві позивача за міжнародною реєстрацією № 939969, та товари, щодо яких видано оспорювані свідоцтва України на знак для товарів і послуг, є спорідненими, оскільки виготовлені переважно з одної сировини, мають однакові сферу застосування, коло споживачів, умови реалізації та терміни використання;
- згідно з цим експертним висновком:
торговельна марка ТОВ “Арм-Еко” за свідоцтвом України № 121743 є схожою настільки, що її можна сплутати з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № 939969;
торговельна марка ТОВ “Арм-Еко” за свідоцтвом України № 121743 є такою, що вводить оману щодо особи, яка виробляє товар;
торговельна марка за свідоцтвом України № 106366 є такою, що вводить в оману щодо особи, яка виробляє товар -“м'ясорубка (машина)”, а також вводить в оману стосовно іншого товару за цим свідоцтвом;
торговельна марка за свідоцтвом України № 123835, є такою, що вводить в оману щодо особи, яка виробляє товар -“терка для овочів (машина)”, а також вводить в оману стосовно іншого товару за цим свідоцтвом;
торговельні марки за свідоцтвами України №№ 124476, 124477, 124478 є такими, що вводять в оману щодо особи, яка виробляє товар -“електромеханічне обладнання для готування їжі, коренерізка (машина), кухонні комбайни електричні, кухонні машини електричні, м'ясорубка (машина), ножиці електричні, подрібнювачі (дробарки) електричні побутові, різальні верстаки, різальні інструменти (деталі машин), різальні машини, різці (деталі машин), сита (решета), терки для овочів (машини)”, а також вводить в оману стосовно іншого товару за цим свідоцтвом.
Згідно з підпунктом “а” пункту 1 статті 19 Закону свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
За змістом пункту 2 статті 6 Закону не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
Пунктом 3 статті 6 Закону передбачено, що не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності.
З огляду на викладене апеляційний господарський суд, встановивши невідповідність позначень “Торгмаш”, “МИМ-300”, МОО-1”, МОК-300М”, “МПР-350М”, “МПО-1”, зареєстрованих як знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № 121743, 106366, 123835, 124476, 124477, 124478, умовам надання правової охорони стосовно товарів 7 класу МКТП, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову зі справи.
Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують. При цьому посилання скаржника на неналежну оцінку апеляційним господарським судом наявних доказів не можуть бути підставами для задоволення вимог касаційної скарги, оскільки касаційна інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим фактичним обставинам справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011
зі справи № 18/88 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Арм-Еко” -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов