33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"07" лютого 2012 р. Справа № 5019/2755/11
за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
до відповідача Фізична особа - підприємець ОСОБА_2
про стягнення в сумі 12 500 грн. 00 коп.
Суддя Бережнюк В.В.
Представники:
Від позивача : не з'явився
Від відповідача : не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 боргу в сумі 12 500 грн. 00 коп. за виконане перевезення. В обґрунтування вимог зазначає, що відповідачем порушено умови Договору №59/Л/11 від 10.05.2011 року в частині проведення розрахунків за виконане перевезення вантажу.
В судове засідання позивач не з'явився. Через канцелярію суду подав клопотання, у якому просить розглянути спір без його участі за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача в судове засідання 07.02.2012р. не з'явився, витребуваного ухвалою суду від 13.12.2011р. відзиву на позов не подав, вимог не заперечив. Проте, до господарського суду повернувся конверт, в якому відповідачу за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, в/ч А3395 було направлено ухвали від 13.12.2011 року та 11.01.2012 року, з відміткою відділення підприємства зв'язку: “ За закінченням терміну зберігання”. Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк.с.23) вбачається, що станом на 11.01.2012 року місцезнаходження фізичної особи - підприємця ОСОБА_2: АДРЕСА_1. Вищезазначені обставини свідчать про неподання відповідачем до органу реєстрації всупереч п. 5 ст. 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” - відомостей про зміну фактичного місцезнаходження. Таким чином, негативні наслідки за вказане порушення покладаються на відповідача - фізичну особу - підприємця ОСОБА_2.
За умовами ч.1 ст.64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. За таких обставин, судом вжито необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про дату та місце розгляду справи.
Крім цього, ухвалою суду від 11.01.2012 р. явка представників сторін для участі у судовому засіданні не визнавалася обов'язковою.
Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі відповідача відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд
10 травня 2011 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Перевізник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Експедитор) було укладено Договір №59/Л/11. Предметом договору є взаємовідносини сторін, які виникають при транспортуванні у міжнародному сполученні вантажів, які надаються експедитором для перевезення транспортом перевізника (арк.с.9-11).
Згідно абзацу 6 розділу 9 "Інші умови" Договору строк дії даного договору один рік з моменту підписання. Якщо сторони письмово не попередили за 30 днів до закінчення строку дії даного договору, то останній вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах.
Договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений відбитками печаток сторін.
Не зважаючи на те, що замовник перевезення ФОП ОСОБА_2 іменується в договорі експедитором, Договір № 59/Л/11 від 10.05.2011 р. за своєю правовою природою та істотними умовами є договором перевезення.
Відповідно до звичаїв ділового обороту, що склалися в галузі вантажних перевезень, на здійснення кожного окремого перевезення замовником (експедитором) перевізнику надається заявка, яка є невід'ємною частиною договору.
10 травня 2011 року на адресу перевізника надійшла Заявка № 76 на перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом м. Варшава (Польща) - м. Запоріжжя (Україна) (арк.с. 12). Заявка надійшла електронною поштою, що за звичаями ділового обороту, які склалися в галузі міжнародних перевезень є підставою виконання сторонами умов укладеної угоди.
Відповідно до ст. 181 ГК України - допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
Відповідно до ч.3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
На підтвердження укладеного договору перевезення, з урахуванням умов Заявки (як додатку до Договору), сторонами був складений коносамент у вигляді Міжнародної товаротранспортної накладної CMR А №005302 (арк.с.13).
За умовами п. 4. Договору порядок і строк оплати обумовлюється в разовій заявці, котра направляється перевізнику перед конкретним перевезенням.
Вартість перевезення, обумовлена заявкою, склала 17 500,00 грн. Розрахунок у довільній формі (готівковій, безготівковій) після отримання оригіналу CMR протягом 2-3 банківських днів.
Позивачем перевезення вантажу було виконане належним чином, що підтверджується відміткою вантажоодержувача в графі 24 накладної та відсутність в цій графі будь-яких інших приміток, котрі б за змістом Конвенції КДПВ (CMR) та відповідно до звичаїв ділового обороту, що склалися в даній галузі, могли б розцінюватися як зауваження до якості виконаного перевезення (арк.с.13).
Відповідач здійснив часткову оплату за здійснене позивачем перевезення в сумі 5000 грн. 00 коп.
Таким чином загальна сума боргу відповідача перед позивачем складає 12 500 грн. 00 коп.
Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.
За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений говором або законом.
Стаття 626 Цивільного кодексу України, встановлює поняття договору, відповідно до якої, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Крім того, Цивільним кодексом України (ст.629) встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зважаючи на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 500 грн. 00 коп. заборгованості по оплаті послуг по перевезенню вантажу підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі та договорі, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у позовній заяві просить покласти на відповідача 1 250 грн. 00 коп. витрат, сплачених позивачем за послуги адвоката. Як на підставу своїх вимог позивач посилається на правило ст.44 ГПК України про судові витрати, та обґрунтовує їх Договором дорученням №01/11 від 02.11.2011р., укладеним з адвокатом ОСОБА_3, свідоцтвом НОМЕР_1 на право ОСОБА_3 займатися адвокатською діяльністю, ордером НОМЕР_2 від 15.11.2011 р. на ведення господарської справи (арк.с.17-20). В якості доказу сплати юридичних послуг позивачем надано квитанцію до прибуткового касового ордера №Л 2/11 від 15.11.2011 р. на суму 1 250 грн. 00 коп. Отримувачем платежу зазначено ФОП ОСОБА_3 (арк. справи 21).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд виходить з того, що представниками юридичних осіб, крім керівників підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців, можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації або фізичної особи. Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами (ст.28 ГПК України).
Вбачається, що вказана норма не обмежує позивача у виборі осіб, котрі будуть здійснювати його представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні Конституційного суду України від 16.11. 2000р. за номером 13-рп/2000.
Відповідно до частини 3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом наводиться у статті 2 Закону України «Про адвокатуру», котра зазначає, адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Таким чином, ст.44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, наданих лише адвокатом, а не будь-яким представником (у тому числі - фізичною особою-підприємцем, який надав юридичні послуги).
Враховуючи вказане покладення на відповідача 1 250 грн. 00 коп. витрат позивача на юридичну допомогу, фактично надану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 вбачається суду безпідставним.
Тому на відповідача покладаються лише витрати по сплаті судового збору на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 в ЛФ АТ Брокбізнесбанк, МФО 325774, ідент. код НОМЕР_4) на користь фізичної особи - підприємця Воробець Василя Васильовича (47740, Тернопільська область, Тернопільський район, с. В. Бірки, пров. Загребельний, 12, р/р 26006060754999 в ТФ ПАТ Приватбанк, МФО 338783, ідентифікаційний номер 2280815390) 12500 грн. 00 коп. боргу за виконане перевезення, 1 411 грн. 50 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Бережнюк В.В.
повний текст рішення підписаний суддею "13" січня 2012 року